У мережі поширюється відео, нібито організація Human Rights Watch зафіксувала випадки, коли Німеччина та Франція депортували понад 7 000 українців призовного віку протягом останніх двох місяців. У повідомленнях ідеться про те, що нібито ці країни цілеспрямовано відправляють українців додому через їхній вік, і ця «депортація» є сигналом нібито «посилення політики ЄС щодо українців».

Розвінчали маніпуляцію експерти VoxUkraine.

Це неправдива інформація, що не підтверджується жодними достовірними джерелами. Насправді Human Rights Watch не публікувала звітів про масову депортацію українців призовного віку з Франції чи Німеччини. Саме відео було створене зі стокових зображень. Адже на сайті організації немає жодних підготовлених документів, пресрелізів або заяв з такими твердженнями. 

Українці, які виїхали до країн ЄС після початку повномасштабної війни, перебувають під режимом тимчасового захисту, запровадженого рішенням Ради ЄС від 4 березня 2022 року. У липні 2025 року дію цього механізму знову продовжили — тепер до 2027 року. Жоден з документів Євросоюзу, що регулює статус українських біженців, не містить положень про примусове повернення чоловіків до України.

Єврокомісарка з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон у коментарі для «Радіо Свобода» прямо заявила, що ЄС не планує повертати чоловіків мобілізаційного віку в Україну. Вона наголосила, що застосування різних підходів до біженців залежно від їхньої статі, віку чи військового статусу є неможливим. Тобто мова про жодні «спеціальні механізми повернення» чоловіків призовного віку не йде.

Щодо відео, в якому поширювали твердження про «депортацію 7000 українців», то використані там ілюстрації взято з відкритих джерел і вирвано з контексту. Зокрема, фото чоловіків на паспортному контролі походить з публікації Deutsche Welle, а кадри за участі Володимира Зеленського та Емманюеля Макрона були зняті під час їхньої зустрічі в Лондоні у грудні 2025 року й не мають стосунку до теми депортацій.

Напередодні та під час відкриття Зимових Олімпійських ігор в Італії російські пропагандисти розпочали масштабну дезінформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію України. У мережі масово поширюються ролики, стилізовані під матеріали відомих міжнародних розслідувачів та медіа. Найбільш резонансним став фейковий сюжет від імені Bellingcat, у якому стверджується, що Володимиру Зеленському нібито відмовили у відеозверненні на церемонії відкриття Ігор у Мілані 6 лютого 2026 року, що буцімто свідчить про «падіння його впливу». Проте аналіз показав, що ці відео є складною підробкою, а саме повідомлення спростували StopFake.

Пропагандистська кампанія включає цілу низку вигаданих історій, оформлених як новинні сюжети:

Фактчекери встановили, що всі ці відео мають спільне джерело походження — телеграм-канал російського пропагандиста Дмитра Кочеткова («Шаман Раху»), який спеціалізується на конспірології. На офіційних ресурсах проєкту Bellingcat або авторитетних італійських медіа подібних новин немає. Більш того, цитати реальних людей у цих роликах є повністю сфабрикованими. Засновник Bellingcat Еліот Гіґґінс ніколи не робив подібних заяв, а олімпійський лижник Джанфранко Мартін, якого «змусили» критикувати українців, насправді публічно засуджував російську агресію ще у 2022 році.

Мета цієї кампанії — створити ілюзію міжнародної ізоляції України та втоми світу від війни. Використання логотипів відомих брендів розслідувальної журналістики покликане підвищити рівень довіри до відвертої брехні. Пропагандисти вкотре використовують спортивне свято як майданчик для політичних маніпуляцій, намагаючись посіяти розбрат між Україною та її європейськими партнерами.

Виступ пуерто-риканської суперзірки Bad Bunny на Супербоулі 2026 року став не лише культурним феноменом, а й наочним кейсом того, як сучасні інструменти дезінформації — від генеративного штучного інтелекту до емоційної експлуатації реальних трагедій — здатні миттєво викривляти суспільне сприйняття подій. Нижче наведено аналіз двох резонансних інцидентів, що ілюструють механіку створення та поширення вірусних міфів у цифровому просторі. 

Чи вручив Bad Bunny свою «Греммі» Ліаму Рамосу на Супербоулі 2026 року? 

Під час шоу 8 лютого 2026 року в перерві Супербоулу-2026 співак Bad Bunny вручив свою премію «Греммі» Ліаму Рамосу, 5-річному хлопчику, затриманому разом з батьком агентами імміграційної та митної служби США в Міннесоті кілька тижнів тому.

Джерело: Snopes.com

Snopes пише, що в інтернеті були такі, хто стверджував, ніби хлопчик, який з'явився в шоу в перерві, був не Ліамом, а дитиною-актором на ім'я Лінкольн Фокс. Акаунт в інстаграмі, пов'язаний з Фоксом, опублікував інформацію про його виступ, а речники Bad Bunny та Ліама підтвердили кільком ЗМІ, що твердження, яке поширювалося в інтернеті, було хибним.

Лінкольна видно на позначці 9:10 на цьому відео шоу в перерві. Він сидить перед телевізором і дивиться, як Bad Bunny виграє «Греммі». Потім Bad Bunny вручає хлопчику нагороду, кажучи іспанською: «Завжди вір у себе».

Перевірені фотографії Ліама також показують, що він і хлопчик на сцені Супербоулу — це не одна й та сама людина. У них різні риси обличчя, включаючи брови, вуха та форму голови.

Ліама та його батька звільнили з-під варти ICE 1 лютого та повернули до Міннесоти. Варто нагадати, що сім’ю затримали на під’їзді до їхнього будинку, коли малюк повертався з дошкільного навчального закладу. Представники шкільного округу підтвердили, що родина перебуває в США легально та очікує на розгляд справи про притулок. 

Чи на цьому зображенні показано, як Bad Bunny спалює прапор США? 

Джерело: Snopes.com

На початку лютого 2026 року в інтернеті широко розійшлося зображення, на якому нібито співак Bad Bunny одягнений в сукню і тримає палаючий американський прапор на сцені перед шоу в перерві Супербоулу-2026. Зображення викликало гнівну реакцію деяких користувачів, які сприйняли його як доказ антиамериканських настроїв артиста, який є громадянином США.

«Боже, благослови Америку», – сказав він, завершуючи перший, переважно іспаномовний, виступ у перерві Супербоулу, за яким ішли прапори, що представляють численні країни Америки.

Але в соціальних мережах люди стверджували, що Bad Bunny, уроджений Беніто Антоніо Мартінес Окасіо, був сфотографований у більш суперечливий момент: стоїть на сцені в сукні та з макіяжем і палить прапор США.

«Просто нагадування: це людина, яку НФЛ обрала виконавцем для сьогоднішнього шоу в перерві Супербоулу», – йдеться в одному з дописів у фейсбуку від 8 лютого.

Однак зображення не є показом реальної події. Воно було створене за допомогою штучного інтелекту та походить з облікового запису в соціальній мережі, який називає себе сатиричним. Жодна авторитетна новинна організація не повідомила про те, що Bad Bunny спалив американський прапор — інцидент, який майже напевно отримав би широке висвітлення та відеодокументацію, якби він насправді стався.

PolitiFact заявляє, що це зображення не показує справжнього інциденту зі спаленням прапора; воно згенероване штучним інтелектом. Gemini, чатбот Google зі штучним інтелектом, виявив цифровий водяний знак на зображенні, який вказує на те, що воно було створене за допомогою цього інструменту. Водяний знак вбудований безпосередньо у творіння ШІ та невидимий для людей, але може бути виявлений технологією Google. На зображенні, згенерованому ШІ, цей водяний знак вбудований у його пікселі.

Зображення має нерівності. Справжній прапор США має 13 смуг, тоді як прапор на підробленому зображенні має 11.

На зображенні, згенерованому ШІ, також видно глядачів, які тримають мобільні телефони та записують подію, але на зображеннях на екранах телефонів видно невідповідні силуети палаючого прапора.

PolitiFact не знайшов жодних новинних повідомлень, а також інших зображень та відео, які підтверджують, що такий інцидент стався. Така подія набула б широкого розголосу, враховуючи славу Bad Bunny — нещодавно він увійшов в історію, ставши першим артистом з іспаномовним альбомом, який отримав приз «Альбом року» премії «Греммі». Bad Bunny вже носив сукню та спідницю для фотосесій, але немає жодних доказів того, що він носив саме таку сукню, як на фальшивому зображенні.

Видання Lead Stories повідомило, що зображення вперше з'явилося на сатиричному акаунті у фейсбуку під назвою «Qbanguy». У біографії акаунту написано: «Штучний кумедний контент та майстер створення мемів — 100% нереально, все сатира».

Акаунт опублікував інші фальшиві зображення, зокрема Bad Bunny в різнобарвній сукні, що тримає порваний банер з написом «ICE Out», та Bad Bunny в різнокольоровому вбранні з жилетом з написом «F*ck ICE». В обліковому записі стверджувалося, що це його вбрання для перерви, але він носив повністю біле вбрання під час свого виступу на Супербоулі.

У соціальних мережах та проросійських телеграм-каналах поширюється твердження, що міністр культури Молдови нібито «демонтує радянські пам’ятники» і на їхньому місці встановлює пам’ятники президентці Молдови Маї Санду. Наратив подається як «свідчення культури відчуження» та «намагання переписати історію», проте він не відповідає дійсності.

Розвінчали фейк – VoxUkraine.

Фактчекери з’ясували, що жодного такого рішення про масовий демонтаж радянських пам’ятників та заміну їх на портрети чи монументи Маї Санду немає. Міністр культури Молдови Крістіан Жардан не заявляв щодо  ухвалення нормативно-правових актів, які передбачали б систематичне знесення всіх радянських пам’яток і встановлення на їхньому місці меморіалів на честь чинної президентки.

У медіа справді з’являлися повідомлення про те, що міністр культури Молдови Крістіан Жардан виступає за переосмислення радянської спадщини та критично оцінює наявність у публічному просторі пам’ятників, які, на його думку, не узгоджуються з сучасною політикою пам’яті країни. Також у листопаді 2025 року він ініціював денонсацію угоди з Росією щодо функціонування російських культурних центрів («Русский дом»), пояснивши це тим, що такі структури можуть використовуватися як інструмент ідеологічного впливу та поширення пропаганди.

Втім немає жодних підтверджень того, що влада ухвалювала рішення про знесення пам’ятників Сергію Лазо чи Григорію Котовському. Міністр також не заявляв про наміри встановлювати на їхньому місці монументи президентці Маї Санду.

Зображення так званого пам’ятника, яке поширювали в мережі, додатково перевірили за допомогою сервісу Hive Moderation. Аналіз показав, що фото було створене з використанням технологій штучного інтелекту.