У анонімних телеграм-каналах поширюють відео, де нібито українські військові стоять біля авіабомби. Один з них її торкається, чим провокує вибух. Це — неправда. 

Аналітики VoxCheck пояснили, що після вибуху такого снаряда малоймовірно, що пристрій, на який записували відео, міг зберегтись. Ба більше, ролик відредагували, використавши ефект «explosion» з пропонованих ефектів Інстаграму. 

За зворотним пошуком по кадру вибуху можна знайти інші відео, які мають такий самий ефект вибуху. Цей ефект доступний для всіх інстаграм-користувачів з телефону.

У мережі поширюють інформацію, нібито в одному з київських університетів студентів замість виробничої практики відправляють «рити окопи у Ірпені». Про це буцімто свідчить оголошення на стіні університету. 

Аналітики проєкту VoxCheck пояснили, що оголошення підроблене, адже на сайті навчального закладу та у соцмережах немає оголошення про проведення відповідної практики. 

Відповідно до інформації з «оголошення» ідеться про Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА). Адже на листівці зобразили фасад навчального закладу й також герб університету. 

Проте вказаних в оголошенні студентських груп не існує. При чому на сайті КНУБА у розділі «Договори з базами практик» відсутні військові підрозділи. Окрім цього, у договорах вказано, що сторона, яка приймає студентів, зобов’язується не використовувати працю здобувачів освіти на роботах та посадах, «що не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності». 

8 липня 2024 року Росія здійснила ракетну атаку на Україну, зокрема, на територіях Київщини та в самому Києві працювали сили ППО. Уламки впали в семи районах столиці. 

Станом на 14:30, передає «Суспільне», відомо, що у різних районах міста загинули 15 людей, 38 отримали різні поранення. 

Власне, під час серії обстрілів дитяча лікарня «Охматдит» постраждала — росіяни зруйнували деякі будівлі медзакладу. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що внаслідок атаки пошкоджені реанімаційні, операційні та онкологічне відділення. І додав, що влучання було в токсикологічний корпус, де діти отримували діаліз. 

Натомість російські пропагандисти почали ширити тезу, мовляв, усе це — наслідки роботи української ППО, а не російських ударів. 

Однак у СБУ вже встановили, що Росія вдарила по дитячій лікарні ракетою Х-101.

«На місці трагедії уже знайдено відповідні докази: зокрема уламки корпуса задньої частини ракети Х-101 з серійним номером та частина руля цієї ж ракети», — вказали у відомстві.

Тобто у проросійських телеграм-каналах всього-на-всього намагаються заперечити обстріли цивільної інфраструкрутри, списуючи це все на так звану «неякісну роботу української системи ППО». До такої риторики Росія звертається уже не вперше.

Російські пропагандисти поширили новину, нібито голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов написав листа до Президента України Володимира Зеленського із проханням розслідувати корупційну діяльність голови Харківської міської ради Ігоря Терехова.

Аналітики VoxCheck пояснили, що такий документ — підроблений. Власне, низка помилок вказують на підробку документа. Пресслужба голови Харківської ОВА підтвердила, що документ несправжній.

До прикладу, які помилки зафіксовані в «документі»:

Правильно буде «Верховний Головнокомандувач», а не «Верховний Головнокомандуючий»; «голови», а не «глави»; «кримінальних проваджень», а не «кримінальних впровадження», «під час», а не «підчас» тощо. 

У мережі поширюють відео видання BBC — у ньому з посиланням на Bellingcat стверджують, нібито Еммануель Макрон може подати у відставку за тиждень до Олімпіади. Причинами такого рішення називають перемогу праворадикальної партії на виборах до Європарламенту та оголошення позачергових парламентських виборів у Франції, а також високий ризик терористичних загроз та неготовність до Олімпійських ігор.

Аналітики VoxCheck пояснили, що  BBC та Bellingcat не поширювали подібну інформацію. Адже фейковий «репортаж» створили з окремих кадрів, які не пов’язані між собою.

Зворотний пошук фото у гуглі показав, що для фейку пропагандисти використали окремі фото та відео з відкритих джерел. Зокрема, фото з Еммануелем Макроном взяли з інстаграму офіційного фотографа президента Франції.