ШІ, мільйони переглядів і старі наративи: яку дезінформацію поширює Росія в Європі та Латинській Америці
Звіт за підсумками моніторингу, проведеного з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року в межах проєкту ATAFIMI, зафіксував масштабне та скоординоване поширення дезінформації російського походження у країнах Європи та Латинської Америки. Дослідження охопило Іспанію, Україну, Литву, Грузію, Боснію і Герцеговину, Сербію, Аргентину, Колумбію, Мексику та Венесуелу й було спрямоване на виявлення випадків іноземного маніпулювання інформацією та втручання в інформаційний простір. Серед українських фактчекерів дезінформаційні повідомлення аналізували StopFake.
Найпомітнішими у звітному періоді стали атаки на Збройні сили України та іноземних військових, які воюють на боці України. Пости з неправдивими твердженнями на цю тему зібрали понад два мільйони переглядів. Паралельно знову активізувалися безпідставні звинувачення на адресу президента України Володимира Зеленського та корупційні наративи, які зафіксували у дев’яти з десяти досліджених країн. Зокрема, фейки про нібито російський паспорт Зеленського або купівлю нерухомості за кордоном набирали мільйони переглядів.
Важливою тенденцією стало масове використання контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Саме такі матеріали часто ставали вірусними, хоча в окремих випадках їх спростовували незалежні фактчекери або платформи позначали як ШI-контент. Водночас у соціальній мережі X попередження з’являлися вкрай рідко, а в телеграмі їх не було зовсім. Частина акаунтів, що поширювали дезінформацію, мала сині позначки платної підписки, що додатково підвищувало видимість такого контенту.
У четвертому кварталі 2025 року пропагандисти активно експлуатували наративи про мобілізацію та людські втрати України, поширюючи фейки про примусовий призов, участь неповнолітніх у бойових діях, масові загибелі військових або вигадані внутрішні конфлікти. Такі повідомлення супроводжувалися емоційними відео та зображеннями, зокрема з «солдатами», які плачуть або нібито шкодують про участь у війні. Частина цих матеріалів також була згенерована штучним інтелектом і в окремих країнах набирала понад три мільйони переглядів.
Окремий напрям дезінформації був спрямований проти іноземних добровольців, які воюють у складі української армії, або потенційних рекрутів. У Європі та Латинській Америці поширювалися фейки про нібито жорстоке поводження з іноземцями, зокрема добровольцями з Латинської Америки, з очевидною метою стримати їх вступ до лав українського війська.
Звіт також зафіксував суттєві регіональні особливості. У країнах Балкан пропаганда часто апелювала до місцевих історичних травм і етнічної чутливості, у Литві та Грузії поширювалися конспірологічні теорії та фейки з використанням ШІ, в Україні ключовою платформою залишався телеграм, де прокремлівські канали атакували легітимність дій української влади. В Іспанії та країнах Латинської Америки найбільші охоплення мали відео й пости в іксі, тіктоку та фейсбуку, зокрема матеріали про нібито завершення війни або масову участь іноземних найманців.
Проєкт ATAFIMI функціонує як централізована система збору й аналізу дезінформації, що дає змогу відстежувати транскордонні кампанії та повторювані наративи, які одночасно поширюються в різних країнах і мовних середовищах. До ініціативи входять фактчекінгові організації з Європи та Латинської Америки, які працюють за спільною методологією та обмінюються виявленим контентом для ефективнішої протидії інформаційним маніпуляціям.