Пропагандисти поширюють у соцмережах та інших медіа нові вигадки про «злочини» українських військових після повернення з фронту. Зокрема, вони стверджують, що український військовослужбовець, повернувшись із фронту, нібито «вчинив різанину», жорстоко вбивши двох осіб. Стверджується, що однією з жертв був працівник Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП), який раніше мобілізував «убивцю». Також повідомляється, що військовий нібито «розправився з літньою родичкою жертви, яка стала свідком злочину». На додачу до цієї історії, агітпроп поширює вигадку із посиланням на публікацію місцевого видання «Сумські дебати», що український військовий, мешканець Охтирки, нібито «систематично здійснював сексуальне насильство щодо своєї матері», і що суд нібито «не захотів виносити нормальний вирок» — мовляв, «ґвалтівника» засудили до виправних робіт та домашнього арешту. Втім насправді ця інформація не відповідає дійсності. 

Про це написали фахівці проєкту StopFake. Вони з’ясували, що для першої історії пропагандисти використали публікацію харківського видання «Думка» про те, що в Харківській області суд засудив чоловіка до 14 років ув'язнення за вбивства та розбій. У статті йдеться, що мешканець селища Манченки отримав 14 років позбавлення волі за два вбивства, нанесення тяжких тілесних ушкоджень та розбійний напад. Один із цих злочинів стався ще у 2020 році, до повномасштабного вторгнення: чоловік, дізнавшись, що пенсіонерка отримала пенсію, вимагав у неї гроші. Після відмови він задушив жінку, викрав гроші та підпалив її будинок, щоб приховати сліди злочину. Інше вбивство сталося у 2023 році: під час конфлікту зі знайомим засуджений наніс йому два смертельні ножові удари, після чого втік. У публікації «Думки» ніде не згадується, що засуджений був військовослужбовцем, а також про те, що одна з жертв була працівником ТЦК СП. Крім того, пропагандисти стверджують, що «військовий» нібито вбив працівника ТЦК СП, а потім і літню жінку, яка стала випадковим свідком злочину. Однак насправді ці два злочини сталися в різний час і не пов'язані між собою.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень вдалося знайти відповідний вирок суду — рішення №125167609 колегії суддів Харківського районного суду Харківської області від 14 лютого 2025 року. У документі також ніде не згадується, що засуджений був військовослужбовцем, а одна з жертв — працівником ТЦК СП. Більше того, у вироку зазначено, що у 2020 році, під час скоєння першого вбивства, чоловік був неповнолітнім, а отже, не міг служити в армії. Твердження пропагандистів про те, що засудженому нібито «запропонують повернутися на передову», не відповідають дійсності. Згідно з рішенням суду, обвинуваченого визнали винним у скоєнні кримінальних правопорушень та засудили до 14 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Для другої історії опублікований пропагандистами скриншот новини видання «Сумські дебати» був відредагований. Вони навмисно змінили текст, додавши до нього фальшиву інформацію про те, що обвинувачений нібито був військовослужбовцем і здійснював «сексуальне насильство» над своєю матір'ю. В оригінальній новині йдеться, що Охтирський міськрайонний суд призначив мешканцю міста покарання за домашнє насильство. Чоловік систематично ображав свою матір нецензурною лайкою, що призводило до її психологічних страждань та погіршення якості життя. У публікації відсутня інформація про те, що обвинувачений був військовослужбовцем української армії, а також будь-які згадки про сексуальне насильство.

Російські пропагандисти поширюють такі фейки з кількох ключових причин. Зокрема, вони намагаються створити образ українських військовослужбовців як неконтрольованих, агресивних та небезпечних для суспільства осіб. Подібні вкиди також спрямовані на провокування суспільного невдоволення та страху серед українців. Якщо люди почнуть боятися мобілізованих військових або сумніватися в їхній моральності, це може підірвати єдність суспільства та зменшити підтримку ЗСУ. Якщо самих військовослужбовців та їхні родини постійно атакують подібними вкидами, це може створювати психологічний тиск. Такі дії спрямовані на те, щоб військові почувалися ізольованими, несправедливо звинуваченими або відчували, що суспільство їм не довіряє. Ця стратегія є частиною ширшої інформаційної війни, яку веде Росія проти України, намагаючись розхитати ситуацію зсередини.