Проросійські телеграм-канали з посиланням на німецьку газету Berliner Zeitung поширюють дезінформацію про те, що в Києві нібито «всерьоз обговорюють» мобілізацію жінок через «великі втрати» та «масове дезертирство». Насправді ж у матеріалі йдеться лише про окремі думки публічних осіб, а не про офіційну державну політику. Цей фейк розвінчали фактчекери проєкту VoxCheck.

У статті Berliner Zeitung від 10 червня 2025 року справді йдеться, що «гостра нестача солдатів змушує Київ задуматися про мобілізацію жінок», проте як приклад наведено лише висловлювання волонтерки Марії Берлінської в інтервʼю LB.ua. Вона заявила: «Ми в тій точці, де і жінки, і люди з 18 років мають готуватися. Все доросле населення, без винятків». Також згадуються колишній міністр юстиції Денис Малюська, який у 2024 році припускав мобілізацію ув’язнених жінок, та депутатка Марʼяна Безугла, яка виступає за активніше залучення жінок до логістики та оборонної сфери.

Проте жоден із цих коментарів не є офіційною державною позицією. Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» не змінено — мобілізація жінок можлива лише на добровільній контрактній основі. Президент Володимир Зеленський наприкінці 2023 року чітко заявив, що не підпише норму про примусову мобілізацію жінок. А 15 квітня 2025 року секретар парламентського комітету з нацбезпеки Роман Костенко підтвердив, що комітет навіть не розглядав це питання.

Водночас у німецького видання Berliner Zeitung, на яке посилаються пропагандисти, неоднозначна репутація. У минулому газету звинувачували у співзвучності з російськими наративами та підтримці антивакцинаторських рухів. Її власник Гольгер Фрідріх був підписантом «маніфесту миру», що закликав припинити постачання зброї Україні, хоча у його заявах також траплялася критика на адресу Кремля.

Отже, твердження про нібито масову мобілізацію жінок в Україні є прикладом маніпулятивної дезінформації: у ЗМІ наведено окремі особисті думки, які не є державною політикою. Українська влада не ухвалювала рішень про зміну статусу жінок щодо мобілізації, а всі заяви про «примусову мобілізацію» є спробою підірвати довіру до оборонної політики України.
Більше фейків про мобілізацію в Україні - за посиланням.

У соціальних мережах та проросійських медіа поширюють дезінформацію про те, що НАТО нібито «наказало» Україні вести війну до 2030 року. У таких публікаціях посилаються на начебто заяву Генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, стверджуючи, що НАТО зацікавлене у продовженні війни, аби «дати Європі час на переозброєння». Насправді жодних подібних заяв Рютте не робив. Цей фейк спростували у проєкті StopFake.

Публікації ґрунтуються на виступі Марка Рютте 9 червня 2025 року в Королівському інституті міжнародних відносин у Лондоні. У своїй промові Генсек НАТО не робив прогнозів щодо тривалості війни в Україні, натомість говорив про зростаючі безпекові ризики для країн-членів Альянсу через посилення військової співпраці між Росією, Китаєм, Північною Кореєю та Іраном. За його словами, Росія не зупиняється, її військова машина нарощує оберти завдяки технологіям КНР, і в найближчі п’ять років Кремль потенційно зможе становити загрозу для НАТО.

«Економіка НАТО в 25 разів більша, ніж у Росії. Але саме Росія нині виробляє вчетверо більше боєприпасів, ніж весь Альянс. Якщо ми не зробимо якісний прорив у колективній обороні, ця перевага Москви стане критичною», — наголосив Рютте. Водночас він жодним чином не згадував про те, що війна в Україні повинна тривати до 2030 року або що НАТО не зацікавлене в мирі.

Навпаки, Генсек чітко підкреслив, що Альянс підтримує Україну з метою досягнення справедливого й довготривалого миру: «Ми повністю підтримуємо зусилля, спрямовані на припинення кровопролиття. Українці заслуговують на безпечне та мирне майбутнє. А наша допомога спрямована не на затягування війни, а на стримування майбутньої агресії».

Фейкова інтерпретація слів Рютте — приклад свідомої маніпуляції з боку проросійських джерел. Вони вкотре перекручують міжнародні сигнали підтримки України, щоб дискредитувати НАТО і створити уявлення про те, що Захід «воює чужими руками». У реальності ж Росія продовжує бомбардувати цивільну інфраструктуру України та ігнорує будь-які дипломатичні ініціативи щодо завершення конфлікту.

У соцмережах поширюють дезінформацію про те, що керівник Головного управління розвідки МО України Кирило Буданов нібито заявив: Владімір Путін зараз у лікарні з невиліковною хворобою і «незабаром помре». Насправді жодних таких заяв Буданов не робив — це черговий фейк, створений із метою накрутки підписників. Про поширення неправдивої інформації повідомили у проєкті VoxCheck.

Фактчекери перевірили офіційні акаунти Кирила Буданова у Facebook, Instagram та Telegram — жодних дописів із подібною заявою там немає. Також не знайдено жодних згадок про це в авторитетних ЗМІ. Натомість у дописі, що набирає популярності, обіцяють «деталі в коментарях», але посилання веде лише на анонімний телеграм-канал, який просить підписатися. Це типовий клікбейт: на таких каналах часто публікують фейкові повідомлення, щоб привернути увагу й штучно наростити аудиторію.

Варто зазначити, що у 2023 році Кирило Буданов дійсно казав, що за даними ГУР, Путін має онкологічне захворювання. Однак після тієї заяви жодних нових даних про стан здоровʼя російського диктатора офіційно не оприлюднювалося.

Отже, повідомлення про нібито «смертельну хворобу» Путіна з посиланням на Буданова — фейк, створений для маніпуляції аудиторією. Рекомендується довіряти лише перевіреним джерелам інформації.

У соціальних мережах масово поширюють вигадані історії про «гуманізм на полі бою» — зокрема, про нібито українського медика, який рятує пораненого російського солдата, та про російського снайпера, що нібито пощадив і врятував українського воїна. І тексти, і зображення в цих публікаціях були створені за допомогою штучного інтелекту. Про поширення фотофейку повідомили фактчекери із болгарського проєкту Factcheck.bg.

Матеріали поширювалися з анонімного сайту dailystandart.com, який регулярно публікує фейковий контент, згенерований штучним інтелектом. У текстах немає конкретних джерел, дат або авторів, а історії викладені в емоційно-наївному стилі, що має викликати співчуття.

Одна з історій стосується російського снайпера, який нібито впізнав у пораненому українському солдаті свого колишнього однокласника і тому «не зміг вистрілити». Інша — про українського медика, який під вогнем вибіг до пораненого росіянина, щоб його врятувати. У тексті описують, що він «відмовився ненавидіти» і передав послання на клапті тканини: «Ти живеш, бо хтось не став ненавидіти».

Перевірка показала, що обидва зображення, які ілюструють ці історії, були згенеровані нейромережею — про це свідчать їхні візуальні особливості (спотворені пальці, неприродні пози, неавтентична форма, надмірна естетизація кадру) і назви файлів, які включають згадки про ChatGPT-image із датою 23 травня 2025 року. Обидва фото також були використані повторно для інших фейкових публікацій на тому ж сайті.

Фактчекери зазначають, що ці історії є елементом кремлівської пропаганди, яка просуває наратив про «братські народи» з метою делегітимізувати суверенітет України та виправдати російську агресію. Таким чином, емоційні пости насправді є інструментами інформаційної війни, а не прикладами справжньої людяності.