В українському сегменті телеграма працюють близько 80 телеграм-спільнот, користувачі яких повідомляють про пересування військовослужбовців, які нібито роздають повістки в українських містах. Повідомлення у частині з цих спільнот можуть додавати всі охочі, які побачили військових з повістками на вулицях, через спеціальних ботів. Проте адміністратори телеграм-спільнот не перевіряють, чи правдивим є кожне повідомлення про ймовірне роздавання повісток на якійсь вулиці міста.

За даними платформи Telemetrio, яка надає аналітику щодо роботи телеграм-спільнот, на кінець січня 2023 року в українському сегменті цього месенджера працювало близько 80 каналів і груп, які мають у своїй назві слова «повістки» або «мобілізація» чи їхні відповідники російською. Аудиторія цих спільнот коливається у межах від 120 до 115 тисяч осіб. Найдавніша з нині активних спільнота з назвою «Де роздають повістки? Дніпро» виникла 12 березня 2022 року. Зараз цей канал має 1,1 тисячі підписників. Сукупна аудиторія цих спільнот у телеграмі становить близько 1,2 мільйона користувачів месенджера.

Як з’ясували аналітики «Детектора медіа», українські телеграм-канали та групи, де розповідають про повістки, охоплюють аудиторію 21 області й Києва. Як правило, найбільше таких телеграм-спільнот працюють в областях, де адміністративними центрами є найбільші міста України. Дев’ять з них орієнтовані на Київ і область, по 7 — на Харківщину та Одещину, 6 — на Львівщину.

Поки що в українському сегменті телеграма не вдалося знайти каналів, які працюють на територію Донеччини, Луганщини, Херсонщини й Криму. 

Є два типи спільнот, де повідомляють про вручення повісток. До першого належать ті, де можна обмінюватися повідомленнями без посередництва адміністраторів чи телеграм-ботів. До другої, відповідно, ті, де публікують лише ті повідомлення, які написали ботам, або ж підписникам взагалі не можна нічого повідомляти, й автори каналу створюють контент самі, проте джерел інформації у повідомленнях не зазначають.

Як приклад телеграм-каналів першої групи можна назвати канал «Мобілізація Повістки Україна Новини», в якого 17,6 тисячі підписників. Його учасники пишуть у чат питання різної складності, які стосуються того, як в Україні відбувається мобілізація. Наприклад, чи випустять за кордон людину, яка є вітчимом трьох дітей тощо. Більшість телеграм-спільнот, де спілкуються і попереджають про видання повісток, належить до другої категорії. Там або не можна узагалі писати свої повідомлення, або їх треба писати через бота, який ці повідомлення публікує. Судячи з назв ботів і оформлення телеграм-каналів, в українському телеграмі існує щонайменше три мережі, які модерують так звані повісткові спільноти. Ці мережі контролюють близько 30 телеграм-спільнот.

До прикладу, в телеграмі діє мережа @moderatorukr_bot, яку ведуть через бот із ніком @moderatorukr_bot. Вона охоплює щонайменше 22 канали, які покривають 21 область і Київ. Телеграм-канали цієї мережі легко впізнати за логотипами жовтого кольору зі словом «повістка» чорного кольору посередині. Ці канали виникли у жовтні-листопаді 2022 року. Опублікувати в них повідомлення можна лише через бота @moderatorukr_bot. Спершу у боті потрібно обрати область, про роздавання повісток у якій ви маєте інформацію, а  потім уже писати повідомлення. Утім бот не надто затримує публікацію будь-яких повідомлень. І цим можна зловживати для поширення неправдивої чи неперевіреної інформації. Наприклад, живучи в одному кінці України, можна повідомити про роздачу повісток в іншій частині країни. І цю інформацію опублікують без перевірки. У перші місяці після створення телеграм-канали цієї мережі, ймовірно, розглядались як джерело прибутку. Наприклад, від жовтня до листопада в описі каналу «Повістки Житомир / Повестки Житомир» була можливість звертатися із рекламними пропозиціями до користувача @marcuss92. 

Також в телеграмі діють мережі таких спільнот «Солідарний друг» і «gde». 

Завдяки архіву дописів цих телеграм-каналів у Telemetrio вдалося знайти контакти  адміністратора «Солідарного друга» Олександра. Він єдиний з модераторів телеграм-каналів із повістками відповів на запитання, як бореться з дезінформацією на каналах. «На сьогодні в нашому боті є система банів, якщо людина кілька разів поширює неправдиву інформацію, він втрачає можливість користуватися ботом. Також у нас до кожного каналу є чати, де люди активно нам допомагають в модерації контенту», — пояснив Олександр у коментарі «Детектору медіа». Він додав, що перевіряти правдивість інформації допомагають користувачі телеграм-каналу, які спілкуються у чаті, посилання на який є в описі телеграм-каналів цієї мережі. Тобто спосіб перевірки, знову ж таки, ненадійний, адже повідомлення спершу публікують, а вже потім перевіряють. 

Небезпека таких мереж телеграм-каналів в тому, що ведуть їх аноніми. Відтак, неможливо з’ясувати мету створення конкретних мереж так званих повісткових каналів, як і неможливо верифікувати  інформацію, яку вони публікують. Варто розуміти, що роздавання повісток чоловікам призовного віку в умовах мобілізації є законною, проте представники Територіальних центрів комплектування не повідомляють, де і коли роздаватимуть повістки чоловікам. Також працівники територіальних центрів комплектування теж доклалися до поширення тривожних настроїв в суспільстві. Наприклад, коли вручали повістки фігурантам кримінальних справ щодо зґвалтування; видавали їх людям, які займались сексом у публічному місці чи відвідувачам масових заходів або ж просто чоловікам на вулицях. Тобто такі дії ймовірно й спровокували виникнення подібних телеграм-спільнот. 

Суспільну важливість теми й велику зацікавленість людей нею, про що свідчать ті самі пошукові запити в гуглі, автори анонімних майданчиків можуть використовувати заради наживи й просування вигідних їм меседжів. Крім цього, інформація про роздавання повісток у різних містах України лише підігріває рівень напруги у суспільстві. В умовах війни, коли триває мобілізація, поширення таких дописів може спровокувати паніку, підірвати довіру до командування армії й влади. Також повідомлення в таких каналах можуть вводити в оману, адже через те, що самі мережі є анонімними, неможливо не лише перевірити вірогідність інформації, про яку йдеться в дописах, а й з’ясувати алгоритми, за якими автори таких каналів намагаються перевірити факти, й чи взагалі роблять такі спроби.