Фейк Уряд України нібито витрачає 72 мільйони гривень на 900 тисяч повісток
Пропагандисти стверджують в анонімних телеграм-каналах, що уряд України нібито витрачає 72 мільйони гривень на друк і розсилку 900 тисяч повісток для мобілізації до кінця 2024 року, при цьому сума витрат на самі повістки начебто становить лише 18 мільйонів гривень. Залишок у 54 мільйони гривень, за словами пропагандистів, буде використано непрозоро або розкрадено, натякаючи на корупцію в українському уряді. Пропагандисти використовують цей фейк для маніпуляції цифрами, стверджуючи, що вартість друку однієї повістки становить близько 20 гривень. Втім це - фейк.
Як видно зі скриншота новини на «Українській правді», на яку посилаються пропагандисти у деяких публікаціях із цим фейком, 72 мільйони гривень — це загальна сума, що передбачає витрати не лише на друк повісток, але й на організацію доставки через поштові послуги. Це включає в себе оплату друку, пакування, розсилку, а також накладні витрати, пов'язані з централізацією та забезпеченням процесу. Крім того, вартість однієї повістки включає не лише витрати на папір та друк, а й на супутні елементи, такі як підтвердження отримання та інші логістичні процедури, які забезпечують ефективність і точність доставки.
Фейк спрямований на створення образу корумпованого уряду, що нібито неправильно розпоряджається бюджетними коштами. Пропагандисти намагаються зруйнувати довіру громадян до української влади та підважити підтримку мобілізаційних процесів. Російські пропагандисти намагаються вплинути на населення України, створюючи відчуття, що держава неефективно використовує ресурси під час війни. Поширюючи неправдиві заяви про надмірні витрати і корупцію, пропагандисти намагаються викликати незадоволення серед населення, особливо в умовах економічної та соціальної напруги, викликаної війною. Створення образу корумпованої України також може вплинути на міжнародну спільноту, яка надає підтримку Україні. Пропаганда намагається підірвати довіру міжнародних партнерів до ефективності управління в Україні та доцільності надання подальшої допомоги.