Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють скриншот матеріалу українського медіа про вбивство двох людей на Харківщині. Як стверджують пропагандисти, вбивцею нібито виявився військовий 92-ї ОШБр. Спершу він буцімто вбив представника ТЦК, який його мобілізував, а потім і його родичку. Проте це ― фейк, пишуть у проєкті VoxCheck. 

Насправді пропагандисти зманіпулювали текстом харківського регіонального видання «Думка» від 18 лютого 2025 року про те, що чоловіка на Харківщині визнали винним у двох убивствах і пограбуванні. За даними з вироку, злочин скоїв 42-річний мешканець селища Манченки, проте в тексті не йдеться про військового 92-ї ОШБр. 

Вбивство пенсіонерки сталося ще у 2020 році ― тоді чоловік дізнався, що вона отримала близько 6 тис. грн, і вимагав віддати їх. Коли пенсіонерка відмовилася, він убив її, забрав гроші, а будинок спалив. Другий інцидент стався у 2023 році, коли чоловік завдав смертельних ножових поранень уже своєму знайомому під час сварки в його будинку. Жодних згадок про те, що жертва була представником ТЦК, немає. 

Росіяни вигадали історію з військовим 92-ї бригади та працівником ТЦК, щоби вкотре дискредитувати військо та мобілізаційний процес в Україні. Раніше ми аналізували дезінформацію, що український військовий пішов у СЗЧ і згодом убив свою співмешканку. 

У російських телеграм-каналах поширюють фото британця Едварда Скотта. Як стверджують пропагандисти, він є нібито «найманцем», який внаслідок бойових дій в Україні отримав важкі поранення. 

Однак це неправда, пишуть у проєкті VoxCheck. Едвард Скотт насправді є волонтером із Великої Британії. Із жовтня 2022 року він перебуває в Україні, займався впродовж цього часу волонтерством. 30 січня 2025 року російський дрон влучив у цивільний автомобіль у Покровську. Едвард Скотт разом з іншим волонтером у цей момент евакуйовував цивільних, і внаслідок атаки британець отримав важкі поранення. На момент поранення працював у ГО «База UA» водієм і парамедиком, допомагав з евакуацією цивільних.    

Натомість росіяни називають Едварда Скотта «найманцем», маючи на увазі те, що він нібито воював. Однак жодних доказів того, що британець брав участь у бойових діях, немає. Російські пропагандисти вже неодноразово поширювали дезінформацію про нібито присутність «найманців» в Україні. Зокрема, раніше ми спростовували інформацію, що росіяни зруйнували готель з іноземними «найманцями» в Одесі.

У мережі поширюють інформацію, що в Києві щодня о 9 годині ранку оголошуватимуть хвилину мовчання, під час якої кияни та гості міста обов’язково мають ставати навколішки. У відповідних публікаціях стверджують, мовляв, за невиконання цього передбачений штраф. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності, повідомляють у проєкті VoxCheck. Відео, яке поширюють користувачі мережі, не стосується загальнонаціональної хвилини мовчання. Його записали ще 10 березня 2023 року під час прощання із загиблим українським військовим та Героєм України Дмитром Коцюбайлом. Ставати на коліно — це давня традиція, яка символізує пошану загиблим українським військовим.

Хвилина мовчання — ще один ритуал прояву поваги до загиблих військових, поширений не лише в Україні. В Україні щодня о 9 годині ранку вшановують пам’ять про загиблих внаслідок збройної агресії Росії. 

Нещодавно, 30 січня 2025 року, Київська міська рада затвердила в столиці перелік заходів із проведення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання. Про хвилину мовчання повідомлятимуть у громадському транспорті, через звукові системи оповіщення на Хрещатику та майдані Незалежності, на рекламних носіях і в застосунку «Київ Цифровий». Згодом у КМДА додали, що громадський транспорт не зупинятимуть під час хвилини мовчання. Водночас будь-яких офіційних наказів з обов’язком ставати на коліно під час хвилини мовчання не існує. Ніякого покарання, як-от штраф, за відмову ставати на коліно також не передбачено.

Слід зазначити, що в різних регіонах правила можуть відрізнятися — зупиняти транспорт під час хвилини мовчання чи ні, вводити обмеження по всій території міста чи лише на окремих локаціях. Наприклад, у Кропивницькому та Запоріжжі поліціянти під час хвилини мовчання зупиняють транспорт. І якщо водій проїжджає на заборонний жест регулювальника, то отримує штраф. Проте це вважається не порушенням хвилини мовчання як таким, а саме порушенням правил дорожнього руху. Один із таких випадків трапився 27 січня 2025 року в Рівному, коли водій не зупинився на заборонний жест регулювальника у хвилину мовчання й, зрештою, отримав за це штраф. 

Раніше ми аналізували фейкову інструкцію для українських школярів нібито про те, «як правильно на колінах зустрічати військових із фронту».