Дослідження польської аналітичної інституції NASK виявило ознаки маніпуляції алгоритмами TikTok під час пошуку інформації про Китай. Зокрема, користувачам платформи переважно демонстрували матеріали, що збігаються з офіційними наративами Пекіна, тоді як інформація про порушення прав людини, табори перевиховання та переслідування уйгурів залишалася малопомітною. 

Аналітики NASK протягом трьох місяців досліджували результати пошуку за шістьма темами, чутливими для китайської влади: Сіньцзян, Тибет, Тайвань, права людини в Китаї, табори перевиховання та події на площі Тяньаньмень. Для цього вони використали шість облікових записів TikTok, аналізуючи, який контент отримує пересічний польський користувач.

Дослідники встановили, що після пошуку інформації про Сіньцзян понад половину матеріалів становив туристичний контент, який демонстрував регіон як привабливий напрямок для подорожей. Натомість повідомлення про добре задокументовані факти масового стеження, інтернування уйгурів та примусової стерилізації жінок практично не потрапляли до рекомендацій. Також значна частина відео за участю іноземних блогерів мала виразний прокитайський характер і відтворювала схожі пропагандистські сценарії.

Схожі тенденції зафіксували і щодо Тибету. Більшість матеріалів або не стосувалася теми, або подавала її у нейтральному чи позитивному для китайської влади ключі. Особливо показовими виявилися результати пошуку за запитом «табори перевиховання в Китаї»: майже дев’ять із десяти запропонованих відео не мали жодного стосунку до цієї теми. На думку авторів звіту, це може свідчити про спроби відвернути увагу користувачів від чутливих питань.

Водночас дослідження засвідчило, що не всі теми модеруються однаково. Пошук інформації про події на площі Тяньаньмень у 1989 році частіше приводив до критичних матеріалів, а контент про Тайвань переважно залишався нейтральним. Автори звіту припускають, що окремі теми можуть виконувати роль своєрідного «запобіжника», який дозволяє платформі уникати звинувачень у системній упередженості.

Експерти наголошують, що непрозорість алгоритмів рекомендацій не дозволяє однозначно встановити, чи йдеться про свідому модерацію контенту, чи про наслідок активності численних прокитайських інформаційних мереж. Водночас структура власності ByteDance та китайське законодавство, яке передбачає співпрацю компаній із державними органами, дають підстави для занепокоєння щодо незалежності платформи.

У TikTok відкинули висновки дослідження, заявивши про наявність фактичних помилок у звіті. Водночас представники компанії повідомили, що готові співпрацювати з NASK та провести детальний аналіз результатів. Дослідники ж закликають користувачів критично ставитися до інформації в соцмережах, особливо коли йдеться про теми, пов’язані з авторитарними державами та порушеннями прав людини.

Росія створює на тимчасово окупованих територіях систему підготовки молодих пропагандистів, залучаючи українських підлітків до проєкту «Юнкор», який подається як журналістський гурток. Насправді дітей навчають створювати контент на підтримку російського вторгнення, висвітлювати події у «позитивному» для Кремля ключі та працювати з російськими військовими як майбутні «воєнкори». Про цю дезінформаційну практику розповів «Детектор медіа».

Розслідування, підготовлене журналістами KibOrg, ґрунтується на внутрішніх документах «Юнармії», до яких отримали доступ розслідувачі. Один із журналістів пройшов закритий відеокурс «Юнкор», доступний лише учасникам організації, щоб з’ясувати, чого саме навчають українських дітей на окупованих територіях.

«Юнкор» є частиною ширшої системи мілітаризації молоді. Учасників курсу вчать брати інтерв’ю в «героїв СВО», формувати «позитивний образ подій» та подавати новини так, щоб акцентувати увагу на вигідних для Росії аспектах. Зокрема, в одній із лекцій лекторка пояснює, що завдання журналіста полягає у висвітленні подій із мінімізацією негативу, що, на думку розслідувачів, фактично є навчанням методам пропаганди.

Однією з героїнь стала мешканка окупованого Генічеська Катерина Правдюк, яка нині є заступницею керівника місцевого осередку «Юнармії». Водночас авторам вдалося знайти архівне відео, де ще у дитинстві вона у вишиванці розповідала про важливість української мови. Інша учасниця проєкту, Марина з Херсонщини, у своїх дописах повторює російські пропагандистські тези про війну.

Кремль використовує не лише ідеологічний вплив, а й соціальні чинники. Для багатьох дітей в окупації участь у таких проєктах стає чи не єдиною можливістю отримати позашкільну активність, відчуття приналежності до спільноти та перспективи для подальшого навчання. Зокрема, членство в «Юнармії» дає додаткові бали під час вступу до російських вишів.

Напередодні так званого дня пам’яті дітей-жертв війни на Донбасі російська пропаганда активізувала кампанію, у межах якої поширює твердження про нібито відповідальність України за загибель дітей. Для цього прокремлівські ресурси використовують старі непідтверджені історії та повідомляють про нібито масові міжнародні заходи на підтримку цієї дати. Насправді такі заяви є маніпуляцією, спрямованою на перекладання відповідальності за наслідки війни з держави-агресора на Україну, повідомляють у Центрі протидії дезінформації.

У Центрі зазначають, що одним із ключових елементів кампанії стала історія про загибель однорічної дівчинки, яку російська пропаганда вже понад десять років подає як доказ «варварських ударів ЗСУ» по цивільному населенню Донбасу. Водночас ці твердження так і не були підтверджені незалежними міжнародними розслідуваннями чи експертизами. А використання теми загибелі дітей є одним із найцинічніших інструментів російської інформаційної війни. Такі кампанії покликані не лише дискредитувати Україну, а й відвернути увагу від воєнних злочинів, які міжнародні організації та судові інституції пов’язують із діями Росії.

Пропагандистські ресурси також поширюють повідомлення, що в різних державах нібито масово проводилися заходи, присвячені пам’яті дітей Донбасу. У Центрі протидії дезінформації пишуть, що подібні повідомлення є частиною інформаційної кампанії, метою якої є формування у міжнародної аудиторії хибного уявлення про перебіг російсько-української війни та роль її учасників.

Російська пропаганда систематично використовує тактику підміни понять, замовчуючи факт початку збройної агресії Росії проти України у 2014 році та повномасштабного вторгнення у 2022 році. Натомість Кремль намагається представити Україну винуватцем трагедій, спричинених самою Росією.

У Центрі протидії дезінформації нагадують, що від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули щонайменше 719 українських дітей, а понад дві тисячі дістали поранення різного ступеня тяжкості. Крім того, за офіційними даними української влади, понад 20 тисяч українських дітей були незаконно депортовані або примусово переміщені на територію Росії.

Міжнародна спільнота продовжує документувати ці злочини та вживати заходів для притягнення винних до відповідальності. Зокрема, у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у справі про незаконну депортацію українських дітей.