Пропагандистські телеграм-канали поширили інформацію про те, що 21 листопада 2024 року екснардепа Мустафу Найєма нібито заарештували в афганській провінції Нангархар за «спробу незаконного перетину кордону». Автори відповідних дописів стверджували, що його можуть ув’язнити, видати Росії чи навіть стратити. Також, пропагандисти припускали, що метою візиту Мустафи Найєма до Афганістану була або розвідницька діяльність, або транспортування наркотиків. 

Насправді ця інформація не відповідає дійсності. Про це пишуть у проєкті StopFake. Першоджерелом «новини» про затримання Мустафи Найєма став проросійський телеграм-канал «Шейх Тамир», який веде пропагандист Максим Шихалієв. Автор каналу не навів жодного надійного джерела цієї інформації, пославшись на абстрактні «джерела в Талібані». Ба більше, згодом він видалив відповідну публікацію. 

Журналістам StopFake вдалося сконтактувати з Мустафою Найємом у месенджері. Екснардеп спростував цю новину, назвавши її «нісенітницею» та пояснивши, що нікуди не виїжджав і зараз перебуває в Києві. 

Показово, що цей дезінформаційний вкид з’явився на проросійських ресурсах у день одинадцятої річниці початку Революції гідности — саме допис Мустафи Найєма в соцмережі X став одним із каталізаторів початку протестів. У своїх публікаціях пропагандисти називали Мустафу Найєма «хрещеним батьком» та «зачинателем» Євромайдану. Вочевидь, подібними фейками російська пропаганда намагається дискредитувати Революцію гідности та пов’язаних з нею особистостей. 

Раніше ми аналізували російську маніпуляцію про те, що ціни на овочі в Україні зросли через Революцію гідности.

Телеграм-канали, контрольовані ГРУ РФ, як-от «Легітимний», «Резидент», та інші, почали маніпулювати темою обміну українських військовополонених, аби применшити чергову поразку Росії, зокрема на інформаційному фронті.

Заради цього вони поширюють одразу декілька тез. Перша — це те, що військовополонених,  зокрема командирів полку «Азов», обміняли в межах «великої домовленості», яка передбачає «замороження конфлікту» та поступки України Росії. Наприклад, припинення наступу, чи визнання Криму російським, чи визнання результатів так званих референдумів. Напевне, доволі вузьке коло людей, що були перемовниками в процесі обміну українських військових на Віктора Медведчука та російських військових, знають умови цього обміну. Але це точно не припинення військових дій чи згода на втрату територій. Адже відомо, що президент Зеленський заради обміну українських військових та повернення їх додому пропонував експорт російського аміаку через територію України. Тобто йшлося про економічні, а не військово-політичні питання.

Друга теза, яку поширюють телеграм-канали, взагалі не має раціонального пояснення: автори повідомлень наполягають, що тепер, коли обміняли «навіть азовців», тобто тих, кого російські пропагандисти пропонували публічно засудити та стратити, українські військові будуть масово здаватися в полон, бо «зрозуміють, що їм в полоні нічого не загрожує». І це, начебто, є «бічним, але негативним наслідком такого обміну для України». Чому бійці армії, що веде наступ, і знаючи, як розстрілюють, катують, спалюють живцем українських полонених, повинні «масово здаватися в полон», мережа каналів ГРУ не пояснює.