Російські медіа поширили повідомлення про те, що берлінська поліція нібито розігнала «проукраїнських провокаторів» біля радянського меморіалу 9 травня. Насправді берлінська поліція зафіксувала вшанування без жодних інцидентів. Прапори України та НАТО, на відміну від російської символіки, до меморіалів приносити не забороняли, пояснює StopFake.

Що поширюють

Російські медіа розповсюдили повідомлення про те, що в Берліні українці нібито організовано приїхали автобусами до одного з радянських меморіалів, щоб влаштувати провокацію 9 травня, — із прапорами України та НАТО, — але поліція їх розігнала під схвальні вигуки натовпу. RT, який першим запустив цю «новину», не вказав жодного джерела й не надав ані фото, ані відеодоказів: публікацію проілюстрували стоковими знімками і згенерованими штучним інтелектом зображеннями.

Що відбулося насправді

Жодне німецьке медіа не підтвердило цієї історії. Видання Berliner Zeitung, яке опублікувало детальний репортаж про вшанування пам'яті жертв Другої світової, зазначає: за словами берлінської поліції, яка охороняла заходи силами 380 офіцерів, до полудня все проходило мирно і без жодних ексцесів.

Головними місцями збору стали три радянські меморіали — у Трептов-парку, Тіргартені та Шонгольцер Гайде. Поліція заздалегідь видала спеціальне заборонне постановою: з 6:00 8 травня до 22:00 9 травня на їхній території були заборонені російська символіка, георгіївські стрічки, літери V і Z, військова форма та російські маршові пісні.

Прапори України — дозволені

Водночас прапори України не заборонялися — і багато учасників ними скористалися. Серед них була 54-річна українка Людмила Зелке, яка мешкає в Берліні вже 20 років: вона прийшла вшанувати загиблих і водночас висловити протест проти російського вторгнення. У Трептов-парку, де зібралося найбільше людей, панувала спокійна атмосфера — квіти, вінки, тихе вшанування.

Певне напруження виникло біля меморіалу в Тіргартені, коли один з учасників розгорнув прапор НАТО поруч із українським. Поліцейські попросили його відійти вбік, щоб не перешкоджати іншим покласти квіти, — ситуацію вирішили швидко. Жодних «автобусів з провокаторами», яких нібито розганяла поліція, не було.

9 травня як щорічний привід для фейків

Кожного року 9 травня Росія використовує як масштабний привід для дезінформаційних кампаній. Зокрема, торік Detector Media спростовував фейки про те, що на білбордах у Берліні з'явилася реклама акції «Безсмертний полк», що «День перемоги» став найпопулярнішим запитом в українському сегменті Google Trends і що Фрідріх Мерц нібито приїде до Росії на парад.

4 травня 2026 року Міністерство оборони Росії поширило заяву про те, що раніше нібито «утримувалося від ударів по центру Києва з гуманітарних міркувань». Це твердження є маніпуляцією: російські збройні сили систематично обстрілювали Київ — зокрема його центральні райони — ракетами та дронами впродовж усіх трьох років повномасштабної війни, йдеться у матеріалі StopFake.

Що поширюють

4 травня 2026 року Міністерство оборони Росії опублікувало заяву, яку масово розповсюдили російські Telegram-канали та державні ЗМІ: відомство стверджувало, що Росія нібито «утримувалася від ракетних ударів по центру української столиці з гуманітарних міркувань». У тій самій заяві мирним жителям і співробітникам дипломатичних місій пропонувалося «своєчасно залишити місто».

Чому це маніпуляція

Росія бомбила центр Києва з перших місяців повномасштабного вторгнення. 10 жовтня 2022 року ракети влучили безпосередньо в центральні квартали столиці — у Шевченківський район та прилеглі вулиці — в годину пік. Загинули 7 людей, майже 50 отримали поранення. Удари мали неприцільний характер: цілями були житлові будинки та об'єкти цивільної інфраструктури.

8 липня 2024 року Росія завдала одного з найбільших ударів по Києву за весь час війни: ракети вразили кілька районів міста, зокрема дитячу лікарню «Охматдит» у Шевченківському районі. Одну з будівель лікарні зруйновано, загинули 32 людини, 121 — поранено. Саме тоді Кремль публічно заявляв про «готовність до мирних переговорів».

У ніч з 23 на 24 квітня 2025 року, за даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Росія вдарила по Києву ракетами: загинули щонайменше 11 мирних жителів, 81 отримав поранення, пошкоджено житлові будинки, школу та дитячий садок. Загалом квітень 2025 року став найкривавішим для цивільного населення з вересня 2024-го — 209 загиблих і 1 146 поранених. За даними ООН, за перші десять місяців 2025 року кількість жертв серед цивільних у великих містах України, включно з Києвом, зросла майже вчетверо порівняно з аналогічним періодом 2024 року.

Лютий 2026-го: рекорд обстрілів

Лютий 2026 року встановив новий максимум: Росія випустила по Україні 288 ракет — найвищий місячний показник з початку 2023 року, — а також понад 5 000 ударних безпілотників дальньої дії. 16 березня 2026 року уламки збитого російського «Шахеда» впали за кілька метрів від Монумента Незалежності на Майдані Незалежності — у самому серці столиці.

Погроза як «гуманітарний жест»

Сам зміст заяви Міноборони РФ спростовує власну риторику: заклик до цивільного населення та дипломатів «своєчасно залишити місто» є прямою погрозою, що суперечить нормам міжнародного гуманітарного права. Твердження про «гуманітарне утримання» — цинічна маніпуляція: замість припинення ударів Росія щороку нарощувала їхню інтенсивність, послідовно вражаючи житлові будинки, лікарні та цивільну інфраструктуру в центрі Києва.