Аналітики Детектор Медіа зафіксували у соцмережі X (Твіттер) скоординовану хвилю антиукраїнської дезінформації, запущену ввечері 8 липня 2026 року — напередодні відзначення у Польщі 11 липня "Дня пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами", запровадженого на державному рівні у 2025 році.

Дезінформатори використали звичний прийом: підробки під публікації авторитетних західних медіа (Politico, Euronews, BBC), а також поширювали вигадки від імені «німецьких спецслужб», з фейковими цитатами реальних українських посадовців. Публікації масово тегали десятки редакцій медіа у США, Британії, Німеччині, Франції, Україні та Польщі — очевидно, для штучного підняття охоплення.

Що не так із кожним твердженням

У інтерв'ю РБК-Україна, 7 липня, голова Офісу Президента Кирило Буданов справді висловився про те, що Польща готує «Низку незрілих ескалаційних кроків», і що Україна не прийматиме ультиматумів. Жодних звернень, як йдеться у дописі на Х від імені «головного рабина Парижа» про Буданова в жодному західному чи українському медіа не існує — цитата вигадана повністю, аби додати нібито «незалежного» осудливого голосу. 

«Перший заступник міністра оборони Вискуб закликав Польщу уникнути ескалації, пославшись на українську війську міць». Олексій Вискуб обіймає посаду першого заступника міністра оборони (з лютого 2026 року). Проте жодних його заяв про «стримання ескалації» чи «значні військові можливості» України щодо Польщі в українських чи іноземних медіа, включно з Euronews, під сюжет якого підроблено ролик використаний у дописі, не зафіксовано. У своїй сфері відповідальності Вискуб курує технологічні й дронові проєкти, а не публічну дипломатію з Варшавою.

«Залужний на BBC про лицемірство Польщі». Валерій Залужний не давав інтерв'ю BBC у липні 2026 року, і не говорив про «лицемірну позицію» Польщі щодо УПА. Ні на сайті BBC, ні в передруках українських видань такої заяви немає. Ба більше, останнє велике інтерв'ю Валерія Залужного вийшло 18 лютого 2026 року, коли він ексклюзивно говорив із агентством Associated Press. У ньому теж про Польщу та політику пам"яті теж не було окремих заяв.

Синхронність — головна ознака кампанії

Усі публікації з'явилися майже синхронно 8 липня, з акаунтів із типово «ботовими» іменами (tropz, Bella Bilovus, Zach Kerker), кожен допис супроводжено ідентичним довгим списком тегнутих західних та українських медіа. Такий патерн не схожий на органічне поширення, радше на вкид, розрахований на потрапляння у стрічки журналістів і подальше «підхоплення» фейкових цитат як нібито реальних заяв напередодні чутливої дати 11 липня.

Висновок

Жодна з цитат — Буданова, Вискуба, Залужного — не підтверджується жодним справжнім джерелом. Це хвиля вкидів у стилі підробки під західні медіа, синхронізована напередодні річниці Волинської трагедії, з метою представити Україну як сторону, що загострює конфлікт з Польщею, і посіяти недовіру до українських посадовців серед західної аудиторії.

Аналітики Детектор Медіа зафіксували поширення в проросійських телеграм-каналах маніпулятивного відеоролика, стилізованого під офіційну публікацію фонду UNITED24, офіційної платформи для збору пожертв на підтримку України.. У відео стверджується, що Міністерство освіти та науки України нібито оголосило «наймасштабніший» конкурс дитячих малюнків на тему УПА, а підсумки буцімто оголосять саме 11 липня — в день, коли в Польщі вшановують жертв Волинської трагедії, «поки президент Польщі тисне руку Зеленському в Туреччині». Ролик супроводжують нібито цитати міністерки культури Тетяни Бережної. Це — цілковита вигадка. 

Такого конкурсу МОН не оголошувало

На офіційному сайті МОН серед анонсованих конкурсів дитячого малюнка — «Охорона праці очима дітей», «Зоологічна галерея», конкурси до Дня Соборності тощо. Жодного конкурсу на тему УПА чи приуроченого до 11 липня в переліку немає, немає такої інформації й у планах всеукраїнських заходів на 2026 рік.

UNITED24 такого відео не публікував

Ролик стилізовано під фірмовий стиль фонду, однак на офіційних каналах UNITED24 (сайт, telegram, соцмережі) немає жодного матеріалу про конкурс малюнків на тему УПА. UNITED24 збирає пожертви на оборону, відбудову й гуманітарну допомогу і не організовує шкільних конкурсів в партнерстві із МОН. Оригінальний відеоряд присвячений іншій темі — його перемонтували, наклали фейкові субтитри та драматичну музику для ефекту «викривального» матеріалу.

Цитата Тетяни Бережної — вигадана

Тетяна Бережна дійсно очолює Міністерство культури та стратегічних комунікацій (з жовтня 2025 року — віцепрем'єрка-міністерка культури). Але заяви на кшталт «Україна прищеплює повагу до героїв змалку» щодо конкурсу про УПА в жодному офіційному джерелі чи інтерв'ю не зафіксовано. Реальні виступи міністерки стосуються фінансування культури під час війни, збереження спадщини, зруйнованої російськими ударами. Це типовий прийом дезінформації — приписати реальному спікеру вигадану цитату.

Контекст

11 липня в Польщі вдруге на державному рівні відзначають «День пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами» (дату встановили Сейм 2016 та Сенат 2025 року) — це публічна й гостро дискутована дата, довкола якої триває напружений українсько-польський діалог.

Висновок

Наратив про «конкурс малюнків на тему УПА» до дня пам'яті жертв Волинської трагедії — сфабрикований. Підтверджень від МОН, UNITED24 чи Мінкультури немає, цитата міністерки не має джерела. Мета вкидання — дискредитувати Україну на тлі напруженого українсько-польського діалогу про історичну пам'ять і посварити Київ та Варшаву.

Телеграм канали, що поширили фейк: 1, 2, 3, 4, 5.  

Черговий масований удар Росії по Києву та області в ніч на 6 липня 2026 року став приводом для поширення тези, нібито у передмісті української столиці детонували боєголовки зі збідненим ураном, які буцімто зберігалися на складі у м. Вишневому. Цю інформацію в Facebook і на платформі X поширив Пйотр Панасюк — учасник польського «Антивоєнного руху», відомий тиражуванням наративів, співзвучних із кремлівською пропагандою. У дописі, який зібрав понад 56 тисяч переглядів на X, Панасюк стверджував, що уражений склад належав НАТО. Розвінчали дезіфнормацію польські фактчекери Demagog.

В пості на фейсбуці польський користувач Пйотр Панасюк використав скриншоти пропагандистських російських телеграм-каналів та послався на фейсбук-допис на екснардепа, та пропагандиста, що перебуває під санкціями України, Ігоря Мосійчука. 

Інформацію поширювали акаунти, пов'язані з Росією

Тези про удар по складу зі снарядами зі збідненим ураном польські фактчекери знайшли виключно в джерелах, пов'язаних із Кремлем.

Крім Мосійчука та Панасюка, цю інформацію на X поширила Діана Панченко — екс-телеведуча, яка стала колаборанткою та прокремлівською пропагандисткою.

Повідомлення з'явилося на сайті pravda.ru, що належить кремлівській мережі дезінформації. Про снаряди у Вишневому також написав ресурс voenndoedelo.com, домен якого зареєстрований у Росії. Цю новину передрукував російський, польськомовний портал Reporter. Усі перелічені джерела посилаються саме на Мосійчука.

Евакуація через детонацію, а не через радіацію

Пропагандисти використала факт евакуації частини мешканців Вишневого як «доказ» радіаційного витоку. Насправді розпорядження про тимчасове відведення людей було пов'язане виключно зі стандартними протоколами безпеки через загрозу повторної детонації звичайних боєприпасів та уламків після пожежі, а не через міфічне випромінювання.

АТ «Українська оборонна промисловість» звільнило керівників двох державних підприємств оборонного сектору після вибухів у Вишневому Київської області, які сталися після російської атаки. Причиною назвали порушення законодавства та правил безпечного зберігання засобів ураження. Радіаційний фон у Вишневому та навколишніх населених пунктах залишається в межах норми. 

Збіднений уран: чому ним лякають

Дискусії про нібито радіоактивність збідненого урану виникли ще 2023 року — на тлі повідомлень про передачу таких боєприпасів Україні з боку Великої Британії та США. Тоді, не без підігріву з боку Росії, поширювалися побоювання, що Україна отримала «ядерну зброю».

Аналітики порталу EUvsDisinfo у матеріалі, присвяченому цьому типу боєприпасів, наголошують, що збіднений уран не вважається ядерною зброєю. Як зазначає Управління ООН з питань роззброєння (UNODA), збіднений уран має значно нижчу радіоактивність, хоча за токсикологічними властивостями не відрізняється від звичайного урану. У боєприпасах його застосовують передусім через високу щільність матеріалу.