У соціальних мережах поширюється твердження, нібито лідер партії «Тиса» і майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр отримав від Європейської комісії перелік «ідеологічних умов» для розблокування європейських фондів. У публікації стверджується, що йдеться про відмову від «християнської ідентичності», зміну конституційного визначення сім’ї, підтримку політик щодо міграції та прав ЛГБТКІА, а також перегляд позиції Угорщини щодо України. Ці заяви з’явилися після парламентських виборів у квітні 2026 року, на тлі того, що частина європейського фінансування для Будапешта залишається замороженою через суперечки з ЄС щодо верховенства права. Скільки в цих повідомленнях правди, проаналізували румунські фактчекери з проєкту Factual.

Румунські фактчекери пишуть, що твердження про вимоги ЄС спотворюють реальний зміст закликів Європейського Союзу. Так звані «27 умов», про які йдеться, були визначені ще у грудні 2022 року в межах Плану відновлення та стійкості Угорщини. Йдеться про конкретні критерії, необхідні для отримання фінансування, які стосуються боротьби з корупцією, прозорості державних закупівель, незалежності судової системи, аудиту та контролю. Жодна з цих умов не передбачає змін у сфері релігії, конституційного визначення сім’ї чи політики щодо ЛГБТКІА.

Частина коштів ЄС для Угорщини вже була розблокована у грудні 2023 року після ухвалення реформ у сфері правосуддя. Водночас значна сума все ще залишається замороженою, зокрема через проблеми з державними закупівлями, антикорупційною політикою та прозорістю управління публічними ресурсами. Окремі обмеження пов’язані також із порушенням положень Хартії основоположних прав ЄС, зокрема щодо свободи вираження поглядів, недискримінації та доступу до інформації.

Європейський Союз не має повноважень вимагати від держав-членів змін до їхніх конституцій або визначення сім’ї — ці питання належать до національної компетенції. Так само ЄС не може змусити державу відмовитися від релігійної чи культурної ідентичності. Натомість ЄС вимагає дотримання спільних принципів, зафіксованих у договорах, які Угорщина добровільно підписала, вступаючи до ЄС.

Маніпулятивними є й твердження про нібито зв’язок між розблокуванням коштів і підтримкою України. Умови фінансування залишаються незмінними з 2022 року і не залежать від політичних переговорів щодо допомоги Києву. Водночас саме колишній прем’єр-міністр Віктор Орбан використовував питання фінансової підтримки України як інструмент політичного тиску, пов’язуючи його з енергетичними інтересами Будапешта.

Отже, поширене повідомлення є частково неправдивим: воно поєднує реальні факти — наявність фінансових умов і штрафів — із вигаданими твердженнями про «ідеологічні вимоги» ЄС. Насправді мова йде про технічні критерії верховенства права, а не про втручання у внутрішню політику чи цінності держави.

Під час засідання Європейського парламенту 19 січня 2026 року вибухнув скандал через заяву євродепутатки від партії «S.O.S. România» Діани Йованович-Шошоаке. Реагуючи на виступ колеги Ніколае Штефенуце про проблеми іноземців, політикиня безапеляційно стверджувала, що в Румунії ніколи не фіксували випадків насильства проти іммігрантів, назвавши слова про дискримінацію «брехнею». Проте факти та поліційні звіти свідчать про протилежне, а це маніпулятивне повідомлення спростували румунські фактчекери з проєкту Factual.

Факти агресії проти іноземців у Румунії є непоодинокими, а кілька з них були особливо резонансними. Наприклад, у 2020 році в місті Дітреу місцеві жителі влаштували масові протести через найм двох громадян Шрі-Ланки на пекарню, роблячи ксенофобні заяви. Ситуація загострилася у 2025–2026 роках: за останні пів року зафіксовано щонайменше чотири випадки фізичних нападів на кур’єрів із країн Азії. Зокрема, у серпні 2025 року в Бухаресті румуни атакували кур’єра з Бангладеш, супроводжуючи це вигуками про «загарбників».

У листопаді 2025 року в румунській столиці молодик намагався викрасти скутер у громадянина Непалу, перед цим жорстоко побивши його. Того ж місяця в окрузі Ілфов кур’єра-іноземця переслідували на дорозі та били кабелем. Навіть після скандальної заяви євродепутатки, вже 22 січня 2026 року, в Яссах стався новий інцидент: водій намагався навмисно наїхати автомобілем на доставника їжі непальського походження.

Фактчекери Factual пишуть, що Національна рада з боротьби з дискримінацією неодноразово звертала увагу на заклики радикальних політиків відмовлятися від послуг іноземців. Статистика та відеодокази нападів повністю заперечують слова Діани Шошоаке, підтверджуючи, що іноземні працівники в Румунії регулярно стикаються з фізичним насильством та словесною агресією на ґрунті ненависті.

На тлі поширення фейків та дезінформації щодо результатів виборів президента Румунії російські пропагандистські телеграм-канали підробили обкладинку журналу L'Hémicycle. На фейковій обкладинці розмішена карикатура Емманюеля Макрона між черевиками чоловічої фігури, яка значно переважає за розміром зображеного президента Франції. Такі фейки з'явилися водночас із твітами засновника телеграму Павла Дурова в іксі, в яких він звинуватив «розвідку однієї із західних держав» у втручанні у вибори в Румунії. Підпис на підробній обкладинці «Макрон vs. Дуров. Розмір має значення» пропагандисти прокоментували так: «з обкладинки ми відразу бачимо, у кого, на думку французів, немає проблем із розміром». 

Утім це фейк. Перевірка офіційного сайту журналу спростувала наявність схожої обкладинки в останнього або попередніх, друкованих чи електронних випусків L'Hémicycle.

Вже 20 травня Дуров у своєму дописі в іксі відповів на твіт кандидата у президенти Джордже Сіміона про рішення оскаржити в Конституційному суді результати другого туру президентських виборів у Румунії: «Я готовий приїхати і свідчити, якщо це допоможе румунській демократії». 

22 травня Конституційний суд Румунії відхилив прохання Джордже Сіміона про анулювання президентських виборів, на яких виграв його опонент Нікушор Дан.

Подібні фейки є частиною ширшої дезінформаційній кампанії, що має на меті дискредитувати вибори в Румунії, представити вибори у країнах ЄС як «змову еліт» і стимулювати недовіру до демократичних інститутів у країнах Східної Європи. 

У російських пропагандистських медіа та телеграм-каналах поширюється цитата засновника месенджера Телеграм Павла Дурова, яка нібито викриває «змову за участі французьких спецслужб» щодо нещодавніх президентських виборів у Румунії. Як підкреслюють експерти проєкту EUvsDisInfo, це класичний приклад маніпуляції та перекручування фактів із метою підриву довіри до демократичних процесів.

Пропагандисти стверджують, що Дуров буцімто публічно викрив спробу впливу французьких спецслужб на вибори в Румунії. За версією агітпропу Париж хотів змусити Телеграм «блокувати консервативні голоси». Це, на думку розповсюджувачів фейку, дозволило європейській «мафії» фальсифікувати результати виборів і не допустити до влади кандидата Джордже Сіміона. Ключовий меседж цієї дезінформаційної кампанії: «народ ніколи нічого не вирішує, усе контролюють еліти». Цим кремлівська пропаганда намагається підірвати віру громадян у чесність виборів не лише в Румунії, а й загалом у демократичних країнах.

Що сталося насправді?

Павло Дуров справді заявив, що представники французьких спецслужб зверталися до нього з проханням обмежити певний контент у Telegram. Проте у своєму дописі на платформі X 18 травня 2025 року він уточнив: «Цієї весни в Hôtel de Crillon у Парижі глава французької розвідки Ніколя Лернер попросив мене заблокувати консервативні акаунти в Румунії перед виборами. Я відмовився. Але ця заява була зроблена людиною, яка не надала жодних доказів». Тобто йдеться не про офіційне втручання, а про непідтверджене прохання, яке Дуров, за його ж словами, не виконав.

Генеральна дирекція зовнішньої безпеки (DGSE), розвідслужба Франції, публічно спростувала слова Дурова: «DGSE справді зверталася до Павла Дурова з питань, що стосуються боротьби з тероризмом та розповсюдженням дитячої порнографії, але категорично спростовує будь-які прохання про блокування акаунтів у зв’язку з виборчими процесами». Тобто жодного підтвердження тиску на Телеграм для цензури політичного контенту не було надано.

Подібні фейки це частина ширшої дезінформаційній кампанії, що має на меті дискредитувати вибори в Румунії, представити вибори у країнах ЄС як «змову еліт» та стимулювати недовіру до демократичних інститутів у країнах Східної Європи.