У телеграм-канлах поширили фото та повідомлення про те, нібито під час обшуків у народної депутатки Юлії Тимошенко співробітники НАБУ нібито «вилучили золоте крісло колісне» із золотом 99 проби. Цей фейк поширювався у анонімних телеграм-каналах, соцмережах і навіть отримав широку увагу у проросійських медіа. У пресслужбі НАБУ назвали цю інформацію фейком і звернули увагу на низьку якість підробки.

Розповіли про фейк Ґвара Медіа.

Насправді ця інформація є маніпуляцією і не має жодного підтвердження в реальних подіях. Згідно з офіційними повідомленнями НАБУ та САП, під час обшуків 13 січня 2026 року в офісі парламентської фракції «Батьківщина» правоохоронці вилучили документи, мобільні телефони та грошові кошти. Це підтвердила і сама народна депутатка, яка була присутня під час обшуку. Про жодне «золоте крісло» або інші предмети розкоші в офіційних зведеннях не йшлося. Також ані НАБУ, ані САП не оприлюднювали жодних фотографій чи заяв, які б підтверджували існування або вилучення такого предмета.

Фото, яке поширюється в інтернеті, було згенероване штучним інтелектом і містить помилки у деталях: невірне розташування написів «НАБУ» на жилетках, неприродні пози тіла фігур та інші ознаки монтажу. аналіз від Ґвара медіа також показав, що такі елементи не відповідають тому, як виглядає справжнє обладнання правоохоронців. 

Фейк базується на поєднанні неіснуючих фактів із реальними подіями — обшуками НАБУ в офісі «Батьківщини», — щоб створити сенсаційну, але неправдиву історію. Насправді ж йдеться про слідчі дії у межах антикорупційного розслідування, що не включали вилучення предметів розкоші. 

Крім того, першоджерелом цієї вигадки виявився онлайн-ресурс, що позиціонує себе як ресурс вигаданих новин, і саме цей фейковий допис став основою для подальшого поширення маніпуляцій. Станом на момент перевірки їх допис в Х (твіттері), уже зібрав сотні тисяч переглядів. Варто також зазначити, що переважна більшість користувачів у коментарях під дописом сприйняли його саме як жарт. Зокрема, люди звертали увагу на абсурдність твердження про «99 пробу» золота, адже такої проби не існує.

Зображення та «новина», поширені ресурсом фейкових новин, попри жартівливий характер, частково були сприйняті користувачами соцмереж як правдиві через доданий маніпулятивний контекст. Цим скористалися російські пропагандистські пабліки та анонімні телеграм-канали для поширення вигадки вже як «доказ» корупції, перетворивши сатиричний контент на інструмент дезінформації.

Підготувала Віталіна Фурман

У соцмережах і проросійських медіа поширюють відео з логотипом BBC, у якому стверджується, нібито в Європі українських біженців масово викрадають, утримують і продають у трудове або сексуальне рабство. Автори ролика намагаються створити враження, що це масштабне явище, яке нібито замовчують європейські уряди та міжнародні організації. 

Про дезінформацію повідомили фактчекери VoxCheck.

Насправді це відео не має жодного стосунку до BBC. Медіа не публікувало подібних матеріалів ні на своєму офіційному сайті, ні у соціальних мережах. Оформлений ролик лише імітує стиль BBC, однак містить маніпулятивну подачу інформації без жодних доказів. 

Відео побудоване на узагальненнях і страхітливих твердженнях, але не містить жодних перевірюваних фактів. Усе зводиться до емоційних формулювань і тверджень без підтвердження, і є типовою ознакою пропагандистських матеріалів.

Фактчекери з  VoxCheck також звертають увагу, що реальні випадки торгівлі людьми в Європі справді трапляються, однак вони не мають масового характеру й не пов’язані виключно з українськими біженцями. Такі злочини розслідуються правоохоронними органами окремих держав, а міжнародні організації постійно працюють над експлуатацією вразливих груп населення. 

Мета таких відеофейків — посіяти страх серед українських біженців, дискредитувати європейські країни як «небезпечні» та «ворожі», а також підірвати довіру до західних медіа, використовуючи ім’я BBC як авторитетне медіа.

Підготувала Віталіна Фурман

У соцмережах поширюється відео про начебто спеціальне будівництво муніципального житла у столиці Польщі для українських біженців. Автор допису стверджує, що українці мають пріоритет при отриманні квартир у Варшаві. Фактчекери Demagog перевірили цю інформацію та спростували маніпуляцію.

Відео показує житлові будинки у Варшаві із закадровим коментарем про те, що ці споруди призначені винятково для громадян України. У ролику також ідеться, що 90% мешканців нової муніципальної будівлі в районі Прага — українці, а для отримання житла достатньо мати українське громадянство та статус біженця.

Публікація набрала значну популярність: тисячу реакцій, понад тисячу поширень та сотні коментарів, багато з яких містять антиукраїнську риторику та критику польської влади. Коментарі містили сильний антиукраїнський наратив, наприклад: «Це скандал! Нехай вони нарешті забираються звідси до біса». Багато дописувачів також критикували польський уряд: «Наш уряд збожеволів», «Хто нами керує? Поляки вже другосортні», «Але це не польський уряд, це уряд зрадників, наймитів ЄС та України».

Що насправді

Офіційна пресслужба Варшавської міської ради спростувала цю інформацію. Представники мерії однозначно заявили:

«Інформація про кількість українських сімей, які проживають у щойно збудованому будинку в Празі-Пулноці, є неправдивою. Серед мешканців цього будинку немає громадян України».

Варшава не будує окремого житла спеціально для іноземців. Українці можуть претендувати на муніципальні квартири на тих самих умовах, що й польські громадяни.

Які реальні умови отримання соціального житла

Для подання заявки на муніципальне житло у Варшаві необхідно:

Єдина відмінність стосується іноземців: особам з дозволом на тимчасове проживання житлова допомога може надаватися лише на обмежений термін, тоді як для громадян Польщі таких обмежень немає.

Контекст поширення дезінформації

Це далеко не перший випадок неправдивих повідомлень про українців у Польщі. Регулярно з'являються фейки про начебто пільгове ставлення до біженців, впровадження української мови у польські школи, безкоштовну освіту та фінансові привілеї для українців.

Такі наративи систематично спростовуються фактчекерами, проте продовжують поширюватися соцмережами, формуючи хибне уявлення про ситуацію та провокуючи міжнаціональну ворожнечу.