У соцмережах поширили відео, яке нібито показує американський винищувач F-16, що скидає бомбу на дамбу та спричиняє масштабні повені в Непалі. Насправді перша частина ролика була створена за допомогою штучного інтелекту й циркулювала в мережі ще за кілька місяців до стихійного лиха. Головною метою поширення цього маніпулятивного контенту було створення конспірологічних теорій навколо природної катастрофи та провокування паніки й недовіри серед користувачів, розповіли Lead Stories.

Фейкове твердження поширили 26 серпня 2026 року в X. Автор допису заявив, що повені в Непалі стали результатом "акту саботажу", закликавши звернути увагу на нібито бомбардування дамби F-16.

Ролик складається з двох частин. Перша, тривалістю близько 21 секунди, справді зображує винищувач, який атакує дамбу, але це відео згенероване штучним інтелектом. Друга частина є реальними кадрами стихійного лиха з камери спостереження біля порту Гіронг на кордоні Китаю та Непалу. Ці кадри були оприлюднені Associated Press 27 серпня — вже після появи фейкового відео про атаку на дамбу.

Одним із ключових доказів маніпуляції стала дата появи першої частини ролика. Її виявили в соцмережах щонайменше 10 травня 2026 року — більш ніж за три місяці до повені 26 серпня. Раніша версія відео була довшою та містила водяний знак AI, а також позначку GEM, пов'язану з автором відео.

Створену за допопогою ШІ частину ролика обрізали перед поширенням у X. В оригінальній версії видно не лише дамбу, а й озеро за нею, пагорби, горизонт і небо. Саме на цій версії збереглися позначки, які вказують на штучне походження відео.

Інші публікації в соцмережах додатково підтверджують, що відео було частиною серії подібного контенту. Зокрема, у травні 2026 року в Instagram з'являлися ролики, на яких винищувачі нібито знищують дамби або виконують маневри над водою та горами. Деякі з них також мали ті самі водяні знаки AI та GEM.

Таким чином, реальні кадри повені були поєднані зі старим ШІ-відео, щоб створити хибне враження, ніби катастрофу в Непалі спричинила атака F-16. Хронологія публікацій, наявність маркування AI та існування серії аналогічних роликів спростовують це твердження.