Напередодні саміту ЄС — Молдова, який відбувся 4 липня 2025 року в Кишиневі, проросійська дезінформаційна мережа Matryoshka, підтримувана Кремлем, розгорнула нову інформаційну атаку. Кампанія спрямована на дискредитацію президентки Маї Санду та загалом — на послаблення довіри до європейського курсу Молдови. Про цю операцію впливу розповіли у проєкті EUvsDisinfo.

Напередодні саміту в соцмережах поширювали фейкові відео, зокрема від імені видання The Insider, у яких нібито повідомляється, що висока представниця ЄС Кая Каллас відмовилася від участі в саміті через «конфлікт» із Маєю Санду. Ще одне відео звинувачує Санду у спробах замінити Каллас на посаді очільниці європейської дипломатії — при цьому жодного реального «доказу» не наведено. Ці повідомлення є вигадкою, але подаються як «ексклюзиви» від імені західних медіа, щоб надати їм видимості достовірності.

Цей фейковий «конфлікт» між Санду та Каллас просувається в мережі ще з травня, а пік активності припав на 19 червня — саме напередодні саміту в Кишиневі. Паралельно поширюються й інші вигадки: про «терористичну загрозу» на саміті, на яку начебто вказує румунська розвідка (відео підроблено під Euronews), або про те, що ЄС готується усунути Санду з посади за «невдачі на євроінтеграційному шляху» (ця фейкова інформація нібито від Le Point).

Також Matryoshka-боти звинувачують уряд Санду в корупції, у витрачанні грошей на проведення саміту та у створенні «мертвих душ» для виборів — мовляв, Молдова нібито штучно затягує реєстрацію смертей, щоб збільшити кількість виборців.

Що таке мережа Matryoshka? Це довготривала дезінформаційна кампанія, яка стартувала у вересні 2023 року. Вона має двофазну структуру: спочатку фальшивий контент — підроблені новини, сфабриковані відео, змонтовані зображення — публікує невелика група акаунтів, а потім інші користувачі («цитувальники») масово поширюють цей контент у коментарях під постами журналістів, політиків, медіа, імітуючи «запит на перевірку».

Особливість мережі Matryoshka — копіювання стилю та брендів відомих західних медіа: логотипи, графіка, навіть голос закадру. Усе це створює враження, що інформація походить з надійного джерела. У минулому ця мережа вже використовувалася для дискредитації України, очорнення проєвропейських політиків, поширення антизахідних меседжів.

Мета кампанії — створити хаос, посіяти недовіру та підірвати демократичні інститути. Через кожне фальшиве відео, через кожну підробку Matryoshka намагається зірвати євроінтеграційний курс Молдови. Особливо це активізується напередодні виборів. Кремль знову показує готовність фабрикувати будь-який наратив, щоб підірвати довіру до демократичних процесів у країнах, які обрали шлях до ЄС.

У мережі з’явилася нова комп’ютерна гра «Squad 22: ZOV», створена на замовлення Міністерства оборони Росії. Це не просто черговий бойовик, а відверта пропагандистська продукція, яка просуває пропаганду Кремля щодо війни проти України. У неї зіграли польські фактчекери з проєкту Demagog — і виявили численні маніпуляції, підміну реальності та виправдання військових злочинів.

У грі гравець керує підрозділом російських військових, що беруть участь у штурмах українських міст, зокрема Маріуполя й Авдіївки. Українських військових у грі називають «гнидами», а цивільне населення в принципі не згадується — хоча в реальності саме цивільні найбільше постраждали від російських атак на Маріуполь, де, за різними оцінками, загинуло понад 20 тисяч людей.

Автори гри працювали в тісному контакті з російськими військовими та ветеранами, а персонажі відтворюють образи справжніх учасників вторгнення — наприклад, Владислава «Струни» Головіна. Його образ активно використовується в навчальних матеріалах для кадетів проросійської організації «Юнармія». Гру також рекламують як «частину освітнього процесу» в цій структурі, що має виразно мілітаристський і націоналістичний характер.

Назва «ZOV» — це пряме посилання на символіку російського вторгнення, яка використовувалася з перших днів повномасштабної агресії. У вступному ролику до гри звучить теза: «Коли дипломатія зазнає поразки, в бій ідуть воїни», — це калька з російського наративу про нібито «вимушене» вторгнення до України.

Оглядаючи геймплей, фактчекери зазначають: гра зображує дії російських військових як «хірургічно точні» та безпечні, а ворожі сили — безликими мішенями. У місії зі штурмом житлового будинку в Маріуполі немає жодного натяку на присутність цивільних, хоча в реальному житті саме такі райони стали мішенню масових обстрілів.

Незважаючи на пропагандистську подачу, гра не здобула очікуваної популярності — на піку в неї одночасно грали лише 50 користувачів. На платформі Steam гра отримала «змішані» оцінки, однак значна частина відгуків стосується не геймплею, а підтримки чи критики її змісту. У позитивних відгуках звучать фрази на кшталт «слава російським солдатам», у негативних — згадуються воєнні злочини Росії в Маріуполі.

Продюсером гри є Олександр Толкач — колишній розробник військових симуляторів, зокрема «War Thunder». За даними журналістів, він може бути пов’язаний з російською розвідкою. У коментарях він прямо визнає, що гра створена, щоб показати: «Росії нічого не загрожує», попри санкції й ізоляцію.

Фактчекери з Demagog застерігають: з огляду на збільшення впливу відеоігор як медіа, використання цього формату для промивання мізків стає дедалі небезпечнішим. Особливо, якщо гравець — молода людина, яка проводить у грі години, не сприймаючи інформацію критично. У майбутньому такі продукти можуть бути ще ефективнішими, якщо за їхнє створення візьмуться професійні студії з великими бюджетами.

І хоча «Squad 22: ZOV» технічно слабка й не стала хітом, її поява — тривожний сигнал. Це приклад того, як сучасні ігри можуть використовуватися як інструмент не лише пропаганди, а й прямих психологічних операцій.

Про інші приклади російської пропаганди в російських комп'ютерних іграх читайте в тексті «Детектора медіа»: «Поринь у віртуальний світ і повернися "ватником": як Росія поширює свою пропаганду через відеоігри».

У Центрі протидії дезінформації та інформаційної безпеки підготували звіт про маніпуляції Росії темою повернення тіл загиблих військовослужбовців. Повний текст звіту доступний за посиланням.

У звіті ЦПД стверджують, що головна мета маніпуляцій щодо військовополонених — примусити українців перестати чинити спротив Росії.

Які маніпуляції і фейки про військовополонених росіяни поширили від 22 лютого 2022 року, читайте за посиланням

У соцмережах та проросійських медіа поширюється інформація про нібито узаконення примусової служби для пенсіонерів. «Режим Зеленського знайшов незвичайний спосіб вирішити питання боргів держави з пенсій та соцвиплат», — коментують пропагандисти. На дезінформацію звернула увагу команда StopFake. 

Насправді поява фейку стала реакцією на законопроєкт №13229, який Верховна Рада України 4 червня 2025 року ухвалила у першому читанні. Суть законопроєкту: особи, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, зможуть залишитися на службі за контрактом на добровільній основі.

«У період дії воєнного стану, за наявності листа (письмової згоди) від командира військової частини, на військову службу за контрактом можуть бути прийняті особи, віком від 60 років, що визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби», — пояснюється в законопроєкті. Таке рішення вмотивоване потребою створити на законодавчому рівні процедуру залучення до лав ЗСУ громадян віком 60 і більше років, які виявили активне бажання добровільно долучитись до захисту держави. У пояснювальній записці також вказується, що цінність даної категорії людей для держави полягає в наявності «технічних знань (часто унікальних)», «глибоких професійних знань, практичного досвіду їх застосування та управлінських компетентностей». Крім того, старші військовослужбовці часто вирізняються «високим рівнем особистої мотивації та патріотизму».

В Україні граничний термін служби для рядового, сержантського, старшинського складу, а також молодшого та старшого офіцерського складу становить 60 років. Для вищого офіцерського складу — 65 років. Служба на контрактній основі у Збройних силах України для осіб молодших 25 років та жінок лишається добровільною.

На сьогодні законопроєкт №13229 не набув чинності, а лише був розглянутий у першому читанні. Отож, наразі змін у процедурі проходження військової служби для громадян віком від 60 років не відбулося.

Матеріал підготувала Анастасія Сизоненко

Мережею шириться відеорепортаж, де нібито показано кількість загиблих та постраждалих внаслідок російського нападу на Україну. Увагу аудиторії привернув один із «трупів», який почав рухатися. Цей факт начебто свідчить, що відео було інсценоване. Однак дане відео є маніпуляцією. Чому — пояснює німецька команда фактчекерів Correctiv.

«Коли актори-трупи в пропагандистських роликах хочуть прикритися в невідповідний момент у прямому ефірі... Справжня приманка для очей!» — з таким коментарем поширив відео, зокрема, і невдалий кандидат від німецької політичної партії «АдН» Крістіан Абель. Станом на 4 липня 2025 року, тобто протягом місяця з моменту публікації, його допис переглянуло понад 300 000 користувачів X. Нагадаємо, що раніше цього року партія «Альтернатива для Німеччини» також відмовилася засудити вторгнення Росії в Україну.

Насправді аналізований відеорепортаж був знятий 4 лютого 2022 року, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його метою було привернути увагу аудиторії до кліматичного протесту у Відні, отож він ніяк не пов’язаний з Україною. Це вже не перше намагання використати ці відеоматеріали з метою дискредитації України — схожа спроба відбулася і в 2022 році.

Про те, як російська пропаганда просувала партію «Альтернатива для Німеччини» на виборах у лютому 2025 року, можна прочитати тут. 

Матеріал підготувала Анастасія Сизоненко