Реформа цифровізації в Україні супроводжується появою численних міфів і конспірологічних теорій. Частина з них виникає через нестачу достовірної інформації, а частина — навмисно поширюється для маніпуляцій громадською думкою. Насправді ж впровадження цифрових сервісів допомагає зменшити корупційні ризики, зробити діяльність держави прозорішою, а послуги для громадян — зручнішими й доступнішими. Тому важливо відділяти реальні ризики цифрової трансформації від вигаданих загроз. Про це розповіли у VoxCheck.

Реформа цифровізації передбачає переведення державних послуг у цифровий формат і створення нових інструментів, що підвищують ефективність взаємодії між громадянами, бізнесом і державою. В Україні процес триває понад десять років і є однією з найуспішніших реформ, яку більшість українців вважають суспільно корисною. Його прискорюють зростання цифрової грамотності, доступ до інтернету та ініціативність бізнесу у створенні нових технологічних рішень.

Попри це, у суспільстві залишаються страхи й недовіра. Значна частина українців не користується державними онлайн-сервісами через побоювання щодо безпеки персональних даних, технічних збоїв або можливого контролю з боку держави. Ці настрої посилюються війною, кіберзагрозами та нестабільністю енергопостачання. Однак такі побоювання не є суто українським явищем — у всьому світі люди турбуються про приватність і безпеку даних.

На тлі реальних викликів активно поширюються технофобські теорії. Наприклад, фейк про те, що мережа 5G нібито переносить COVID-19 або шкодить здоров’ю, з’явився спочатку у Великій Британії, а потім поширився й в Україні. ВООЗ неодноразово спростовувала ці заяви, підтверджуючи, що 5G є безпечним для людини.

Ще один популярний міф стосувався застосунку «Резерв+». У соцмережах поширювали фейкові скриншоти, де стверджувалося, що українцям за кордоном надсилатимуть повістки електронною поштою. Насправді застосунок лише повідомляє про можливість зв’язку з ТЦК для оновлення даних. Підроблені скриншоти мали змінений шрифт і кольори — ознаки редагування.

Аналогічно, застосунок «Мрія», створений для шкіл, став об’єктом нової хвилі страхів. Конспірологи поширювали твердження, що він визначає «пріоритет життя» дітей і контролює їхніх батьків. Проте «Мрія» лише забезпечує зручну комунікацію між школою та батьками, надаючи доступ до оцінок, відвідуваності й домашніх завдань — і не має жодних контрольних функцій.

Ще один фейк — про нібито заборону готівки в Україні. Деякі користувачі соцмереж називали це доказом, що країна перетворюється на «соціальну лабораторію». Насправді Національний банк лише обговорював поступовий перехід до безготівкової економіки, наголошуючи, що повна відмова від готівки неможлива під час війни. Подібні історії виникають через нерозуміння: обговорення можливих реформ не означає їхнього негайного впровадження.

Фейки часто використовуються й для шахрайства. Наприклад, у мережі створювали фальшиві сайти «єДопомоги» та підроблені чатботи «Дії», щоб викрасти персональні дані або гроші користувачів. Такі схеми не лише шкодять людям, а й підривають довіру до цифровізації, особливо серед старшого покоління.

Ще один поширений міф — що цифровізація є «розкішшю у воєнний час». Насправді цифрові сервіси дають змогу заощаджувати кошти та підвищують ефективність управління. Наприклад, система електронних закупівель зменшує бюрократію і робить процеси прозорішими.

Багато фейків ґрунтуються на нерозумінні базових принципів роботи онлайн-сервісів. Так, неправдива інформація про те, що для обміну водійських прав потрібно перескладати іспит, або що мешканці окупованих територій не можуть отримати нове посвідчення, не відповідає дійсності — урядові постанови прямо передбачають можливість обміну без додаткових умов.

Щоб зменшити вплив подібних міфів, важливо посилювати цифрову грамотність, кіберзахист і прозору комунікацію держави з громадянами. Люди повинні розуміти, як працюють сервіси, які дані вони використовують і як захищають приватність. Цифровізація має сприйматися не як загроза, а як інструмент спрощення життя — спосіб зробити взаємодію з державою швидшою, зручнішою та безпечнішою.