Spilnota Detector Media
Русскій фейк, іді на***!

«Оксана, полька з акцентом»: як в TikTok поширюється негативний образ українок у Польщі

У польському сегменті TikTok набирає обертів нова маніпулятивна кампанія. Платформу заполонили емоційні відеоролики, які нібито розповідають «історії з життя» українських біженок у Польщі. Головна героїня цих сюжетів це вигадана «Оксана, польська дівчина з акцентом». Відео збирають сотні тисяч вподобань та коментів, розпалюючи ворожнечу між поляками та українцями. Розвінчали маніпулятивні ролики фактчекери Demagog

Український центр протидії дезінформації (ЦПД) також звернув увагу на цей акаунт, охарактеризувавши його як цілеспрямовану інформаційну кампанію проти українців.

Що поширюється

У TikTok з'явився обліковий запис (на момент написання цього розвінчання запис досі активний на платформі), присвячений пригодам вигаданої героїні на ім'я "Оксана" — "польської дівчини з акцентом". Відео на ньому зібрали значне охоплення: перегляди під окремими роликами складають понад 700 тисяч. Частина коментарів свідчить, що глядачі сприймають ці історії як реальні, попри позначку про використання ШІ — деякі користувачі пишуть, що не здогадувалися про штучне походження контенту.

29 червня у Телеграмі було створено акаунт "Фани Оксани", на який розміщено посилання у профілі тікток акаунту. 

Скриншот акаунту в ТікТок 

Який образ українок формують ці відео

Сюжет серії будується навколо дівчини, яка нібито тікає з України заради успіху у Варшаві. Автори називають контент гумористичним, проте фактично він експлуатує усталені негативні стереотипи про українських громадян.

Героїню зображують неосвіченою, невдячною та надмірно вимогливою. За сюжетом, вона продає будинок власної бабусі, щоб отримати гроші на переїзд і знайти заможного польського чоловіка. Опинившись у Варшаві, вона вимагає високої соціальної допомоги та демонструє зневагу до підтримки, яку отримує.

Як розпізнати відео, згенероване штучним інтелектом

Фактчекери "Демагог" перевірили ролики за допомогою спеціалізованих інструментів розпізнавання ШІ-контенту — зокрема безкоштовних сервісів Hive Moderation та Sightengine. Обидва аналізи підтвердили: відео з "Оксаною" були згенеровані штучним інтелектом.

Водночас варто пам'ятати, що подібні інструменти не є бездоганними — через стрімкий розвиток технологій генерації зображень вони час від часу помиляються. Тому корисно також звертати увагу на візуальні деталі, які видають штучне походження контенту:

  • неприродна текстура шкіри;
  • неправильна кількість або форма пальців;
  • дивне положення тіла чи спотворені риси обличчя;
  • характерне світіння або "ореол" навколо персонажів — типовий артефакт генеративних моделей.

Висновок

Якщо контент викликає сильну емоційну реакцію — обурення, злість, жалість — це сигнал придивитися до нього уважніше, перш ніж поширювати його далі. Саме на емоційній реакції аудиторії й будуються подібні кампанії з дискредитації. Перевірка джерела та використання інструментів розпізнавання ШІ допомагають не стати частиною кампанії з поширення маніпулятивного контенту.

Із перших днів повномасштабного вторгнення експерти «Детектора медіа» щодня протистоять російській дезінформації. Ми спростовуємо фейкові новини, деконструюємо російські наративи та меседжі. І гартуємо медіаграмотність читачів.

Наша команда закликає долучитися до Спільноти «Детектора медіа», щоб разом боротися з російською пропагандою.

Долучитись