Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

10 Лютого станом на 1447 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
775
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

ШІ, мільйони переглядів і старі наративи: яку дезінформацію поширює Росія в Європі та Латинській Америці

Звіт за підсумками моніторингу, проведеного з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року в межах проєкту ATAFIMI, зафіксував масштабне та скоординоване поширення дезінформації російського походження у країнах Європи та Латинської Америки. Дослідження охопило Іспанію, Україну, Литву, Грузію, Боснію і Герцеговину, Сербію, Аргентину, Колумбію, Мексику та Венесуелу й було спрямоване на виявлення випадків іноземного маніпулювання інформацією та втручання в інформаційний простір. Серед українських фактчекерів дезінформаційні повідомлення аналізували StopFake.

Найпомітнішими у звітному періоді стали атаки на Збройні сили України та іноземних військових, які воюють на боці України. Пости з неправдивими твердженнями на цю тему зібрали понад два мільйони переглядів. Паралельно знову активізувалися безпідставні звинувачення на адресу президента України Володимира Зеленського та корупційні наративи, які зафіксували у дев’яти з десяти досліджених країн. Зокрема, фейки про нібито російський паспорт Зеленського або купівлю нерухомості за кордоном набирали мільйони переглядів.

Важливою тенденцією стало масове використання контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Саме такі матеріали часто ставали вірусними, хоча в окремих випадках їх спростовували незалежні фактчекери або платформи позначали як ШI-контент. Водночас у соціальній мережі X попередження з’являлися вкрай рідко, а в телеграмі їх не було зовсім. Частина акаунтів, що поширювали дезінформацію, мала сині позначки платної підписки, що додатково підвищувало видимість такого контенту.

У четвертому кварталі 2025 року пропагандисти активно експлуатували наративи про мобілізацію та людські втрати України, поширюючи фейки про примусовий призов, участь неповнолітніх у бойових діях, масові загибелі військових або вигадані внутрішні конфлікти. Такі повідомлення супроводжувалися емоційними відео та зображеннями, зокрема з «солдатами», які плачуть або нібито шкодують про участь у війні. Частина цих матеріалів також була згенерована штучним інтелектом і в окремих країнах набирала понад три мільйони переглядів.

Окремий напрям дезінформації був спрямований проти іноземних добровольців, які воюють у складі української армії, або потенційних рекрутів. У Європі та Латинській Америці поширювалися фейки про нібито жорстоке поводження з іноземцями, зокрема добровольцями з Латинської Америки, з очевидною метою стримати їх вступ до лав українського війська.

Звіт також зафіксував суттєві регіональні особливості. У країнах Балкан пропаганда часто апелювала до місцевих історичних травм і етнічної чутливості, у Литві та Грузії поширювалися конспірологічні теорії та фейки з використанням ШІ, в Україні ключовою платформою залишався телеграм, де прокремлівські канали атакували легітимність дій української влади. В Іспанії та країнах Латинської Америки найбільші охоплення мали відео й пости в іксі, тіктоку та фейсбуку, зокрема матеріали про нібито завершення війни або масову участь іноземних найманців.

Проєкт ATAFIMI функціонує як централізована система збору й аналізу дезінформації, що дає змогу відстежувати транскордонні кампанії та повторювані наративи, які одночасно поширюються в різних країнах і мовних середовищах. До ініціативи входять фактчекінгові організації з Європи та Латинської Америки, які працюють за спільною методологією та обмінюються виявленим контентом для ефективнішої протидії інформаційним маніпуляціям.

Фейк під виглядом CBC: російська пропаганда атакує українських спортсменів напередодні Олімпіади

Центр протидії дезінформації фіксує розгортання дезінформаційної кампанії проти українців на тлі проведення Олімпійських ігор в Італії. Російські пропагандистські ресурси поширили підроблений телесюжет, замаскований під матеріал канадської телекомпанії CBC, у якому стверджують, нібито українських спортсменів під час Олімпійських ігор у Мілані навмисно поселили «якнайдалі від нормальних людей» через їхню «неадекватну поведінку» на попередніх Іграх у Парижі. 

Насправді цей телесюжет є фальсифікацією. В оригінальному матеріалі CBC журналістка взагалі не згадує Україну чи українських спортсменів. Російські пропагандисти взяли фрагмент справжнього відео канадського мовника, підмінили частину відеоряду та наклали згенерований за допомогою штучного інтелекту голос, який імітує голос журналістки й озвучує вигадані твердження.

Метою цієї дезінформаційної атаки, пишуть у Центр протидії дезінформації,  є дискредитація українців і спроба підірвати міжнародну підтримку України, використовуючи увагу світової аудиторії до такої значущої спортивної події, як Олімпійські ігри.

Фактчекери нагадують: немає доказів, що вакцини спричиняють аутизм, а БАДи є панацеєю

Фактчекери Full Fact звернули увагу на поширення в інстаграмі нібито статистичних даних про збільшення кількості щеплень та кількості хворих на розлади аутичного спектра (РАС) впродовж років. Вони спростували інформацію щодо поширення аутизму у США внаслідок використання вакцин.

Медичні досліди доводять, що вакцини від хвороб не спричиняють аутизму. За останні 20 років учені здійснили колосальну роботу, щоб з'ясувати, чи може якийсь компонент вакцин призводити до аутизму. Наприклад, дослідники порівняли медичні показники вакцинованих дітей, які мають аутизм, і дітей, які його не мають, а також дітей, які отримали та не отримали щеплення. Також Центри США з контролю та профілактики захворювань (CDC) провели дослідження конкретних інгредієнтів вакцин, таких як консерванти, тімеросал або ад'юванти, що містять алюміній. Автори інших досліджень з Інституту медицини національної академії та Національної академії науки, інженерії та медицини США зосереджувались на можливих наслідках отримання кількох вакцин за короткий проміжок часу. Зв’язку між вакцинацією і РАС не було виявлено.

Автор публікації, яка послужила приводом для спростування FullFact, наводить неправдиві статистичні дані, і хоча показники захворюваності справді зросли, це не означає, що аутизм трапляється частіше. Натомість, пояснюють фактчекери, це зростання відображає поступове збільшення уваги медиків до аутизму та покращення методів виявлення РАС. Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) повідомляють про зростання показників аутизму в рамках спостереження за дітьми в цьому столітті. Вони свідчать про рівень захворюваності 1 з 31 серед 8-річних дітей у 2022 році, що досить близько до зазначеного в пості 1 з 32 у 2024 році.

Дослідження, опубліковане у 2021 році Кембриджським університетом, засвідчує, що рівень аутизму серед дітей та молоді у Великій Британії у 2017 році становив приблизно 1 з 57 і зростав, що приблизно відповідає цифрам у цій публікації.

Однак заяви про кількість вакцин, отриманих дітьми, не відповідають даним у Великій Британії. За розрахунками Full Fact 2023 року, максимальна кількість доз вакцин, яку дитина могла отримати на той час, становила близько 40 – значно менше 74 доз, зазначених у цій публікації за 2018 рік, або 90 доз за 2024 рік. І хоча ці цифри є ближчими до США, але за даними того ж сайту за 2019 рік, рекомендована кількість доз вакцин становила 11, а не 10 у 1983 році та 35 (або 53, включно з дозами проти грипу) у 2013 році, а не 32. І попри всі ці дані зв’язку між вакцинацією та аутизмом не було виявлено.

Українські тренди псевдомедицини

В Україні швидко поширюється тренд на «чудо-БАДи». Ці біологічно активні добавки  містять компоненти – нутрієнт чи сполуку, яку потрібно споживати з їжею заради певної користі для здоров'я. До прикладу, це мультивітаміни з мінералами, екстракт ехінацеї, омега-3, хондропротектори чи імуномодулятори. Однак Оксфордський університет у своєму дослідженні вказує на потенційну шкоду для здоров‘я таких добавок, особливо якщо не дотримуватись правил прийому або споживати тривало. Інші дослідження доводять, що високі дози бета-каротину пов'язані з більшим ризиком розвитку раку легень серед курців, а надмірна кількість кальцію та вітаміну D потенційно збільшує ризик виникнення каменів у нирках.

Небезпечними є також переконання, що деякі добавки можуть запобігти серйозним хворобам. Наприклад, мультивітаміни, вітамін D, кальцій і вітамін С не показали жодної ефективності в запобіганні серцево-судинних хвороб, натомість багато людей приймають їх саме з цією метою.

Також є поширеним твердження, що вітамін С може запобігти застуді або швидко її вилікувати. Дослідження Cochrane Library довело, що регулярний прийом вітаміну С в загальній популяції не знижує ризик захворіти на застуду. Якщо почати пити вітамін С вже після появи симптомів, це не впливає ні на тривалість хвороби, ні на її тяжкість.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.