У соціальних мережах, зокрема в проросійських телеграм-каналах, поширюється маніпулятивна інформація, нібито Україна відмовилася прийняти 6 тисяч тіл загиблих військових у рамках переговорів із Росією, щоб уникнути виплати компенсацій родинам на суму понад 2,1 мільярда доларів.

На маніпуляцію звернули увагу фактчекери проєкту StopFake і довели, що ці твердження не відповідають дійсності та є частиною російської дезінформаційної кампанії.

2 червня 2025 року в Стамбулі за посередництва Туреччини відбувся другий раунд переговорів між Україною та Росією. Сторони домовилися про обмін військовополоненими та репатріацію тіл загиблих у форматі «6000 на 6000». 4 червня президент України Володимир Зеленський підтвердив, що після обміну полоненими розпочнеться підготовка до повернення тіл загиблих, наголосивши на необхідності ретельної ідентифікації та дотримання домовленостей.

Проте 7 червня представник російської сторони Володимир Мединський заявив, що Україна нібито відклала обмін полоненими, а 6 червня відмовилася прийняти 1212 тіл загиблих українських військових, які Росія доставила до району обміну. Ці твердження були спростовані Координаційним штабом із поводження з військовополоненими ще 6 червня. У заяві штабу підкреслюється, що інформація про відмову України від репатріації є хибною. Наразі триває підготовка до обміну важкопоранених, важкохворих, осіб до 25 років, а також до повернення тіл загиблих. «Заяви Росії є маніпуляцією на чутливій темі репатріації наших Захисників», — зазначили в штабі.

На тлі цих заяв російські Z-канали та окремі користувачі почали поширювати дезінформацію, нібито Україна уникає виплат компенсацій родинам загиблих. Ці повідомлення не мають фактичного підтвердження та розповсюджуються виключно в проросійському сегменті мережі.

Насправді Україна регулярно проводить репатріацію тіл загиблих. У 2025 році було повернуто: у січні — 757 тіл, у лютому — 757, у квітні — 909, у травні — ще 909. За даними видання «Слово і Діло», станом на квітень 2025 року Україна повернула близько 8000 тіл загиблих військових. Родинам загиблих передбачена державна компенсація у розмірі 15 мільйонів гривень, яка виплачується поетапно: 20% одразу, решта — рівними частинами протягом 40 місяців.

Тема репатріації тіл загиблих є емоційно чутливою. Росія використовує її, щоб викликати обурення та деморалізувати українців, представляючи Україну як сторону, яка «зневажає» своїх героїв.

Фейки про «відмову від тіл» активно просуваються в проросійських медіа та Z-каналах, щоб підтримувати наратив про «нелюдяність» України перед внутрішньою російською аудиторією та міжнародними симпатиками.

Пропагандисти поширюють маніпуляцію, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито заявив, що Альянсу невигідне завершення війни проти України. На це звернули увагу аналітики Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Насправді Рютте наголосив на необхідності посилення обороноздатності НАТО через зростання загрози з боку Росії, яка вже перевищує Альянс за обсягами виробництва зброї.

Під час виступу в Лондоні Рютте закликав країни НАТО збільшити оборонні витрати до 5% ВВП: 3,5% спрямувати на зміцнення армії, а 1,5% — на розвиток інфраструктури, оборонної промисловості та підвищення стійкості суспільств. За його словами, це необхідно, адже Росія може бути готова до нової агресії протягом найближчих п’яти років.

«Усі ми вже на східному фланзі: російські ракети долають Європу за лічені хвилини. Поділу на Схід і Захід більше не існує — є тільки НАТО. Підтримка України — це не про затягування війни, а про стримування нової агресії», — підкреслив Рютте.

Він також зазначив, що після сталого припинення вогню в Україні Росія може швидко наростити свої військові ресурси. Ця заява, вирвана з контексту в маніпулятивних повідомленнях, насправді була аргументом на підтримку пропозиції про збільшення оборонних видатків. Очікується, що це питання обговорюватимуть на саміті НАТО в Гаазі 24–25 червня.

Росія намагається дискредитувати міжнародну підтримку України, представляючи її як корисливу чи контрпродуктивну. Такі вкиди мають на меті зменшити політичний тиск на Росію, послабити санкції та знизити обсяги військової й фінансової допомоги Україні.

Маніпуляції, як у випадку із заявою Рютте, просувають російський наратив про те, що війна в Україні — це нібито проксі-конфлікт НАТО проти Росії, а не агресія Росії проти суверенної держави. Це допомагає Кремлю виправдовувати свої дії перед внутрішньою аудиторією та міжнародними партнерами.