Аналітики «Детектора медіа» зафіксували в тіктоці нову хвилю фейкових відео під брендами France 24, Bloomberg, Le Parisien, 20 Minutes, RFI та BFM. Ролики з'явилися в ніч на 21 жовтня на тлі масових протестів у Франції. Головною ціллю дезінформаційної кампанії став президент Франції Емманюель Макрон. Ми перевірили, чи справді згадані в роликах, що імітують відомі бренди, посадовці, експерти та журналісти говорили приписані їм слова. Жодного підтвердження не знайдено.

Контекст

17 жовтня Францією прокотилася хвиля протестів проти дорожнечі життя та подорожчання пального, яка в багатьох містах переросла в заворушення. Лише за суботу 17 жовтня затримали 1200 людей, постраждали 150 правоохоронців, у Ліможі згоріла історична будівля мерії. У неділю, 18 жовтня, президент Макрон звернувся до нації; того ж дня міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс подав у відставку, але президент її не прийняв. 19 жовтня Макрон вирушив у турне країнами Перської затоки. Цей візит і став центральним сюжетом для фейків, поширених у тіктокці.

Перевірка фейкових відео

Кейс 1. «Втеча» Макрона до Еміратів. Підробні ролики під брендами «20 Minutes», «Le Parisien», «Bloomberg» і «BFM» однаковими реченнями стверджують, що після звернення 18 жовтня Макрон «терміново полетів до ОАЕ, нібито з робочим візитом». В одному з роликів повідомляють, що президент нібито «втік, боячись, що протестувальники захоплять Єлисейський палац». Насправді турне Кувейтом, ОАЕ, Бахрейном і Катаром на 19–21 жовтня Єлисейський палац анонсував ще 14 жовтня, тобто за три дні до піку заворушень. Заявлена тема — Ормузька протока та ціни на енергоносії; зустріч у Абу-Дабі 19 жовтня була частиною цього офіційного візиту. Той самий фейковий ролик приписує Нуньєсу слова: якщо відкрити вогонь по протестувальниках, які штурмують палац, «кількість демонстрантів зросте вдесятеро». Після 17 жовтня Нуньєс публічно визнав свою відповідальність і часткову втрату контролю в деяких містах, але нічого подібного не казав.

Кейс 2. «Поліція безсила, влада приховує». У фейках «Le Parisien» і «RFI» префектові поліції Парижа Патрісу Фору приписують заклик до власників крамниць не «провокувати» протестувальників зачиненими дверима. Ще одна приписана йому фраза: «Боюся, що це і є справжнє обличчя сучасної Франції». Напередодні протестів Фор публічно попереджав про загрозу від погромників. Після 17 жовтня мерія Парижа створила кризову групу допомоги постраждалим торговцям. Фейковий ролик із брендом «BFM» цитує «колишнього очільника VIGINUM» Марка-Антуана Бріяна: начебто той звинувачує владу в приховуванні «злочинів протестувальників». Але такої заяви він не робив. Через усі ролики проходить формула «експерти переконані»: поліція «не здатна зупинити заворушення», а Макрон «сподівається, що вони згаснуть самі». Жодного експерта не названо.

Кейс 3. Знаменитості як жертви. Фейкове «RFI» повідомляє, що протестувальники розгромили «квартиру Селін Діон у Монморансі», куплену нібито 2018 року. Насправді особняк у Віллі Монморансі (XVI округ Парижа) Діон купила ще 2008 року і відтоді виставляла на продаж; повідомлень про напад на нього немає. Ролик-підробка під медіа «BFM» стверджує, що протестувальники спалили маєток Бреда Пітта шато Міраваль і знищили його «на 80%». Влітку 2026 року поблизу Міраваль справді вирували лісові пожежі у Варі, але до маєтку вогонь не дійшов, а сам маєток став базою для пожежників.

Кейс 4. Фінансова паніка. Підробка під France 24 стверджує, що понад 70% банкоматів у Франції «припинили видавати готівку», а «експерти» бачать у цьому спробу влади зупинити хвилю зняття коштів. Далі колишньому міністрові економіки Мішелю Сапену (обіймав посаду у 2014–2017 роках) приписують заклик забрати гроші з банків, «інакше всі заощадження опиняться в заручниках». Ні про масову зупинку банкоматів, ні про таку заяву Сапена ми повідомлень не знайшли. Англомовний ролик-підробка під Bloomberg, датований 20 жовтня, приписує журналістці Bloomberg Стефані Бейкер оцінку, що звернення Макрона «загострило ситуацію з протестами». Такої публікації Bloomberg ми теж не знайшли.

Ознаки координованої кампанії

Висновки

Кампанія паразитує на реальній кризі — найгостріших заворушеннях у Франції за останні роки — і підживлює її трьома меседжами: «президент утік», «держава не контролює ситуацію і приховує правду», «ваші гроші та безпека під загрозою». Мета — підірвати довіру до Макрона й французьких інституцій за пів року до президентських виборів, а заодно до медіа, чиїми брендами підписано фейки.

Жодне з перевірених тверджень не підтверджується реальними публікаціями France 24, Bloomberg, Le Parisien, 20 Minutes, RFI чи BFM.

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Празького центру громадянського суспільства (Prague Civil Society Centre). Відповідальність за її зміст несуть виключно автори. Зміст публікації не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу або Празького центру громадянського суспільства

Російськомовні користувачі фейсбуку поширюють картинку, згідно з якою ООН нібито визнала українську мову «гілкою» російської, тобто її діалектом. Фактчекери грузинського проєкту Myth Detector встановили, що жодного такого рішення ООН не існує. В основі фейку лежить псевдонаукова ілюстрація до допису про Атлас мов під загрозою зникнення. Цю ілюстрацію прибрали з Атласу ще у 2018 році після скарги українського нардепа.

9–14 жовтня російськомовні акаунти у фейсбуці (1, 2, 3) опублікували інформаційну картку з написом «ООН визнала українську мову гілкою російської». В описах автори посилаються на нібито висновок ООН і стверджують, що українська не є самостійною мовою. За їхніми словами, це лише форма розмовного мовлення, тобто діалект.

Історія цієї «сенсації» українським фактчекерам добре знайома. Ще 2024 року її розібрав StopFake, і «Детектор медіа» тоді теж про це писав. У 2018 році народний депутат Андрій Тетерук помітив на офіційній російськомовній сторінці ООН у фейсбуці інфографіку у вигляді «дерева мов». На ньому від «давньоруської» відгалужувалися російська та білоруська, а українська «проростала» вже з російської гілки. Депутат звернув увагу ООН на антиукраїнський характер зображення, і його видалили. Втім, картинка залишилася в дописі 2017 року на сторінці «Служба новостей ООН», а також у російськомовному акаунті організації в X. Звідти її досі і беруть пропагандисти.

Проте ні про статус української мови, ні про її «походження» в тих публікаціях не йшлося. Зображення ілюструвало новину про оновлену версію «Атласу мов світу під загрозою зникнення» ЮНЕСКО, який охоплює близько 2500 мов. Значну частину допису присвятили саме Росії, де в зоні ризику опинилися 136 мов. Експерти ЮНЕСКО окремо наголошували, що держава може підтримувати мови, а може стимулювати асиміляцію чи забороняти недомінантні мови. Ні українська, ні російська до мов під загрозою не належать.

Саме зображення «Дерева мов» не має стосунку до ООН. Його найраніша знайдена версія з'явилася 2008 року на російському літературному сайті proza.ru, де автор подавав її як реконструкцію «ностратичних мов». Науковості в ній мало: на тому ж дереві молдовська мова походить від французької, а румунська від іспанської. Індоіранських, грецької, албанської та вірменської мов там немає взагалі. Жодного офіційного документа ООН, у якому українську названо гілкою чи діалектом російської, у відкритих джерелах немає.

З погляду лінгвістики ця теза теж не витримує критики. Українська є самостійною східнослов'янською мовою індоєвропейської родини. Як зазначає довідкова платформа EBSCO, сучасна літературна українська сформувалася наприкінці XVIII століття, хоча її коріння сягає IX століття. Попри спорідненість з російською, вона має власні граматичні й лексичні особливості. Українська, білоруська та російська розвивалися паралельно на спільній східнослов'янській основі, і жодна з них не є «відгалуженням» іншої. «Детектор медіа» вже писав про це, коли розбирав інший мовний фейк.

Висновок

Цей кейс показовий не новизною, а живучістю. Теза про українську як «наріччя» російської належить до найстаріших імперських наративів: від Валуєвського циркуляра 1863 року з його «не было, нет и быть не может» до путінської статті 2021 року про «історичну єдність росіян і українців».

Посилання на ООН додає цій ідеї ваги міжнародного авторитету, і так випадкова картинка восьмирічної давності, яку організація сама прибрала, перетворюється на «рішення». Мета незмінна: представити українську ідентичність штучною, а Україну несправжньою державою, щоб виправдати російську агресію.

Іронія в тому, що оригінальний допис ООН розповідав саме про російську проблему: сотням мов корінних народів на території РФ загрожує зникнення внаслідок асиміляції. Але в пропагандистській версії цей контекст, як завжди, зникає.

Польські політики з «Конфедерації» та популярні польські медіа поширили відео нескінченної черги легкових автомобілів. За їхньою версією, це українці, які тікають до Польщі від зими без світла й тепла. Фактчекери польського Demagog встановили, що відео та фото згенеровані штучним інтелектом. Багатогодинні черги на кордоні справді є, але стоять у них переважно вантажівки.

Привід для поширення маніпуляцій є реальним: Росія системно б'є по українських електростанціях і ТЕЦ, за прогнозами експертів та урядовців, на Україну чекає важка зима. В окремих регіонах, після черговрих російських обстрілів, уже діють аварійні відключення світла.

Удари позначаються і на роботі кордону. У вересні через загрозу обстрілів призупиняли роботу пунктів пропуску «Ягодин» та «Устилуг» на Волині, і польська сторона щоразу синхронно зупиняла оформлення. У ніч на 13 вересня російська атака пошкодила АЗС біля «Ягодина». До цього додаються митні процедури та хронічно перевантажені вантажні напрямки. Ще в серпні в електронній черзі на «Ягодин — Дорогуськ» для великовантажних машин перебувало понад 1400 вантажівок, а прогнозоване очікування сягало майже семи діб.

Саме на цьому тлі в польських соцмережах почали писати, що українці масово рушили до Польщі пересидіти зиму. 16 жовтня Польське агентство преси повідомило про довгі черги на в'їзд до Польщі. За даними речника Палати фіскальної адміністрації в Любліні Міхала Деруся, через Дорогуськ доводилося чекати до 40 годин, а через Гребенне — понад добу. Ідеться, однак, про водіїв вантажівок.

17 жовтня, цифра тривалості перетину українсько-польського кордону «обросла» картинками та коментарями. Політики «Конфедерації» Лукаш Колада і Якуб Перковський виклали у Facebook відео (1, 2) з колоною легкових авто, що тягнеться до горизонту, — нібито до польсько-українського кордону. «Сотні тисяч українців хочуть перезимувати в Польщі!?» — написав Перковський і додав, що Польща — не готель і не бездонний мішок із грошима.

Кадри з того самого відео опублікували популярний портал Wirtualna Polska та сайт Kresy, взявши їх з акаунтів у X. Сторінка United News Network виклала у Facebook ролик з тим самим відео й підписом про 40-годинне очікування, але не уточнила, що мова про фури. На кадрах видно переважно легкові авто, тож склалося враження, що добу й більше на кордоні стоять усі.

Насправді черги, яка зображена на відео не існувало. Demagog звернув увагу, що автомобілі на задньому плані втрачають деталі так, як це типово для ШІ-генерованих зображень. Інструмент Hive AI підтвердив, що відео створене штучним інтелектом. Перевірка через SynthID виявила цифровий водяний знак, яким позначають контент, згенерований інструментами Google.

Державна прикордонна служба України також спростувала інформацію про 40-годинні черги для легковиків. Речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі Укрінформу пояснив, що суттєвих черг для легкового транспорту немає. Навантаження зростає перед вихідними: минулої п'ятниці кордон перетнули 92 тисячі людей, у суботу — 104 тисячі, у неділю — близько 100 тисяч. На польський напрямок припадає половина цього потоку.

На найпопулярніших пунктах — «Устилуг», «Шегині» та «Краківець» — одночасно може стояти 60–70 машин, тоді як на інших черги може не бути взагалі. Для автобусів і вантажівок на виїзд з України діє «єЧерга», а живі черги формуються вже на території сусідніх держав. Їхня тривалість залежить і від зупинок пропуску під час повітряних тривог, і від митного оформлення вантажів. Демченко порадив перевіряти завантаженість пунктів пропуску, яку Західне регіональне управління ДПСУ оновлює кожні три години, і не піддаватися паніці: для легковиків, за його словами, «таких черг точно немає».

Висновки

Кейс показовий тим, що дезінформація тут виросла з цілком реальної проблеми. Черги на кордоні є, і частково їх спричиняє саме російський терор: повітряні тривоги зупиняють оформлення, а удари по енергетиці роблять зиму в Україні справді небезпечною. Але згенерована картинка підмінила факт. Замість вантажівок, що чекають на польську митницю, глядачам показали «навалу» українських сімей.

Найбільше шкоди завдали не анонімні сторінки, а політики й редакції, які ретранслювали ШІ-відео без перевірки й без контексту. Саме їхній авторитет зробив фейк правдоподібним.

Наратив «українці їдуть жити за польський рахунок» ліг на вже підготований ґрунт: у польському інфопросторі регулярно ширяться тези про українців як тягар для бюджету. Насправді біженці з України забезпечують 2,4% ВВП Польщі.

Відповідальність за те, що українцям доводиться тікати від холоду й темряви, несе Росія, яка б'є по енергетиці. Але в цій версії подій її знову немає — є лише «нахабні сусіди» біля польського шлагбаума.