Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

16 Листопада станом на 1726 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Фейк, що в румунському мавзолеї часів І світової в Мерешешті масово вшановують російських солдатів

У фейсбуці поширюють неправдиве твердження, нібито в Мавзолеї героїв у Мерешешті, присвяченому загиблим у боях Першої світової війни, вшановують більше російських солдатів, ніж румунських. Автор вірусного відео закликає відвідати пам’ятник і переконатися в цьому, однак на меморіальних таблицях немає імен жодного російського військового. Цю інформацію спростували після перевірки експозиції та консультації з працівницею музею. Ситуацію проаналізували в румунському Factual.

Відео з неправдивими твердженнями поширили у фейсбуці понад тисячу разів. Його автор стверджує, що всередині мавзолею записані імена всіх солдатів, які загинули в боях під Мерешештю, і серед них нібито більше росіян, ніж румунів.

Однак віртуальний огляд Мавзолею героїв у Мерешешті, доступний через застосунок, доводить, що на меморіальних таблицях усередині та зовні споруди немає імен російських солдатів.

Це підтвердила й музейниця Емілія Атанасіу з Музею Вранчі, яка  курувала експозицію мавзолею. За її словами, там не вшановують жодного російського солдата. Водночас у меморіалі є саркофаг російського генерала, який встановили ще за комуністичних часів з політичних міркувань.

За даними Музею Вранчі, який керує мавзолеєм, у 154 індивідуальних і дев’яти спільних криптах мавзолею зберігаються останки 5073 військових і офіцерів. Таку саму цифру наводило Міністерство національної оборони Румунії у повідомленні від 3 серпня 2017 року. У ньому також зазначено, що під час боїв під Мерешештю загинули 480 румунських офіцерів і 21 тисяча солдатів.

Не всі поховані в мавзолеї встановлені за іменами. За словами його хранителя, реставратора-консерватора Мірчі Баликі, відомі імена майже тисячі людей з приблизно п’яти тисяч похованих. Їхні імена зазначені лише на частині крипт. Отже, твердження про те, що на меморіальних таблицях перелічені всі загиблі, також не відповідає дійсності.

Румунія вступила у Першу світову війну 27 серпня 1916 року на боці Антанти — разом із Францією, Великою Британією та Росією. Фронт у регіоні утримували спільно з російськими союзними військами. На початку 1917 року на території Румунії перебувало понад мільйон російських військових.

Водночас історична присутність російської армії на території країни не означає, що російських солдатів поховали або вшановують у Мавзолеї Мерешешті. Під час боїв румунські війська протистояли арміям Центральних держав — Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Османської імперії.

Отже, твердження про те, що в мавзолеї вшановують більше російських солдатів, ніж румунських, є неправдивим. Російських військових серед похованих там не вшановують, а наявність саркофага російського генерала має окреме історичне пояснення.

Фейкомет DailyStandart поширює вигадане звернення Путіна щодо атак кораблів біля Болгарії

У болгаромовному сегменті фейсбуку поширюють дописи про нібито офіційне звернення Володимира Путіна до прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева після атак безпілотників на торговельні судна в Чорному морі поблизу болгарських територіальних вод. У повідомленнях стверджують, що російські війська атакують лише військові цілі та кораблі з військовими вантажами, а Кремль звинувачує Україну й «третю сторону» в інцидентах. Однак такого звернення не публікували на офіційних ресурсах Кремля, у російських державних агентствах чи міжнародних медіа. У дописах поєднали реальні події та висловлювання Путіна з вигаданими твердженнями. Дезінформацію проаналізували у Factcheck.bg.

Публікації поширюють із 15 жовтня. На час підготовки матеріалу Factcheck.bg вони зібрали понад 19 300 взаємодій — уподобань, поширень і коментарів. Автори дописів не наводять першоджерела нібито звернення Путіна. Перевірка офіційного сайту Кремля, де публікують промови, інтерв’ю та публічні виступи російського правителя, не виявила такого повідомлення. Його також не знайшли на сайтах російських державних інформаційних агентств ТАСС і РИА Новости чи в інших міжнародних медіа.

Водночас дописи спираються на реальний дипломатичний інцидент. 13 жовтня Румен Радев зустрівся з посолкою Росії в Болгарії Елеонорою Митрофановою. Її викликали до болгарського уряду через нові атаки безпілотників на торговельні судна поблизу територіальних вод країни.

За інформацією пресслужби уряду Болгарії, Радев заявив, що країна не має переконливих доказів походження безпілотників, використаних під час нападів. Водночас він наголосив, що Україна не мала б логічних причин знищувати власні судна, а наслідки атак вигідні Росії.

Митрофанова відповіла, що розуміє цю логіку, але не має інформації від Міністерства оборони Росії щодо нападів. Вона також не виключила, що атаки на торговельні судна поблизу болгарських територіальних вод могли бути провокацією третьої сторони. Однак офіційної заяви Кремля, яка підтверджувала б цю версію або підтримувала б її, фактчекери не знайшли.

Самі атаки на судна справді відбувалися. У ніч із 12 на 13 жовтня безпілотники атакували два торговельні кораблі у виключній економічній зоні Болгарії в Чорному морі. Судно «Chelsea 3» під прапором Мальти було пошкоджене, його екіпаж урятували. З іншого судна — «HS Dignity» — евакуювали п’ятьох моряків, після чого корабель затонув.

Це був уже другий інцидент такого типу поблизу Болгарії від початку жовтня. 6 жовтня безпілотники атакували ще два торговельні судна в болгарській виключній економічній зоні. Одне з них затонуло, а його екіпаж загинув. Наприкінці місяця біля мису Каліакра морські дрони атакували ще один контейнеровоз.

Ще один елемент маніпуляції — використання справжньої заяви Путіна, але в іншому контексті. 1 жовтня 2026 року під час пленарного засідання міжнародного дискусійного клубу «Валдай» у Москві очільник Кремля коментував дії російських військ у Чорному морі. Він казав, що російська армія завдає ударів по військових кораблях і суднах, які перевозять військове майно, та стверджував, що помилок під час таких атак не допускають.

Однак ця заява пролунала під час дискусії на форумі «Валдай», а не була зверненням до Болгарії чи її прем’єр-міністра. У стенограмі виступу та матеріалах Кремля немає підтверджень, що Путін адресував болгарській владі окреме послання після атак на торговельні судна.

У частині дописів джерелом вигаданого звернення називають сайт DailyStandart.com. Як пишуть у Factcheck.bg, цей ресурс неодноразово потрапляв у поле зору фактчекерів через поширення дезінформації. Матеріали сайту часто не мають зазначених авторів, містять сенсаційні заголовки та конспірологічні твердження, а також вигадані висловлювання політиків. Серед основних тем публікацій — Володимир Путін, Росія, війна проти України та болгарська політика.

Отже, автори дописів використали реальні атаки на торговельні судна, зустріч болгарського прем’єра з російською посолкою та справжню заяву Путіна на форумі «Валдай», щоб створити враження офіційної позиції Кремля щодо Болгарії. Проте підтверджень, що російський президент звертався до Румена Радева після атак у Чорному морі, немає.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.