Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

23 Лютого станом на 1460 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
775
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Росіяни поширюють безглузді фейки про теракт в Сіднеї та Україну

У проросійському сегменті соцмереж активно поширюється відеоролик із логотипом німецького видання Welt, у якому стверджується про нібито дипломатичний інцидент в Україні. Автори відео заявляють, що під час висловлення співчуттів жертвам теракту в Сіднеї українські дипломати переплутали Австралію з Австрією.

Про це повідомляє StopFake.

У ролику також йдеться про те, що це начебто не перший подібний випадок: нібито раніше в Офісі Президента Джей Ді Венса помилково назвали «Діджей Венсом». Крім того, у відеосюжеті висувається безпідставне припущення про те, що австралійські правоохоронці розглядають «український слід» у теракті та підозрюють, що зброя й інструкції для нападників могли походити з України.

Перевірка показує, що і сам ролик, і інформація в ньому є фейком. Видання Welt переважно публікує матеріали німецькою мовою, а англомовний контент на сайті востаннє з’являвся ще у 2018 році. У жодній з мовних версій видання немає сюжету про те, що українські дипломати нібито переплутали Австралію з Австрією.

Також жодне інше авторитетне іноземне чи українське медіа не повідомляло про подібну «помилку» ані з боку МЗС, ані з боку Офісу Президента щодо імені Джей Ді Венса.

Насправді українська влада офіційно відреагувала на трагедію в Сіднеї, однак не через сторінку МЗС. Співчуття оприлюднив Президент України Володимир Зеленський у соцмережі X:

«Співчуваємо родинам і близьким загиблих та бажаємо якнайшвидшого й повного одужання всім пораненим. Терор і ненависть ніколи не повинні брати гору – вони мають програвати скрізь і завжди».

Крім того, трагедію прокоментувала Юлія Свириденко, опублікувавши заяву в Telegram. Вона наголосила на солідарності України з народом Австралії та висловила співчуття родинам загиблих і постраждалих. Її слова були оприлюднені в дописі, присвяченому запаленню Ханукії в Будинку Уряду разом із представниками єврейських громад.

Ознакою маніпуляції є й сама побудова відеосюжету: більша його частина присвячена вигаданому «дипломатичному курйозу», тоді як серйозне звинувачення про нібито постачання Україною зброї терористам згадується лише побіжно — наприкінці ролика.

Ця інформація не має жодного підтвердження. Австралійські правоохоронні органи не розглядають версію про причетність України до теракту. Відомо, що старший з нападників володів зброєю легально — як офіційний член стрілецького клубу.

Нагадаємо, стрілянина під час святкування Хануки на пляжі в Сіднеї 14 грудня забрала життя 16 людей, зокрема десятирічної дівчинки з родини емігрантів з України. Одного з нападників було застрелено на місці, інший отримав тяжкі поранення та впав у кому. Зловмисниками виявилися батько і син, які дотримувалися радикальної ісламістської ідеології.

Путін набрехав на своїй «прямій лінії»: топ-5 фейків

Під час своєї чергової прес-конференції під назвою «пряма лінія» очільник Росії Володимир Путін знову вдався до низки гучних заяв щодо ситуації на фронті, мирних переговорів, відносин з Європою та стану російської економіки. Однак більшість із них суперечать реальним подіям.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

1. Заява про «наступ по всіх напрямках» та захоплення Куп’янська і Вовчанська

Путін заявив, що російські війська нібито ведуть успішний наступ по всій лінії фронту та вже взяли під контроль Куп’янськ і Вовчанськ.

Втім, жодне авторитетне джерело — зокрема Інститут вивчення війни (ISW), DeepState чи офіційні представники ЗСУ — цього не підтверджує. Бойові дії в цих районах тривають, а зміни лінії фронту мають локальний характер. Ба більше, ситуація для російських сил на Куп’янському напрямку залишається складною, що ставить під сумнів заяви Кремля про «стратегічний успіх».

2. Обіцянка «не бити по Україні» в день виборів

Ще однією заявою стала нібито готовність Росії утриматися від ударів по Україні в день виборів.

Насправді такі слова не є жестом доброї волі. Експерти розцінюють це як спробу нав’язати Україні тему виборів під час війни та втрутитися у внутрішні справи держави. Практика показує, що Росія системно атакує цивільну інфраструктуру незалежно від дат і неодноразово порушувала власні обіцянки.

3. Твердження про «готовність до миру» і компроміси

Путін також заявив, що Москва нібито готова до миру та вже йшла на компроміси.

Втім, під «миром» Кремль фактично розуміє повне виконання ультиматумів: відмову України від частини територій, ослаблення армії та обмеження суверенного вибору. Жодних реальних компромісних пропозицій Росія не демонструвала — ані на міжнародних зустрічах, ані в публічній дипломатії.

4. Заперечення загрози для Європи

Ще одна заява стосувалася нібито відсутності планів нападу на Європу за умови «поваги» до Росії.

Однак загроза для європейських країн уже існує у формі гібридної війни: кібератак, диверсій, втручання у виборчі процеси, інформаційних операцій та енергетичного шантажу. Формула, озвучена Путіним, є не гарантією безпеки, а елементом політичного тиску.

5. Запевнення, що економіка «під контролем»

Путін також намагався переконати аудиторію, що економіка Росії стабільна, а держава не впливає на рішення Центробанку.

Факти свідчать про інше: зростання ПДВ, рекордний рівень державного боргу, дорогі кредити та ручне узгодження рішень регулятора вказують на глибоку структурну кризу. Зниження ключової ставки просто під час «прямої лінії» багато експертів розцінили як політичний сигнал, а не прояв незалежної монетарної політики.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.