Проросійські медіа та телеграм-канали поширюють маніпулятивну інформацію про нібито «першу заяву нового президента Південної Кореї» Лі Чже Мьона щодо України. Як з'ясували експерти StopFake насправді ці висловлювання датуються 2022 роком, а політик згодом вибачився за них.

Лі Чже Мьон буцімто заявив, що Володимир Зеленський «спровокував» Росію, а український лідер нібито «не розбирається в політиці та дипломатії». Деякі публікації також згадують замах на Лі Чже Мьона в 2024 році, спекулюючи, що політика атакували за його нібито проросійську позицію та підтримку скасування санкцій проти РФ. 

Цитата, яку поширюють як «першу заяву нового президента», насправді датується 2022 роком. Тоді Лі Чже Мьон справді зробив подібну заяву під час телевізійних дебатів у рамках президентської кампанії. Однак важливо зазначити, що одразу після цих висловлювань політик публічно вибачився. У своєму пості у Facebook він написав: «Якщо мої слова, на противагу моїм намірам, викликали непорозуміння в українців, то мені не вдалося правильно висловитися».

Тоді Лі Чже Мьон пояснював, що його критичні зауваження були спрямовані головним чином проти свого головного суперника у президентських перегонах Юн Сок Йоля. Політик критикував «необґрунтовані дипломатичні та безпекові погляди» опонента, а не намагався принизити українського лідера чи український народ.

Дострокові президентські вибори в Південній Кореї відбулися 3 червня 2024 року після усунення з посади Юн Сок Йоля, який незаконно оголосив воєнний стан у країні. Парламент проголосував за його імпічмент. Лі Чже Мьон від ліберальної "Демократичної партії" переміг, набравши 48,83% голосів виборців. Хоча новий президент і залишається проти передачі зброї Україні (Південна Корея й раніше надавала винятково гуманітарну допомогу), він висловив готовність долучитися до повоєнного відновлення української держави. Також Лі Чже Мьон планує продовжувати продаж зброї європейським країнам.

Поширювана проросійськими джерелами інформація є класичним прикладом маніпуляції: застарілі висловлювання 2022 року подаються як актуальну позицію новообраного президента, при цьому замовчуються як вибачення політика, так і контекст його заяв. Мотиви замаху на Лі Чже Мьона також спотворюються для підтримки хибного наративу про його нібито проросійську позицію.

Фактчекери грузинського проєкту Mythdetector зафіксували активне поширення у соціальних мережах, зокрема у Facebook, сфабрикованої фотографії, на якій нібито зображені українські діти у військовій формі. Розслідування показало, що це підробка, створена за допомогою штучного інтелекту.

5 червня 2024 року обліковий запис у Facebook, який раніше неодноразово поширював дезінформацію, опублікував фотографію з підписом про те, що працівники дитячого садка начебто вишиковують маленьких дітей у військовій формі. На фото діти тримають плакат із проханням до президента Зеленського підписати з ними військовий контракт. Детальний аналіз фотографії показав, що вона є підробкою, створеною штучним інтелектом. 

Найраніша відома публікація цієї фотографії з'явилася 1 червня 2024 року в блозі на платформі LiveJournal – у День захисту дітей. Варто зауважити, що LiveJournal, створений у 1990-х роках в Америці, з 2016 року переніс свої сервери до Росії. Відтоді платформа неодноразово фігурувала як джерело поширення дезінформації.

З 1 червня фотографія почала з'являтися на різних ненадійних російських блогах та вебсайтах, причому без зазначення первинного джерела. Це типова схема поширення дезінформації, коли підроблений контент подається як нібито автентичний матеріал.

Детальний технічний аналіз фотографії, здійснений експертами Mythdetector, виявив типові для штучного інтелекту недоліки: а) неприродні форми дитячих рук б) різні види деформацій анатомічних частин в) інші візуальні аномалії, характерні для ШI-генерованих зображень. Додатково фотографію було перевірено за допомогою спеціалізованих інструментів розпізнавання контенту, створеного штучним інтелектом, які підтвердили ці висновки.

Фотографія українських дітей у військовій формі є підробкою, створеною за допомогою штучного інтелекту з метою дискредитації України. Це черговий приклад того, як сучасні технології використовуються для створення та поширення дезінформації.