У соцмережах поширюють неправдиві повідомлення про нібито «декомунізацію» скульптури Остапа Бендера у Кременчуці на Полтавщині. До публікацій додають фотографію поваленої фігури та підпис «Бандерівці проти Бендера».

Про це повідомляє StopFake.

Насправді скульптура впала, коли підлітки намагалися залізти їй на плечі. Згодом її повернули на місце. «Кременчуцька газета» опублікувала відеозапис інциденту.

Фотографії фігури, що лежала на тротуарі біля торгового комплексу «Галактика» на вулиці Соборній, з’явилися в соцмережах 5 жовтня. Спочатку обставини події були невідомі. Коли журналісти перевірили інформацію, скульптура вже стояла на звичному місці, тому вони припустили, що світлини могли бути згенеровані штучним інтелектом. Однак згодом з'явилося відео інциденту.

На ньому видно, як 3 жовтня підлітки намагаються видертися на скульптуру, після чого вона падає. За інформацією газети, поліція зареєструвала повідомлення про її пошкодження та почала встановлювати особу підлітка. Питання про можливу відповідальність неповнолітнього або його батьків мали вирішити після з’ясування обставин.

Остап Бендер — вигаданий герой сатиричних романів Іллі Ільфа та Євгенія Петрова «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Скульптуру роботи Ельданіза Гурбанова відкрили у Кременчуці 1 листопада 2013 року. Її появу пов’язували з відомою реплікою кіногероя про «голодне дитинство», проведене в цьому місті.

В Україні діє закон про декомунізацію № 317-VIII, ухвалений у 2015 році. Він передбачає, зокрема, усунення з публічного простору визначеної законом символіки комуністичного тоталітарного режиму. У 2023 році також ухвалили закон № 3005-IX про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики й деколонізацію топонімії.

Окремо Український інститут національної пам’яті у квітні 2025 року оприлюднив експертний висновок щодо Іллі Ільфа. Об’єкти, присвячені письменникові, віднесли до символіки російської імперської політики через його участь у встановленні радянської влади та публічну підтримку імперської політики. Цей документ стосується самого Ільфа й не містить рішення щодо пам'ятників літературним персонажам.

Водночас вулицю, на якій розташована скульптура, справді перейменували в межах декомунізації: у лютому 2016 року колишня вулиця Леніна стала Соборною. Фігура літературного персонажа після цього залишалася на місці.

Отже, автори дописів використали справжню фотографію, але приписали зафіксованій події непідтверджений ідеологічний зміст. Таке подання підтримує пропагандистське зображення декомунізації як безглуздого нищення культурних об’єктів.

На початку серпня в російському сегменті фейсбуку з'явилася хвиля обурення: нібито у Городку Львівської області вирубали 70 дерев лише тому, що вони були посаджені «за радянських часів». Історія швидко поширилася соцмережами та кремлівськими медіа, а очільниця RT Маргарита Симоньян навіть «дотепно» зауважила, що «Володимир Зеленський також має радянське походження». У маніпуляціях розібралися грузинські фактчекери з проєкту Mythdetector. 

Що насправді сталося. Мер Городка Володимир Ременяк дійсно згадував, що дерева були посаджені в радянський період, але причина їх вирубки була зовсім іншою. За словами мера, головною метою проєкту є відновлення історичного вигляду центральної площі міста. Додатковою причиною він назвав аварійний стан дерев, багато яких потребували вирубки з санітарних міркувань.

Реакція російської пропаганди на цю історію показує глибоку психологічну травму від руйнування імперських міфів. Будь-яка згадка про перегляд радянської спадщини викликає у кремлівських ідеологів істеричну реакцію. Для російської пропаганди важливо не те, що насправді сталося, а те, як це можна використати. Коли мер згадав радянський період у контексті історії міста, пропагандисти відразу ж створили фальшиву причинно-наслідкову зв'язку: «згадав радянське, значить, вирубав через ненависть до СРСР».

Технологія маніпуляції. Кремлівські медіа використали класичну схему дезінформації: вирвали з контексту слова мера про радянський період, підмінили причину наслідком: замість реставрації представили "декомунізацію" та підкреслили фінансування ЄС, щоб показати "європейський слід" у "знищенні радянської спадщини". 

Російські медіа оминули увагою позицію місцевих жителів стосовно вирубки дерев. Якби справді йшлося про "декомунізацію", можна припустити, місцеві б радше підтримали це рішення. Емоційні заголовки на кшталт "знищення радянської спадщини", вартують перевірки контексту та позиції місцевої громади. Приклади опитаних Суспільне.Львів жителів Городка свідчать, що містяни розділилися у своїй позиції щодо змін на площі. 

Цей кейс демонструє, як російська пропаганда перетворює будь-яку згадку про радянський період на "доказ" української "русофобії". Для кремлівських ідеологів навіть обрізка кущів може стати приводом для істерики, якщо хтось згадає, що їх садили за СРСР.

Пропагандисти поширюють у соцмережах відео з твердженням, нібито «Арка свободи українського народу» (колишня «Арка дружби народів)» у Києві була остаточно розфарбована в кольори прапора ЛГБТК+. На відео показано, як арку розмальовують веселковими кольорами. Втім це - маніпуляція.

На неї звернули увагу фахівці проєкту MythDetector. Вони зʼясували, що відео, де арку перефарбовують в Україні, насправді зняте у 2017 році і показує підготовку до проведення пісенного конкурсу «Євробачення» в Україні. Темою конкурсу того року була різноманітність, тому арку розфарбували в кольори веселки, а потім повернули до її початкового вигляду.

Крім того, тоді процес розфарбовування арки веселковими кольорами був перерваний праворадикальними групами, тому арку не вдалося розфарбувати в кольори веселки повністю. Після закінчення «Євробачення» арка була відновлена до свого первинного вигляду з металевим кольором.

Дезінформація проти ЛГБТК+ часто поширюється з метою дискредитації України або її чинного уряду, а також процесу декомунізації.

Російські пропагандисти поширюють інформацію, нібито в Києві затоплено більш ніж вісім станцій метро. Ба більше, вони водночас висловлюють своє обурення щодо того, що українська влада вирішила перейменувати станцію метро «Площа Льва Толстого». Втім це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони наголошують, що насправді жодна зі станцій київського метро не затоплена. Є лише обмеження руху поїздів на синій гілці після того, як у грудні 2023 року сталося підтоплення тунелю між станціями «Либідська» та «Деміївська». Фейкову інформацію про затоплення станцій поширюють після виявлення проблем з дренажними та гідроізоляційними системами метрополітену. Рух поїздів на цій ділянці зупинили, і відновлювальні роботи можуть тривати до осені 2024 року. Тим часом поїзди курсують від станції «Героїв Дніпра» до «Либідської», а між станціями «Деміївська» і «Теремки» діє «човниковий» рух поїздів.

Напередодні 8 січня з'явилися фото, де видно протікання стелі у вестибюлі станції «Академмістечко». Проте керівництво метрополітену запевнило, що фахівці контролюють ситуацію і немає загрози для пасажирів.

Щодо перейменування станцій, то станом на зараз перейменували три станції метро. Зокрема, станцію «Площа Льва Толстого» перейменували на «Площу Українських Героїв». 8 лютого 2024 року вже відбулося зняття літер колишньої назви. Це рішення підтримали самі кияни в опитуванні в застосунку «Київ Цифровий».

Пропагандисти поширюють подібні фейки з метою вказати, що місто нібито знищують для того, щоб до нього прийшли росіяни та відновлювали його. Мовляв, українська влада некомпетентна, а росіяни знаються на інфраструктурі краще. Втім, саме в низці російських міст спостерігаються значні проблеми з інфраструктурою.