У ніч на 7 березня 2026 року Росія завдала ракетно-дронового удару по Дністровській ГЕС у Чернівецькій області. Атака спровокувала масштабне забруднення річки Дністер нафтопродуктами, що безпосередньо вплинуло на водопостачання Молдови. Упродовж березня 2026 року проросійські медіа поширили десятки матеріалів, спрямованих на переформатування відповідальності за техногенні наслідки удару. StopFake зафіксував три основних наративи.

Фейк 1. Росія не завдавала ударів по Дністровській ГЕС — там сталася велика аварія

Факт російської атаки задокументували уряди України та Молдови, Євросоюз, Єврокомісія (Висновки Європейської ради від 19 березня 2026 року), а також американська організація Armed Conflict Location & Event Data (ACLED), що спеціалізується на аналізі збройних конфліктів у режимі реального часу. Ліквідація наслідків атаки відбувається спільними зусиллями України, ЄС і Молдови.

Самі представники Росії спочатку поширювали переможні заяви про удар по ГЕС — і лише після того, як трансгранична екологічна катастрофа привернула міжнародну увагу, риторика змінилася.

Атаки на Дністровську ГЕС не є прецедентом: 31 жовтня 2022 року Росія вперше одночасно вдарила по трьох українських гідроелектростанціях — Дніпровській, Кременчуцькій і Дністровській; 29 березня 2024 року атаку на Дністровську та Канівську ГЕС повторили. За даними на 2025 рік, по машинному залу ДніпроГЕС завдано 46 ударів.

Фейк 2. Забруднення Дністра спричинила дорожня пригода з вантажівкою, що перевозила мастило

Після удару по ГЕС у річку потрапило понад 1,5 тонни нафтопродуктів. Лабораторні аналізи Міністерства довкілля України зафіксували перевищення допустимого рівня нафтопродуктів у 2,5 раза, барію — у 3–6 разів, що вказує на зв'язок із вибуховими речовинами.

Через три тижні після атаки на молдовській ділянці річки продовжують виявляти залишки нафтопродуктів. 26 березня міністр довкілля Молдови Георге Хайдер пояснив, що хоча джерело забруднення вже ліквідовано, нафтові плями, що осіли в прибережній рослинності, виявлятимуть ще деякий час.

МЗС Молдови викликало посла Росії та вручило йому ноту протесту разом із пляшкою забрудненої річкової води. Генеральна прокуратура Молдови порушила кримінальне провадження за фактом масштабного забруднення Дністра.

Фейк 3. Київ навмисно забруднив річку, щоб поширити кризу на сусідні держави

26 березня 2026 року президент України Владімір Зеленський повідомив, що Росія переходить до другого етапу операції ударів по критичній інфраструктурі: під загрозою — об'єкти водної інфраструктури, дамби, системи водозабезпечення, логістичні маршрути.

Удар по Дністровській ГЕС слугує щонайменше двом стратегічним цілям: позбавити Україну електроенергії й водопостачання та дестабілізувати Молдову — державу, що перебуває в полі постійного кремлівського тиску. Атаки на прикордонну енергетичну інфраструктуру України за принципом доміно впливають на суміжні держави.

На сьогодні в Молдові діють два режими надзвичайного стану: через забруднення Дністра та через 60-денний енергетичний НС, запроваджений унаслідок тривалих атак на українські підстанції й розподільчі потужності. За час повномасштабного вторження Молдова тричі зазнала блекауту — востаннє 31 січня 2026 року.

У грузинсько- та російськомовних сегментах Facebook активно розповсюджується відео, де нібито Віктор Орбан жорстко звертається безпосередньо до Володимира Зеленського. У підробленому російському перекладі угорський прем’єр порівнює президента України з клоуном, звинувачує Вашингтон і Брюссель у розпалюванні війни, заявляє, що Зеленський тягне Європу «в могилу та прірву», а війна — єдине джерело його легітимності. Орбан нібито також відмовляється робити угорців жертвами «помилок, невдалих переговорів і фанатичних бажань» українського лідера. Розвінчали фейк експерти Myth Detector. 

Утім, це фейк та класична дезінформаційна маніпуляція.

Відео справжнє, але зняте 23 жовтня 2025 року під час виступу Орбана на заході, присвяченому річниці Угорського повстання 1956 року. У оригінальній промові прем’єр-міністр Угорщини не звертався до Володимира Зеленського особисто, не згадував його ім’я і не використовував жодної з тих образливих фраз, які з’явилися в російському «перекладі».

Орбан критикував європейські країни, які, на його думку, вже «вичерпали гроші», але продовжують підтримувати війну, висловлював негативне ставлення до вступу України в ЄС (водночас заявляючи про підтримку стратегічного партнерства). Він говорив про історичну спадщину Угорщини, важливість суверенітету та миру, але не критикував уряд США чи його зовнішню політику. Жодних порівнянь Зеленського з клоуном чи звинувачень у «зруйнуванні країни заради оплесків у Конгресі» в оригіналі не було.

На поширюваному відео помітний водяний знак російського видання «Політнавігатор» (Politicalnavigator) — ресурсу, створеного у 2014 році для просування проросійських наративів, пов’язаних з Україною та пострадянським простором.

Чому це важливо

Такі маніпуляції з перекладом — поширений прийом дезінформації. Коли реальне відео, із перекрученим контекстом, поширюють серед різних цільових аудиторії, щоб посіяти ворожнечу, дискредитувати лідерів і підірвати підтримку України. У цьому випадку фейковий переклад робить Орбана набагато агресивнішим і персонально ворожим до Зеленського, ніж він був у реальній промові у 2025 році.

Російські пропагандисти продовжують активно дискредитувати українське військо, поширюючи фотофейки, зокрема, підроблені скриншоти новин, де звичайні кримінальні події перетворюють на «злочини військових». Здебільшого просто редагуються заголовки та тексти реальних статей, замінюючи ключові деталі, щоб створити негативний образ Сил оборони. Три свіжі приклади, розвінчані експертами VoxCheck.

Перший випадок — Харків. У мережі з’явилися дописи про те, що військовослужбовець 113-ї окремої бригади територіальної оборони разом зі спільницею нібито пограбував перехожого. Насправді це маніпуляція з реальною новиною від харківського медіа «Status Quo» від 29 березня. Оригінальний заголовок повідомляв: «У Харкові затримали пару за пограбування на вулиці». Ні в статті, ні в офіційному повідомленні поліції Харківської області жодного слова про причетність чоловіка до армії не було. Пропагандисти просто відредагували заголовок у фоторедакторі або через код сторінки, вставивши «військовослужбовець та його спільниця».

Другий випадок — Суми. Пропагандистські телеграм-канали поширювали інформацію, ніби військовий 225-го окремого штурмового полку змусив дитину купити алкоголь, щоб шантажувати власника магазину. Джерело фейку — стара новина 2018 року від «Zahid.net» про поліцейського з Рівного. У реальній статті та судовому рішенні Рівненського міського суду обвинувачений фігурує саме як поліцейський, а не військовий, і подія відбулася в Рівному, а не в Сумах. Фейкмайкери замінили «поліцейський» на «військовослужбовець» і змінили назву міста, частково відредагувавши навіть текст новини.

Третій випадок — Сумщина. Фейк стверджував, що наркозалежний військовий 101-ї окремої бригади територіальної оборони вбив свою бабусю і, щоб приховати злочин, підпалив суху траву, в якій спалив тіло. Насправді це поєднання двох різних подій. 26 березня медіа «Сумські дебати» повідомляли про пожежу через спалення сухої трави, в якій загинула жінка (без згадки про онука чи підпал з метою вбивства). Окремо поліція затримала 31-річного чоловіка за збут наркотиків. Жодна з новин не пов’язує ці події між собою і не згадує причетність затриманого до Сил оборони. Пропагандисти знову відредагували заголовки, щоб штучно «з’єднати» їх і додати військовий контекст.

У всіх трьох випадках схема однакова: беруть реальну кримінальну новину (або дві), змінюють заголовок і ключові слова («поліцейський» → «військовий», «Рівне» → «Суми» тощо) за допомогою простого редагування зображення або коду. Потім скриншот поширюють у Telegram-каналах, щоб створити враження системних проблем в українській армії.

Такі фотофальсифікації використовуються з метою підірвати довіру до ЗСУ, деморалізувати суспільство та посіяти розкол. Однак перевірка першоджерел і ключових слів швидко розвінчує такі фейки.