Пропагандисти, що поширюють проросійську риторику в анонімних телеграм-каналах, стверджують, що німецькі міста у борговій ямі через «надто високу» допомогу для українських біженців. Мовляв, локальні політики наголошують, що біженці «не хочуть іти на роботу», оскільки отримують велику кількість коштів у рамках соціальної допомоги. Пропагандисти посилаються на заяви таких високопосадовців як лорда-мера міста Швебіш Гмюнд Річарда Арнольда, міністерки міграції Баден-Вюртемберга Маріон Гентжес та президента районної ради Баден-Вюртемберга Йоахіма Вальтера. У різний час вони справді виголошували подібні заяви, які спростували журналісти регіонального суспільного мовника SWR. 

Це не відповідає дійсності. Згідно з підрахунками SWR, батьки-одинаки або члени сімʼї отримують 502 євро на місяць, партнери в одній сімʼї — 451 євро кожен, діти від 14 до 17 років — 420 євро, діти віком 6-13 років — 348 євро і діти до 6 років – 318 євро. Тому сімʼя з чотирьох осіб з двома дітьми у віці 12 та 14 років матиме загальний обсяг допомоги 1691 євро. Натомість мати-одиначка з двома дітьми віком до 6 років взагалі отримуватиме лише 1138 євро на місяць. Журналісти мовника зазначають, що це не надто добре для німецьких цін, враховуючи інфляцію. Ба більше, із 177 000 українських біженців, які приїхали до Баден-Вюртемберга у період з березня 2022-го до вересня 2023 року, лише 98 347 отримують допомогу від держави. Це спростовує заяви про те, що погана економічна ситуація в регіоні спричинена виключно українськими біженцями.

Аналізуючи заяви президента Вальтера, журналісти дійшли висновку, що для завищення розміру допомоги українським біженцям у своїх заявах він використовує ініціативу, яка вступить у силу з 1 січня 2024 року, згідно з якою розміри допомоги збільшать на 50 євро на особу, тобто приблизно на 200 євро більше для однієї середньостатистичної родини. Але навіть після цього підвищення розмір допомоги не сягне згаданих 3000–3500 євро. Окрім того, Вальтер посилається на те, що в біженців ще є купа пільг, наприклад, для школярів на шкільне приладдя або оплати за житло. Однак і з ними теж не все так просто.

2. Центри зайнятості оплачують проживання українських біженців у Німеччині

Це справді так, однак це рішення не має одностайної підтримки в німецькому суспільстві через його економічну доцільність. Наприклад, промисловий союз Bauen-Agrar-Umwelt розкритикував цю ідею через те, що центри зайнятості витратили надто багато грошей на оренду квартир. Згідно з розрахунком, зробленим для профспілки Інститутом Пестель, центри зайнятості у 2023 році витратять понад 20 мільярдів євро на проживання. Через це загальна ціна оренди помешкань у Баден-Вюртемберзі зросла з 5,43 євро до 7,75 євро за один квадратний метр. На думку профспілок, держава повинна надавати та будувати соціальне житло, як, наприклад, в австрійській столиці, щоб не дестабілізувати ринок нерухомості. 

3. Українці в Німеччині не хочуть працювати

Це стандартний меседж російської пропаганди, який цього разу підхоплюють німецькі політики. Однак журналісти SWR спростували і ці заяви. Зокрема, вони наголошують, що більшість українських біженців у регіоні становлять жінки з дітьми, які повинні часто самотужки доглядати за ними. Відповідно, через нестачу часу та потребу догляду за родиною в них немає змоги піти на роботу. 

Крім того, в Німеччині й надалі є проблеми з визнанням кваліфікації та професійної підготовки, здобутої в Україні. Наприклад, SWR розповідав історію української лікарки Ольги Соловйової, яка була змушена працювати прибиральницею в Німеччині через невизнання її кваліфікації. Зараз вона працює в австрійській клініці. Ці обмеження є ще однією перепоною для тих біженців, які мають високу кваліфікацію та роки досвіду роботи і хочуть працювати в ЄС, але не можуть через невизнання всього цього під час працевлаштування.

Поширюючи подібні меседжі, російські пропагандисти хочуть вкотре дискредитувати українських біженців та демотивувати європейців щодо підтримки Україні. «Детектор медіа» вже раніше публікував масштабне дослідження про те, які ще шкідливі наративи про українських біженців поширюють росіяни.