Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

03 Жовтня станом на 1317 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
775
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк: Зеленський нібито готує ЗСУ до «нападу на Придністров’я та Калінінград»

У мережі активно поширюється дезінформація про те, що Україна нібито планує направити підрозділи своїх  Збройних сил до інших держав для «атаки на Придністров’я та Калінінградську область». Експерти StopFake показали, чому ці твердження є безпідставними та маніпулятивними.

Скриншот пропагандистського телеграм-каналу, що маніпулює законопроєктом про направлення підрозділів ЗСУ за кордон

Походження фейку

24 вересня 2025 року пропагандистські телеграм-канали поширювали скриншоти законопроєкту «Про направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав», зареєстрованого 22 вересня. Пропагандисти стверджують, що цей документ нібито передбачає відправлення військ для нападу на Придністров’я через Молдову та на Калінінградську область через Польщу.

Спростування

Насправді законопроєкт чітко визначає мету відправлення українських військових до Туреччини та Великої Британії: навчання особового складу та отримання військової техніки від країн-партнерів. Жодних згадок про Польщу, Молдову, Придністров’я чи Калінінградську область у документі немає.

Згідно з текстом законопроєкту, до Туреччини та Великої Британії будуть відправлені такі підрозділи:

  • Корвет «Гетьман Іван Мазепа» (тип Ada) з екіпажем до 106 військовослужбовців — до Туреччини.
  • Протимінні кораблі «Черкаси», «Чернігів» (тип Sandown), «Маріуполь», «Мелітополь», «Генічеськ» (тип Alkmaar) з екіпажами до 39 військовослужбовців кожен — до Великої Британії та Ірландії.
  • Управління дивізіону протимінних кораблів Флотилії ВМС у складі штабу протимінних дій (до 20 військовослужбовців).

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його мета — сприяти отриманню військової техніки від партнерів, комплектуванню підрозділів та підготовці до її використання. Це необхідно для зміцнення обороноздатності України, а не для наступальних дій проти інших країн.

Твердження про нібито підготовку України до нападу на Придністров’я чи Калінінградську область є частиною дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію України.

Фейк: український військовий нібито вбив побратима через крадіжку золота

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють фейк, у якому український військовий нібито допитує іншого про вбивство побратима через вкрадене золото. Експерти VoxCheck розвінчали цей відеофейк.

Скриншот одного з пропагандистських телеграм-каналів, що поширив відеофейк

Походження фейку

Відео, яке активно поширюється російськими джерелами, зображує сцену, де один військовий нібито розпитує іншого про вбивство їхнього товариша через конфлікт щодо поділу вкраденого золота. Проте в українському інформаційному просторі жодних згадок про такий інцидент немає. Відео з’явилося виключно в російських джерелах, що вказує на його пропагандистське походження.

Ознаки фейку

Експерти VoxCheck наводять такі докази того, що відео створене за допомогою штучного інтелекту (ШІ):

  • Візуальні ознаки ШІ: Обличчя військового виглядає глянцевим і нагадує накладену маску. Під час розмови помітно, що зуби персонажа періодично зникають, що є типовою помилкою ШІ-генерації.
  • Озвучка: Голос за кадром звучить неприродно — надто швидко, рівно, без інтонаційних змін, що характерно для автоматично згенерованого аудіо.
  • Відсутність ідентифікації: На формі військового, крім синіх стрічок, немає жодних шевронів чи інших розпізнавальних знаків, що не відповідає стандартам ЗСУ. Місце знімання також неможливо ідентифікувати, що є типовою ознакою постановних відео.

Це відео є частиною російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Збройних сил України. Щотижня фактчекери знаходять приклади фейків, спрямованих проти українських військових

Фейк: «бандерівці» побили польських солдатів на кордоні з Україною

У польських соціальних мережах у середині вересня активно поширювалося відео, яке буцімто описує інцидент, коли нібито українські солдати, названі «бандерівцями», повертаючись із навчання, побили польських солдатів на польсько-українському кордоні. Польські фактчекери Demagog розвінчали цей фейк.

Один із репостів маніпулятивного відео на фейсбуці. Джерело: Demagog

Походження фейку

Відео, яке стверджує, що громадяни України, одягнені в польську військову форму, побили польських солдатів, було поширене у фейсбуці й тіктоці. У записі зазначається, що один із солдатів нібито перебуває в лікарні у важкому стані. Це відео набрало значної популярності: один із репостів переглянули понад 150 000 разів, а інша публікація отримала більше 6000 реакцій та 600 коментарів у фейсбуці. Деякі коментарі містили мову ворожнечі та сумніви щодо прозорості уряду, наприклад: «То чому уряд це приховує?», «Це ж чортів скандал», «Жаль стріляти по худобі».

Офіційне спростування

Міністерство національної оборони Польщі (MON) офіційно спростувало цю інформацію в дописі на платформі X:

«Інформація, що з’являється в інтернеті про те, що польських солдатів побили громадяни України на польсько-українському кордоні, є повним фейком. Ніякого такого інциденту не було. Це класичний приклад дезінформації, спрямованої на розпалювання емоцій. Перш ніж поширювати допис чи коментар, перевірте джерело. Використовуйте лише достовірну та офіційну інформацію. Дезінформація працює лише тоді, коли ми дозволяємо собі бути нею обдуреними. Не поширюйте брехню».

Такі фейки, як підкреслюють експерти Demagog, є частиною скоординованої кампанії, спрямованої на розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі. Поширюючи неправдиву інформацію чи сенсаційний контент, який викликає сильні емоції, без підтверджених фактів, маніпулятори намагаються викликати недовіру та ворожнечу між народами.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.