У березні 2026 року в мережі поширилося відео, в якому президент США Дональд Трамп нібито заявляє, що Іран пропонував йому стати верховним лідером країни. Цей ролик активно розповсюджували в соціальних мережах, подаючи його як підтвердження реальної пропозиції з боку Тегерана. Втім, така інтерпретація є маніпулятивною, розповіли Snopes.

Відео є справжнім, тобто не створеним за допомогою штучного інтелекту чи монтажу. У ньому зафіксовано виступ Дональда Трампа 25 березня 2026 року перед Національним республіканським комітетом Конгресу США. Під час промови він, змінюючи інтонацію, імітував різні голоси та переказував гіпотетичні або перебільшені діалоги, зокрема про те, що нібито хтось не хоче бути «головою Ірану» і відмовляється від такої ролі. Саме цей фрагмент користувачі соцмереж вирвали з контексту.

Частина аудиторії сприйняла ці слова як буквальне твердження про те, що Іран пропонував Трампові посаду верховного лідера. Однак у самій промові немає чіткого підтвердження, що йшлося про реальні події. Ймовірно, американський президент або перебільшував почуті розмови, або взагалі вигадував діалог для риторичного ефекту. Таким чином, користувачі, які поширювали відео з відповідним підписом, фактично неправильно інтерпретували його зміст.

До того ж немає будь-яких підтверджень того, що Іран міг зробити подібну пропозицію. Після загибелі попереднього верховного лідера Алі Хаменеї наприкінці лютого 2026 року новим керівником країни обрали його сина Моджтабу Хаменеї рішенням Ради експертів. З огляду на це незрозуміло, коли і за яких обставин могла виникнути гіпотетична пропозиція Трампу.

Крім того, конституція Ірану встановлює чіткі вимоги до верховного лідера: ним може бути лише ісламський богослов, який має глибокі знання ісламського права. Дональд Трамп, який є християнином, не відповідає цим критеріям і не має відповідної релігійної підготовки.

Також на момент поширення відео не було ознак активних прямих переговорів між США та Іраном. Попри заяви Трампа про можливі домовленості, іранські офіційні особи заперечували факт переговорів, зазначаючи, що обмін повідомленнями через посередників не є повноцінним діалогом.

Отже, відео з виступом Трампа є справжнім, однак твердження про нібито реальну пропозицію з боку Ірану — це результат вирваного з контексту фрагмента та неправильної інтерпретації його слів.

У мережі поширюється публікація, в якій стверджується, що телеканал «Al Jazeera» нібито повідомив про втечу українського фахівця з боротьби з безпілотниками, відрядженого на Близький Схід. Повідомлення супроводжується відеороликом, стилізованим під новинний сюжет з логотипом цього медіа, що має створити ілюзію достовірності та «міжнародного підтвердження» інформації. Втім, ці твердження не відповідають дійсності — дезінформаційні повідомлення проаналізували фахівці StopFake.

Насправді на офіційних ресурсах Al Jazeera, зокрема на сайті телеканалу та в його верифікованих акаунтах у соціальних мережах, відсутні будь-які згадки про подібний інцидент. Сам ролик є повністю сфальшованим: він лише імітує візуальний стиль новин, але не має жодного стосунку до реального контенту редакції.

Аналіз відео свідчить, що в ньому використано зображення з відкритих джерел, які не пов’язані з нібито «втечею» або діяльністю українських фахівців на Близькому Сході. Зокрема, кадри з українськими операторами дронів з’являлися в мережі ще в лютому 2026 року та використовувалися в матеріалах іспанського видання «El Confidencial». Також у сюжеті згадується ім’я «Мирослав Радченко», однак жодних підтверджень існування такого спеціаліста з безпілотників у відкритих джерелах немає.

Жодне авторитетне міжнародне медіа, а також українські державні органи чи офіційні представники не повідомляли про подібні випадки. Відсутність підтверджень з надійних джерел є ключовою ознакою того, що йдеться про вигадану історію.

Водночас відомо, що Україна справді направила своїх фахівців на Близький Схід у межах офіційної місії міжнародного співробітництва. Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що в регіоні перебувають понад 200 українських військових експертів, які допомагають партнерам захищатися від атак іранських безпілотників типу «Shahed». Місію було оголошено 17 березня 2026 року під час виступу у британському парламенті: частина фахівців уже працює в ОАЕ, Катарі та Саудівській Аравії.

Ця співпраця є частиною обміну досвідом: Україна ділиться практичними навичками протидії масованим атакам дронів, здобутими під час війни, а натомість отримує підтримку у зміцненні власної системи протиповітряної оборони.

Отже, поширена інформація є черговим прикладом дезінформації, спрямованої на дискредитацію міжнародної співпраці України та підрив довіри до українських військових фахівців. Використання підроблених відео з логотипами відомих медіа — типовий інструмент пропаганди, покликаний створити ілюзію авторитетності та вплинути на емоції аудиторії.

Фактчекери StopFake розвінчали тези з матеріалів у російських пропагандистських медіа, буцімто в Україні у 2026 році не буде весняної посівної кампанії.

Весняна посівна кампанія в Україні триває, попри поширення російської дезінформації про її нібито скасування. Станом на 24 березня 2026 року до польових робіт уже долучилися аграрії з 17 областей, які засіяли понад 180 тисяч гектарів ярими культурами — це близько 3% від прогнозованих площ зернових і зернобобових. Темпи робіт загалом відповідають показникам минулого року, що свідчить про стабільність аграрного сектору навіть в умовах війни.

Упродовж 2026 року в Україні планують засіяти приблизно 6 мільйонів гектарів ярими зерновими та зернобобовими культурами. Загальна площа під зерновими та олійними культурами становитиме близько 16,6 мільйона гектарів, тоді як озимі вже займають 5,4 мільйона гектарів. Структура посівів залишається близькою до торішньої, а ситуація на внутрішньому ринку — прогнозованою, що дає змогу повністю забезпечувати продовольчу безпеку країни.

Попри глобальні коливання на паливному ринку, спричинені операцією США та Ізраїлю проти Ірану, українська посівна кампанія не зазнала негативного впливу. Як пояснив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, аграрії заздалегідь готуються до сезону та закуповують необхідні ресурси, зокрема пальне. За його словами, господарства мають запаси щонайменше на кілька тижнів, а часто й на кілька місяців, що є стандартною практикою через тривалий виробничий цикл у сільському господарстві.

За даними Міністерства закордонних справ України, лише у 2025 році Росія вивезла Чорним морем близько 2 мільйонів тонн викраденого зерна. Загалом від початку повномасштабного вторгнення обсяг привласненого українського зерна сягнув приблизно 15 мільйонів тонн і продовжує зростати.

Поширюючи фейки про нібито зрив посівної, російська пропаганда намагається просувати ширші наративи про «економічний крах» України. Насправді ж аграрний сектор продовжує працювати стабільно. Водночас саме Росія залишається фактором дестабілізації глобальних продовольчих ланцюгів: вона мінує українські сільськогосподарські землі, атакує зерносховища та портову інфраструктуру, а також незаконно вивозить українське зерно.