Російські пропагандистські ресурси масово поширюють твердження, нібито після виникнення в Україні дефіциту ракет для протиповітряної оборони припинилися влучання у житлові будинки.

Про це повідомляє StopFake.

У такий спосіб пропагандисти намагаються просувати тезу, що російська армія начебто не атакує цивільні об'єкти, а руйнування та жертви спричиняє виключно робота української ППО.

Насправді це твердження не відповідає дійсності. Про загострення дефіциту ракет ППО в Україні говорять уже кілька тижнів, однак протягом цього часу Росія продовжувала завдавати ударів по житловій забудові та цивільній інфраструктурі.

Зокрема, 25 липня, а також 1, 11 та 20 серпня російські війська атакували Київ балістичними ракетами. Під удари потрапляли багатоповерхові житлові будинки, школа та територія дитячої лікарні. Сукупно внаслідок цих чотирьох атак загинули понад 20 людей, щонайменше 75 зазнали поранень.

Вранці 9 серпня російська ракета влучила у багатоповерховий будинок на Салтівці у Харкові. У будинку були зруйновані поверхи із сьомого по дев'ятий, повідомлялося про одного загиблого та понад 30 постраждалих.

А 18 серпня російська армія завдала удару по центру селища Печеніги на Харківщині. Загинули десятеро людей, також були пошкоджені десять приватних будинків, кафе, поштове відділення, магазин та щонайменше сім автомобілів.

Ці приклади стосуються саме ударів балістичними ракетами, для перехоплення яких Україна використовує, зокрема, дефіцитні ракети ППО. Водночас Росія продовжує атакувати прифронтові регіони й ударними безпілотниками.

Так, у ніч на 17 серпня внаслідок російської атаки на Сумщину загинуло літнє подружжя. Було пошкоджено житлові будинки, нежитлові та складські приміщення, гаражі й транспорт. А 9 серпня російський безпілотник убив жінку та її дев'ятирічного сина у селі Степанівка Буринської громади. Ще четверо людей отримали тяжкі опіки.

Дефіцит ракет для українських систем протиповітряної оборони справді загострився влітку 2026 року. Повітряні сили навіть припинили публікувати щоденну детальну статистику збитих повітряних цілей на тлі того, що показники перехоплення балістичних ракет дедалі частіше становили нуль.

За словами президента Володимира Зеленського, у 2026 році Україна має приблизно у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів PAC-3, ніж роком раніше. Водночас Росія нарощує виробництво балістичних ракет.

Однією з головних причин дефіциту залишається обмежений обсяг світового виробництва PAC-3 на тлі високого попиту. Ситуацію додатково ускладнює загострення на Близькому Сході, через яке держави Перської затоки, що потенційно могли б передавати Україні ракети зі своїх запасів, самі активно використовують засоби протиповітряної оборони.

Україна паралельно шукає альтернативні способи протидії російській балістиці: від ударів по підприємствах, які виробляють ракети, та знищення мобільних пускових установок «Іскандер» до розвитку власної ракетної програми.

Таким чином, російська пропаганда використовує реальну проблему дефіциту засобів ППО для просування неправдивого причинно-наслідкового зв'язку. Російські атаки на житлові квартали та цивільну інфраструктуру не припинилися після скорочення запасів українських ракет-перехоплювачів, а наведені випадки безпосередньо спростовують твердження, що руйнування цивільних об'єктів нібито спричиняє лише робота української ППО.