Пропаганда поширює інформацію, що українці нібито почали менше донатити, тим самим менше допомагати волонтерам та військовим. А також, що західні фонди та організації повністю припинили фінансування, внаслідок чого зменшилась фінансова підтримка лікування військових. На додачу до цього, ще нібито обмежили змогу виїзду за кордон для того, щоб отримати хірургічні послуги. Але все це – фейк.

На нього звернули увагу фахівці Вокс Україна. На основі отриманих результатів опитування в рамках досліджень компанії Gradus Research  на другу річницю повномасштабного вторгнення Росії, спостерігається позитивна тенденція до збільшення частоти та регулярності здійснення громадянами донатів. Дані від Monobank, одного з провідних банківських сервісів для збору благодійних внесків, підтверджують цю позитивну тенденцію. Впродовж 2023 року підтримка благодійних фондів та волонтерських організацій зросла більш ніж втричі у порівнянні з першим роком повномасштабного вторгнення. 

Дані звітів фонду «Повернись живим» також спростовують цей фейк. Порівняно з 2022 роком, у 2023 році сума донатів була дещо меншою, але відомо, що середня сума пожертвувань на другий рік повномасштабного вторгнення зросла на понад 10%. 

У цьому випадку пропагандисти намагаються знівелювати підтримку українських громадян і сприяти дестабілізації суспільства шляхом відображення  неправдивої думки.  Вони змальовують ситуацію у такий спосіб, щоб спровокувати песимістичне ставлення до допомоги  українським військовим та драматизувати економічне становище громадян.

Пропагандисти через проросійські телеграм-канали та акаунти в соцмережі Х (раніше - твітер) поширюють відео, на якому онука брата одного з найвпливовіших лідерів нацистської Німеччини Генріха Гіммлера Кетрін Гіммлер нібито закликає українських молодиків не повертатися в Україну. Мовляв, вона радить «не віддавати українців кривавому диктатору Зеленському». Але це - неправда.

Насправді Гіммлер не робила такої заяви. Відео змонтували, взявши архівні хроніки часів Третього Райху, які перегукуються з кадрами зустрічі за участі глав МЗС України та Німеччини Дмитра Кулеби й Анналени Бербок, а також інших німецьких політиків. Кетрін Гіммлер відповіла редакторку «Агентства» на запит електронною поштою, підтверджуючи, що не казала того, що їй приписали пропагандисти.

16 квітня Президент України підписав закон про мобілізацію та проходження військової служби, в якому йдеться про посилення санкцій щодо тих, хто ухиляється від військової служби, а також  деякі зміни у військовому обліку. 23 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба оголосив рішення обмежити надання консульських послуг за кордоном українцям призовного віку. Коментуючи це рішення в соцмережі X, він зазначив, що «невдовзі МЗС надасть уточнені розʼяснення щодо порядку отримання консульських послуг в межах законодавства для чоловіків мобілізаційного віку в закордонних дипломатичних установах». Скориставшись цією ситуацією, російська пропаганда намагається поширювати паніку та дискредитувати український уряд. «Детектор медіа» спростовував й інші російські вигадки на тему мобілізації в Україні.

Вислови російських діячів про необхідність руйнування та виведення населення Харкова були супроводжені постійним потоком схожих повідомлень у соціальних мережах. З початку 2024 року помітні ознаки організованої кампанії із заповнення онлайн-простору тривожними дописами, які просувають ідею про те, що Харків незабаром нібито стане непридатним для проживання. Про це пише Марія Авдєєва для проєкту UkraineAlert Atlantic Council.

На її думку, роль соціальних мереж в інформаційній атаці Росії проти Харкова надто важлива. Платформи, такі як телеграм, тікток та Х (раніше відомий як твітер) слугують майданчиками для ретельно спланованої російської пропаганди. Групи облікових записів, пов'язаних з Кремлем, інтенсивно просувають ключові пропагандистські меседжі на цю тему. Серед них — твердження про безнадійність військової ситуації в Україні, нездатність української держави захистити своїх громадян та імовірність того, що Харків спіткає така ж доля, як Маріуполь.

Російська інформаційна атака також виражається через поширення фальшивих заяв, які приписуються українським владним органам. Наприклад, облікові записи з Росії розповсюджували дезінформацію про те, що український уряд нібито закликає мешканців Харкова негайно залишити місто, щоб уникнути оточення російськими військами. Також поширювались фейкові звіти від українських органів про те, що Харків перебуває на межі гуманітарного кризи.

Ці фейки зазвичай мають переконливий вигляд і майже не відрізняються від офіційних комунікацій українського уряду. Вони навіть супроводжуються детальною інформацією про «безпечні маршрути евакуації». Як наслідок, багато мешканців Харкова піддаються цій дезінформації і мимоволі стають спільниками в поширенні російських фейків.

Крім того, пропагандисти використовують реальні новини і спотворюють їх, щоб ввести населення в оману і спровокувати паніку. Наприклад, серію запланованих евакуацій з певних населених пунктів уздовж лінії фронту вони описували як повноцінну евакуацію цілих районів Харківської області.

Окрім підробок оголошень уряду та умисних спотворень, пропагандисти також активно поширюють відео. В одному з них ішлося, що Харків нібито покидають тисячі автомобілів. Однак пізніше з'ясувалося, що це — архівне відео з початку вторгнення навесні 2022 року.

Пропагандисти поширюють інформацію, нібито після того, як Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон про мобілізацію в Україні, раптово зросла кількість людей, які шукають нотаріусів для складання заповітів. Пропагандисти посилаються на статистику Google Trends щодо пошуків за запитом «нотаріус скласти заповіт». Проте це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони наголошують, що Google Trends — це сервіс, що допомагає розуміти, які теми цікавлять аудиторію, на підставі кількості пошукових запитів у Google. Проте перевірка статистики за запитом «нотаріус скласти заповіт» в Україні за останні 7 днів не показала достатньо даних для відображення статистики. Це означає, що за цей період часу користувачі не робили такий запит достатньо часто. Крім того, на графіках сервісу показано, що за останній рік інтерес до теми заповітів в Україні залишався стабільним, без раптових зростань після підписання закону про мобілізацію.

Зазначений закон передбачає деякі обмеження для військовозобов'язаних, але російський агітпроп намагається маніпулювати цим питанням, поширюючи паніку серед населення. «Детектор медіа» спростовував й інші російські вигадки щодо цього закону.