У соцмережах, зокрема у проросійських телеграм-каналах, поширюють короткий відеоролик з айдентикою українського інформаційного агентства «УНІАН». У ньому стверджується, нібито авторитетне міжнародне видання Reuters нібито оприлюднило матеріал про підготовку Володимиром Зеленським замаху на екс-міністра оборони Михайла Федорова. Дописи супроводжуються легендою, що статтю терміново видалили з сайту Reuters після жорсткого «попередження» від МЗС України.

Утім, це фейк. Як встановили фактчекери VoxUkraine, ні видання Reuters, ни агентство «УНІАН» не публікували подібних матеріалів, а саме відео зібране з різних кадрів.

Чому це підробка

Мета дезінформації

Проросійскі джерела регулярно міксують контент відомих українських та світових медіа для створення фейкових новин. Мета подібних вкидів — створити ілюзію глибокого політичного розколу та міжусобної боротьби всередині українського керівництва, використовуючи авторитет західних медіа.

У соціальних мережах наприкінці липня поширювалося згенероване фото Президента України Володимира Зеленського у військовій формі з численними нагородами. Дописи супроводжувалися іронічними твердженнями про «знайденого непереможного генерала», який нібито може замінити Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Насправді, як встановни факт чекери Myth Detector, ця світлина не має жодного стосунку до реальності й повністю згенерована за допомогою штучного інтелекту.

Як поширювалася дезінформація

21 липня в українському сегменті Facebook почало активне поширення фотографії Зеленського у камуфляжі. Світлину з аналогічним підписом того ж дня опублікували і публічні особи, зокрема народний депутат 8 скликання Віталій Купрій: «Сирського можуть звільнити. Знайдено непереможного генерала». Сторінка Купрія має 1.8 млн підписників та щоденно поширює до 10 постів здебільшого про конфліктні ситуації щодо дій ТЦК. 

Попри гучний підтекст, перевірка показала, що першоджерело фотографії не мало жодного стосунку до реальних новин та світлин.

Результати перевірки та докази фейковості

За допомогою зворотного пошуку зображень вдалося встановити першоджерело публікації:

Вперше світлина з’явилася 17 липня на Facebook-сторінці під назвою «Щоденні історії». У шапці профілю вказано, що сторінка створює контент за допомогою ШІ. У публікації з фотографією автор прямо зазначив хештеги: #AI, #генеративнеAI, #AIфотографія, #ChatGPT.

На фото наявні характерні помилки, притаманні нейромережам:

- Текст на задньому плані спотворений і нечитабельний;

- Нагороди та знаки розрізнення на формі є вигаданими та не відповідають жодним військовим стандартам;

- Анатомічні деталі (пальці, краї одягу, контури тіла) мають характерні розмитості та деформації.

Аналіз програмним забезпеченням для розпізнавання ШІ 

Сервіс Hive Moderation оцінив ймовірність створення фотографії штучним інтелектом у 76,4%; Інструмент DeepAI показав ймовірність штучної генерації на рівні 87%. 

Польські фактчекери з Demagog за останній місяць зафіксували цілу серію фейків про нібито скоєні українцями в Польщі злочини — вбивства, викрадення, катування. Жоден із цих випадків не стався насправді. Усі вони походять з однієї й тієї ж мережі профілів, яку дослідники дезінформації називають «в'єтнамським спамом» (Viet Spam).

Що таке «в'єтнамський спам»

Це мережа фейкових акаунтів у Facebook та X, якими адмініструють з В'єтнаму (це прямо вказано в умовах використання пов'язаних із ними сайтів і підтверджується рекламною бібліотекою Meta). Схема проста й цинічна: сторінки публікують максимально емоційні, сенсаційні «новини» — про вбивства, викрадення, скандали за участю політиків чи знаменитостей — і додають посилання на сайт, переповнений рекламою. Не з метою пропаганда самої по собі, а як заробіток на кліках, переходах і переглядах реклами. Обурення, страх і гнів розганяють дописи краще за будь-що, тож теми обираються відповідно.

У Польщі ця мережа останнім часом активно експлуатує тему напруги між українцями та поляками: до реальних дописів додають вигадані «злочини», реальні фотографії з інших, не пов'язаних подій, і фальшиві деталі, які мають виглядати правдоподібно. Формула працює: пости збирають десятки й сотні тисяч переглядів, збираючи під ними потік образливих коментарів від справжніх користувачів, на кшталт «типові українці» чи «діють як на Волині».

Кейси зафіксовані Demagog у липні 

«Українка вбила поляка, який врятував її від війни». У соцмережах поширили історію про 32-річну «Олену Коваленко», яка нібито вбила у Варшаві свого чоловіка-поляка — того, хто «врятував її з залізничного вокзалу в Україні» у 2022 році. Поліція та жодне надійне медіа такого випадку не фіксували. Фото «жертви», як встановити фактчекери — це знімок британського чоловіка, фото «вбивці» — з архіву поліції Західного Йоркширу (жінку судили за торгівлю людьми, а не за вбивство), фото затримання — не пов'язаний кадр. Першоджерело — профіль CafeX Red Wiadomości, посилання з якого веде на сайт cafetalk.cafex.biz, що офіційно адмініструється з В'єтнама. 

«Українець викрав і сім днів катував польку» Історію про арешт 52-річного громадянина України в Малопольському воєводстві поліція офіційно спростувала: жодного такого затримання не було. Фото «арешту» насправді ілюструє зовсім іншу справу — затримання громадянина Грузії, підозрюваного у вбивстві росіянина, в Любліні. Джерело — той-таки тип акаунта, CafeX Morning Wiadomości, зареєстрований у червні 2026 року й пов'язаний з В'єтнамом. Допис зібрав понад 7000 поширень. 

«Аліса Вайдель викрила офшорні рахунки Зеленського» Пости про нібито «скандал століття», в якому лідерка німецької ультраправої партії Альтернатива для Німеччини Аліса Вайдель нібито звинуватила Зеленського у приховуванні мільярдів на офшорних рахунках, — теж вигадка. Жодне агентство чи видання таку заяву не фіксувало. Оригінал тексту фактчекери знайшли французькою мовою на акаунті L'Instant Actuel з тими самими ознаками в'єтнамського спаму; ідентичні пости з'являлися також англійською, італійською та нідерландською.

Чому це важливо

Такі фейки переслідують одразу дві цілі: заробляють гроші на рекламних кліках і водночас підживлюють реальну суспільну напругу між українцями та поляками, роблячи її зручним паливом для розгону охоплень. За словами аналітика Lead Stories Мартена Шенка, реклама — головне джерело прибутку адміністраторів таких мереж; політичний чи міжнаціональний конфлікт, будь-який, це для них лише інструмент.

Розпізнати такий фейк можна за типовими ознаками: сенсаційний заголовок капслоком («СКАНДАЛ СТОЛІТТЯ!»), відсутність підтверджень у поліції чи офіційних медіа, посилання, що веде на рекламний сайт замість новинного видання, і фотографії, які легко перевірити через пошук зображень — вони, як правило, узяті з зовсім інших подій.