Напередодні дострокових парламентських виборів у Сербії 25 жовтня 2026 року координована мережа з 332 фейкових акаунтів за 12 днів опублікувала 39 313 повідомлень: вона просувала Александра Вучича й атакувала незалежні медіа N1 та Nova.rs. Такі висновки зробили Balkan Free Media Initiative та Media Forensics Hub Університету Клемсона у звіті «Подвійна атака». Сербські фактчекерські проєкти Raskrikavanje, Istinomer і FakeNews Tragač у своїх дослідженнях доповнюють картину: понад дві третини виявлених ними фейків були спрямовані проти опозиційного «Студентського списку», а ШІ-підробки стали звичним інструментом кампанії.

Чому ці вибори важливі

Чергові парламентські вибори в Сербії мали відбутися лише в грудні 2027 року. Але з листопада 2024-го, коли в Новому Саді обвалився бетонний навіс на щойно відремонтованому вокзалі і загинули 16 людей, країна жила в режимі тривалої політичної кризи. Студенти пов'язали трагедію з корупцією та недбалістю влади, у березні 2025 року на вулиці виходило понад 100 тисяч людей, а головною вимогою стали дострокові вибори. На початку вересня 2026 року Вучич поступився: розпустив парламент, а 27 вересня склав президентські повноваження, щоб балотуватися на посаду прем'єр-міністра. Третій президентський термін конституція йому забороняє.

Аналітики пояснюють цей крок бажанням зменшити ризики: замість співпадіння президентських і парламентських виборів 2027 року — одна кампанія, яку Вучевич розраховува провести на своїх умовах і маючи ініціативу, поки студентський рух ще не став повноцінною партією. Розрахунок не спрацював. За попередніми даними, які публічно оголосив Вучич, «Студентський список» на чолі з Іллею Срдановичем отримав близько 2,2 млн голосів проти 1,72 млн у Сербської прогресивної партії і може самостійно сформувати більшість — 135–140 з 250 мандатів.

Для України це не лише балканська внутрішня справа. Сербія — кандидат на вступ до ЄС, яка так і не приєдналася до санкцій проти Росії й роками балансувала між Брюсселем, Москвою та Пекіном. Новій владі доведеться визначитися із зовнішньополітичним курсом, а сербська кампанія стала ще одним тестом того, як ШІ та ботомережі використовують у виборах держав, що поки не потрапляють під дію європейського Акта про цифрові послуги (DSA).

«Подвійна атака»: боти за Вучича і проти незалежних медіа

Дослідники Balkan Free Media Initiative поєднали моніторинг соцмереж, мережевий аналіз і розбір політичних наративів. 332 несправжні акаунти були об'єднані в 97 координованих кластерів і працювали передусім у X, менше у Facebook. Понад третина їхньої активності припала на просування Вучича: масові репости й взаємодія створювали враження широкої підтримки та штучно піднімали видимість його дописів.

Другим напрямом стала спроба вплинути на незалежні медіа. N1 та Nova.rs (телеканал Nova S і його вебпортал) — це провідні незалежні опозиційні медіа в Сербії, які донедавна належали міжнародному холдингу United Media (частина United Group), а згодом перейшли у власність європейських інвесторів vreme.com. На тлі сербського медіапростору, де більшість центральних телеканалів і таблоїдів жорстко контролюються державою або лояльні до влади, ці ресурси є головним джерелом альтернативної інформації.  

Під дописи N1 та Nova.rs, двох найбільш довірених незалежних редакцій, боти системно закидали ворожі коментарі, щоб підірвати довіру до них. Автори наголошують, що онлайн-цькування збіглося з офлайн-тиском. У квітні 2026 року з посади усунули головного редактора N1, а 17 серпня португальська інвестиційна група Alpac Capital отримала в управління N1, Nova S, та кілька інших сербських медіа та звільнила їхніх директорів. Профспілки цих редакцій засудили спосіб поглинання.

Платформи та соцмережі реагували на роботу ботоферм під час виборчої капанії слабко/пасивно. X заблокував лише близько 20% виявлених дослідниками акаунтів, і ядро мережі вціліло. BFMI закликає платформи блокувати цілі мережі, а не окремі акаунти, а сербську владу — зобов'язати партії розкривати витрати на онлайн-агітацію.

Що зафіксували сербські фактчекери

Сербська платформа FakeNews Tragač з 9 вересня до 21 жовтня зафіксувала 59 випадків дезінформації. Понад дві третини з них були спрямовані проти «Студентського списку», лише 8% — проти СНС (партії Вучевича). Серед медіа найчастіше фейки поширювали проурядові Alo, Informer, B92, 24 Sedam і «Вечерње новости», а найпоширенішим прийомом стало приписування опонентам вигаданих заяв і дій.

Підробки проти лідера опозиції. Головною мішенню став перший номер Студентського списку Ілля Срданович. У соцмережах поширювали фото, на якому він нібито показує «албанського» двоголового орла. Портал FakeNews Tragač знайшов ознаки ШІ-обробки фото, а в оригіналі зі зустрічі студента-велосипедиста в Новому Саді обидва чоловіки показують три (а не два) пальці. Фактчекерські ініціативи Raskrikavanje та Istinomer викрили ще один змонтований жест — «чорногорську L» замість піднятого кулака. А Informer опублікував підроблену виписку з хорватського кадастру про нібито будинок Срдановича в Хорватії; за даними Raskrikavanje, сторінку реєстру просто переписали через інструменти розробника браузера.

Передвиборчий ШІ-«слоп». Останні три тижні кампанії фактчекери фіксували хвилю дешевого ШІ-контенту. ШІ-відео з банером «Студенти перемагають» на вулицях Приштини мало пов'язати опозицію з косовськими албанцями. Його першим виклав TikTok-акаунт «Orlovo gnezdo», що відкрито підтримує СНС, і відео набрало понад 260 тисяч переглядів. ШІ грав і на боці опозиції: Istinomer спростував зображення, на якому Новак Джокович нібито пише на об'єктиві камери «3» — номер «Студентського списку» у бюлетені.

Фактчекери з Raskrikavanje проаналізували 166 обкладинок таблоїдів Kurir, Alo, Informer і «Вечерњих новостей» за 43 дні кампанії. Фото Вучича було на 140 з них, а маніпулятивних матеріалів нарахували 141. Видавці цих газет отримували сотні тисяч євро з державних контрактів, а Kurir цього року повністю перейшов у власність державної «Телеком Србија».

Урок для країн-кандидатів до ЄС 

Сербська кампанія показала, що дезінформація на виборах діє на двох рівнях. Окремі ШІ-фейки та перекручені цитати фактчекери спростовують за лічені години чи за кілька днів. Але ботомережі, тиск на редакції та тиражі лояльних таблоїдів поступово змінюють саме середовище, в якому виборці шукають правду. Поразка партії Александра Вучича Студентському списку не означає, що ця інфраструктура зникла: BFMI радить і після виборів стежити за спробами дискредитувати підсумки голосування, спостерігачів і незалежні медіа.

Для України з цього випливають два висновки. Країни-кандидати до вступу до ЄС залишаються поза захистом DSA, і протидія ботомережам залежить від доброї волі платформ, які блокують окремі акаунти, а не мережі. Водночас місцеві незалежні фактчекери, які працюють системно, виявилися найнадійнішим джерелом даних про те, хто і проти кого вів інформаційну війну.