Російські пропагандистські медіа поширюють неправдиву інформацію про нібито розміщення українських військових та «іноземного контингенту» в пологовому будинку міста Краматорськ. Це може свідчити про підготовку злочинного удару по цивільному об'єкту.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

За словами пропагандистів, військові нібито перебувають у пологовому разом із пацієнтками та медичним персоналом.

Українська сторона категорично заперечує ці звинувачення, називаючи їх черговою вигадкою кремлівської пропаганди. Такі фейки можуть слугувати «інформаційним алібі» — заздалегідь підготовленим виправданням для можливих атак російських військ на цивільні об'єкти. В 2022 році Росія вже обстрілювала пологовий будинок в Краматорську.

Тактика поширення брехні та звинувачень у бік України є системним інструментом російської інформаційної війни. Вона дозволяє Кремлю маніпулювати громадською думкою та намагатися легітимізувати свої злочинні дії, зокрема удари по цивільній інфраструктурі.

Кремлівські медіа поширили інформацію про те, що російський спецназ нібито захопив у полон двох високопосадових британських офіцерів – полковників Едварда Блейка та Річарда Керролла. ТАСС опублікував матеріал під заголовком «Найманці ЗСУ з Британії прибувають до Миколаєва та Херсона», посилаючись на норвезьке видання Steigan. Втім, як дослідили фактчекери The Insider, це фейк. 

Видання Steigan – це блог норвежця Пала Стейгана, який сам визнав, що не провів ретельної перевірки фактів і видалив публікацію про британських офіцерів 4 серпня, в той же день, коли її опублікував. Сам Стейган посилався на публікацію сайту coreinsightsintl.com від 2 серпня. Це сайт британської компанії з кібербезпеки з малою відвідуваністю – лише 750 переглядів за липень. Автор публікації – Гел Тернер, американський блогер з Нью-Джерсі, який відомий расистськими поглядами та запереченням Голокосту та який у 2010 році був засуджений за погрози федеральним суддям. Раніше Тернер поширював фейки про застосування хімічної зброї Україною.  

4 серпня російське видання EADaily опублікувало фото цих "полонених офіцерів" з британськими паспортами. Експертиза виявила очевидні ознаки підробки із використанням інструментів генеративного штучного інтелекту:

Інформація про захоплення британських офіцерів не підтверджується жодними достовірними джерелами. Це дезінформація, створена за допомогою штучного інтелекту та поширена через мережу сумнівних блогерів і пропагандистських медіа.

Фатіма Квадрі, фактчекер The FactCheckHub

Те, що ви бачите в інтернеті, може виявитися неправдою – в епоху штучного інтелекту він може легко вас обдурити.

Ця стаття допоможе вам навчитися розпізнавати відео, створені за допомогою таких інструментів, як DALL·E (який генерує зображення, часто змонтовані у відеопослідовності) та Veo (який створює цілі відеосцени за запитом).

З швидким розвитком штучного інтелекту інтернет наповнюється відеороликами, які виглядають справжніми, але насправді такими не є. Від фейкових інтерв'ю до синтетичних новинних сюжетів – діпфейки стали настільки складними для виявлення, що вже не видають себе незграбними посмішками чи скутими жестами. Тепер вони настільки переконливі, що для їх розпізнання потрібно більше, ніж просто помічати нерівності або дивні посмішки.

Такі інструменти, як DALL·E та Veo 3, можуть створювати приголомшливі візуальні ефекти та кінематографічні відео лише за простим запитом. Хоча ця технологія відкриває нові творчі можливості, вона також несе значні ризики. Проблема полягає в тому, що ці відео часто майже неможливо відрізнити від справжніх.

Наприклад, уважний розгляд відео, опублікованого користувачем X у червні, яке показувало журналістку, що повідомляє про повінь в нігерійському місті Абеокута, виявляє окремі, але показові ознаки створення штучним інтелектом. Попри людиноподібні рухи та природне звучання мови, деякі невідповідності видали підробку. Зокрема, під час швидкого повороту ведучої в її руці раптом з'явилася парасолька, хоча секундою раніше її там не було.

Крім того, її байдужа реакція на падіння людини поруч – інцидент, який зазвичай викликав би занепокоєння – також свідчить про неавтентичну людську поведінку у відео. Існує багато прикладів таких відео, які стали вірусними.

Інший приклад – це відео, що показує обвал естакади. Хоча пейзаж і конструкція виглядають реалістично, поведінка білого автомобіля, що їде до обваленої ділянки, неправдоподібна – це не та поведінка, яку можна очікувати перед обличчям небезпеки.

Розпізнання контенту, створеного штучним інтелектом, – це не просто корисна навичка, це критично важлива навичка.

Шукайте візуальні аномалії

Відео, створені штучним інтелектом, хоча й стають дедалі досконалішими, часто виявляють свою штучну природу через тонкі збої та невідповідності. Зверніть увагу на дивне освітлення або невідповідні тіні, спотворені руки або пальці (поширене явище в перетвореннях зображення у відео DALL·E), неприродні рухи очей або кліпання, а також деформовані об'єкти на задньому плані.

В інструментах на кшталт Veo 3 роботоподібні рухи тіла, надто плавні переходи, змінені або незв'язні субтитри та звук, який звучить надто ідеально або не має фонового шуму, – все це може сигналізувати про синтетичний контент. Навіть складні сцени можуть містити об'єкти, які непослідовно розміщені або освітлені, тому ретельне спостереження є важливим.

Бездоганно, але це підробка

Veo, особливо в останній версії (Veo 3), може генерувати кінематографічні сцени з гіперреалізмом, але результати часто містять тонкі ознаки підробки. Зверніть увагу на надто ідеальні середовища, такі як бездоганно чисте небо, дзеркально гладка вода або неприродно плавний рух.

Переходи між сценами або кутами камери також можуть здаватися різкими або роботоподібними. Самі актори можуть не кліпати, не дихати або рухатися не зовсім природно, створюючи моторошне відчуття. Veo 3 навіть може створювати сценарії, які суперечать логіці або фізиці – подумайте про неймовірні події, бездоганних персонажів або фони з дивними повторюваними візерунками, які не належать до реальних умов.

Контекст також важливий. Veo 3, наприклад, є платним інструментом, тому раптовий потік коротких високоякісних відео навколо екстрених новин може сигналізувати про залучення штучного інтелекту.

Недавнім прикладом є аварія на естакаді в міста Насарава у центральній Нігерії, де циркулювали зображення, створені штучним інтелектом, щоб підтвердити це твердження. Однак The FactCheckHub виявив, що ці візуальні матеріали були оманливими.

Аналогічно, якщо відео нібито показує важливу подію, але про неї не повідомляє жодне авторитетне видання, це може бути тривожним сигналом.

Перевіряйте метадані

Такі інструменти, як InVID, можуть допомогти перевірити автентичність відео шляхом витягування метаданих, таких як часові позначки, GPS-координати та інформація про пристрій. Відео, створені штучним інтелектом, часто не містять цих даних або включають розпливчасті, загальні теги. Якщо у вас є доступ до оригінального файлу відео, перевірте його метадані на предмет таких ознак, як «Veo», «Gemini» або «Google AI».

Пам'ятайте, що метадані можуть бути видалені або змінені, тому це не повинно бути єдиним способом перевірки.

Використовуйте інструменти виявлення ШІ

Кілька інструментів можуть допомогти виявити медіаконтент, створений або змінений штучним інтелектом. Deepware Scanner призначений для виявлення дипфейкових змін обличчя, тоді як Hive Moderation використовує виявлення штучного інтелекту для позначення ймовірно синтетичних зображень або кадрів відео. InVID особливо корисний для перевірки відео, дозволяючи покадровий аналіз та витягування метаданих. Ще один зручний інструмент – AI or Not, який допомагає визначити, чи було зображення або відео створено за допомогою штучного інтелекту.

Шукайте дисклеймери

Деякі творці добровільно позначають або ставлять водяні знаки на контент, створений штучним інтелектом, тому варто уважно подивитися. Шукайте фрази на кшталт «створено за допомогою штучного інтелекту», «створено за допомогою DALL·E» або «Veo3» у підписах, назвах файлів або описах проєктів, особливо якщо вони містять мову у стилі запитів.

Google вбудовує як видимі, так і невидимі водяні знаки в кожне відео Veo 3. Ви можете помітити маленькі логотипи або текст «Створено штучним інтелектом» у кадрі. Більш тонко, відео Veo 3 містять SynthID – невидимий цифровий підпис, який можна виявити лише спеціалізованими інструментами. Хоча широка громадськість не має доступу до сканерів SynthID, деякі фактчекери та організації можуть використовувати їх для перевірки походження відео.

Висновок

Виявлення контенту, створеного штучним інтелектом, стає все складнішим, оскільки технологія продовжує розвиватися. Однак, поєднуючи пильне спостереження з правильними інструментами та ставлячи під сумнів контент, якому не вистачає достовірного контексту або джерел, ми можемо залишатися на крок попереду дезінформації, керованої штучним інтелектом. Пам'ятайте: бути поінформованим – це не лише споживання контенту, але і його перевірка.

Оригінал публікації на сайті The FactCheckHub