На тлі дискусій про підготовку до майбутніх виборів в Україні  російські пропагандистські ресурси запустили нову хвилю дезінформації, намагаючись дискредитувати міжнародну підтримку та посіяти розбрат між Україною та її партнерами. Чергову маніпуляцію, побудовану на викривленні слів колишнього очільника МЗС України Дмитра Кулеби, викрили StopFake.

Російські ЗМІ почали масово поширювати твердження, нібито Дмитро Кулеба в інтерв’ю «Українській правді» від 12 січня 2026 року назвав рішення Євросоюзу виділити Києву 90 млрд євро «пострілом собі в ногу» та дією, що суперечить інтересам ЄС. Пропагандисти намагалися подати це як визнання українською стороною «помилковості» європейської політики.

Аналіз оригіналу інтерв’ю свідчить про зворотне. Кулеба використав образний вислів, щоб підкреслити складність ухвалення рішень всередині ЄС, але водночас висловив захоплення результатом:

«Ну й постріл собі в ногу, але Європейський Союз таки знайшов 90 мільярдів євро для України на 2 роки... вони стрибнули вище своєї голови, вони молодці, це вони зробили не вперше», — зазначив Дмитро Кулеба.

Він описує ЄС як надійного партнера, який підставив плече в критичний момент, коли фінансування від США було обмежене. Жодної згадки про те, що ця допомога «суперечить інтересам Європи», в тексті немає. Навпаки, дипломат пов’язує стабільність України з безпекою самого Євросоюзу.

Маніпуляція виникла одразу після того, як лідери ЄС остаточно узгодили параметри безвідсоткового військового кредиту на суму 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Цілі Кремля:

Парламентські вибори в Угорщині офіційно призначені на 12 квітня 2026 року. Менш ніж за три місяці до волевиявлення прем’єр-міністр Віктор Орбан та його партія Fidesz розгорнули агресивну кампанію, побудовану на маніпуляціях та дезінформації. Опинившись в умовах жорсткої конкуренції з опозиційною партією Тиса (Tisza) та обмежень на політичну рекламу в Meta і Google, керівна сила змістила акцент на експлуатацію страхів електорату. Про ключові дезінформаційні повідомлення цієї кампанії розповіли Infopost.Media.

«Втручання України» та пошук зовнішніх ворогів

Одним із центральних наративів стало нібито «відкрите втручання України» в угорські вибори. 24 січня Віктор Орбан заявив, що Київ «перейшов у наступ» і погрожує Будапешту. Приводом для такої риторики стала дипломатична суперечка: після слів Орбана про те, що Угорщина 100 років не голосуватиме за вступ України до ЄС, українське МЗС нагадало про історичну долю союзників диктаторів. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто одразу ж звинуватив Київ у підтримці опозиційної партії «Тиса», намагаючись пов’язати внутрішніх конкурентів із «зовнішньою загрозою».

Нагнітання страху ядерного удару

Інший напрям дезінформації — залякування населення «ядерним конфліктом», до якого нібито готує Брюссель. Уряд Орбана викривлено інтерпретував стандартні рекомендації ЄС щодо цивільного захисту (такі як підготовка 72-годинного набору виживання та знання місць укриття). Золтан Ковач, держсекретар з питань комунікацій, звинуватив європейські інституції в розпалюванні паніки, хоча подібні стратегії готовності є нормою для країн ЄС і стосуються не лише військових загроз, а й техногенних аварій.

Маніпуляції навколо «грошей для України»

Третім стовпом кампанії є твердження, що ЄС нібито збирається віддати сотні мільярдів євро угорських платників податків на відбудову України. Орбан заявив про існування «напівтаємного документа» на 800 мільярдів євро, хоча насправді йдеться про залучення державних та приватних інвестицій протягом 10 років з боку США, МВФ та Світового банку.

Ключові тригери страху, які використовує Fidesz:

Стратегія маніпуляцій дає свої плоди: згідно з опитуваннями Median, 83% угорців вірять у можливість іноземного втручання у вибори. Хоча 53% опитаних вважають найбільш імовірним втручання з боку Москви, влада активно працює над тим, щоб переспрямувати цей страх у бік України та Брюсселя.