Мережею поширюється черговий вигаданий фейк кремлівської пропаганди про «іноземних найманців» та їхні нібито звірства. Цього разу для ілюстрації вигаданого арешту «британки» використали фотографію ексдепутатки парламенту Швеції, яка дійсно воювала за Україну. Викрили та спростували дезінформацію факт-чекери проєкту MythDetector. 

На початку серпня у грузинському російськомовному сегменті Facebook почав поширюватися допис про нібито затримання в районі Малої Токмачки «однієї з найвідоміших найманців» — Кетрін Браун з Великої Британії. Спочатку стверджувалося, що 35-річна британка Кетрін Браун прибула до України у 2023 році, після чого катувала, вбивала та калічила російських військовослужбовців, а наразі її заарештовано. 

Спростування

Насправді на світлині у військовій формі зображена Кароліна (Керолін) Нурденгріп — колишня депутатка парламенту Швеції та ексчленкиня комітету з питань оборони. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році вона долучилася до Збройних сил України: Спочатку працювала інструктором-волонтером, згодом підписала контракт із 47-ю окремою механізованою бригадою. Вона була операторкою БПЛА, брала участь у розвідувальних та бойових завданнях (зокрема під час Запорізького контрнаступу) і отримала поранення.

Наприкінці 2024 року поверталася до Швеції, а у 2025 році знову прибула до Києва для участі в проєкті міжнародної організації Hepatica. 

Про персону «Кетрін Браун» немає у відкритих джерелах жодної достовірної інформації, ні про перебування в Україні, ні про службу у ЗСУ, чи її арешт. Жодних доказів чи підтверджень її причетності до воєнних злочинів або катувань російських військовослужбовців також не існує. 

Висновок

Пропагандистські ресурси регулярно вигадують фейки про «іноземних найманців» та їхню загибель або арешт, щоб дискредитувати іноземних добровольців, які законно воюють у лавах ЗСУ, та створити образ «жорстоких загарбників» для внутрішнього споживача. Для створення переконливого вигляду фейкороби просто беруть реальні фотографії іноземних військовослужбовців та вигадують до них вигадані біографії й фейкові злочини. 

Аналітики «Детектора Медіа» зафіксували хвилю фейкових відео нібито від провідних європейських медіа, що звинувачують Францію у фабрикації «російської дезінформації» заради блокування X (колишній твіттер).

Поширені відеоролики імітують фірмовий стиль відомих європейських, переважно французьких, видань (Les Echos, France 24, Libération, Le Point, Politico Europe, BFM) і приписують їхнім журналістам чи «експертам» вигадані цитати Габріеля Атталя — колишнього прем'єр-міністра Франції, генерального секретаря партії «Renaissance» та кандидата у президенти на виборах 2027 року, якого вважають політичним спадкоємцем Емманюеля Макрона. Усі перевірені ролики не атакують Аталя напряму скандальними «фактами», а просувають мета-наратив: нібито Франція та її політики (передусім сам Аталь) свідомо перебільшують чи вигадують загрозу «російської дезінформації», щоб виправдати цензуру та можливе блокування платформи X у Франції. Жодне з перевірених тверджень у постах не підтверджується реальними публікаціями відповідних видань. Формальні ознаки (бренд, диктор, стиль субтитрів) імітують відповідні медіа, але контент — вигаданий.

Контекст: кампанія «Матрьошка» проти Габріеля Аталя

4–5 серпня 2026 року французька служба протидії іноземному втручанню Viginum з «високим ступенем довіри» атрибутувала прокремлівській мережі «Матрьошка» скоординовану кампанію фейкових відео проти Габріеля Аталя. Було виявлено щонайменше 8 фейкових відеороликів, стилізованих під BFM, RFI, Le Parisien, AFP, France 24, Le Figaro, Libération та Le Monde. Наприклад, фейкова цитата головного редактора Les Echos Франсуа Відаля про нібито хворобу Паркінсона в Аталя, або фейкова цитата директора Le Monde Жерома Феноліо про «викрадені політиком мільярди».

Перевірка фейкових відео та поширюваних наративів

Кейс 1. У відео під брендом Les Echos «журналістка» на ім'я Ненсі Бейм (Nancy Baym) нібито заявляє, що тези Аталя й медіа про «російську дезінформацію» можуть бути використані для заборони X у Франції; в іншому кадрі стверджується, що Бейм — «експертка із соціальних мереж усередині компанії», яка звинувачує Францію в «систематичній кампанії проти X». Не знайдено жодної статті чи матеріалу на сайті Les Echos, де Бейм або хтось інший робив би подібні заяви щодо Аталя, «російської дезінформації» чи заборони X.

Кейс 2 «France 24» з цитатою «головреда TF1». Відео використовує логотип France 24, але субтитри приписують заяву про «політичне самогубство» Аталя («SUICIDE POLITIQUE») головному редактору телеканалу TF1, який нібито назвав кампанію Аталя проти «неіснуючої російської дезінформації» політичною помилкою. 

Невідповідність бренду: відео оформлене під логотипом France 24, проте цитату приписано редакції TF1 — двох різних, окремих медіа. Це внутрішня суперечність, характерна для конвеєрного виробництва фейків мережі «Матрьошка», де відеооформлення і текст цитати генеруються окремо й не завжди узгоджуються.

Пошук не виявив жодної реальної заяви головного редактора TF1 про «політичне самогубство» Аталя чи про «неіснуючу російську дезінформацію».

Кейс 3 Фейкові обкладинки «Libération» та «Le Point». Публікація використовує зображення нібито обкладинок Libération та Le Point, стверджуючи, що Аталь є «патологічним брехуном», який бреше про лояльність, любов до Франції та російську дезінформацію.

Перевірка справжніх обкладинок обох видань показало, що викорстані дезіфнорматором приклади - підробні, хоч і зберігають стиль обох журналів. 

Кейс 4 «Відкритий лист» асоціації акторів (AAFA). Відео під брендом BFM стверджує, що французька асоціація акторів і акторок «Actrices & Acteurs de France Associés» опублікувала відкритий лист із 300 підписами (нібито включно з Жюльєт Бінош, Ізабель Юппер, Венсаном Касселем), вимагаючи, щоб Аталь, Рафаель Глюксманн та Едуар Філіп пройшли акторські курси, з фразою «Ми вже бачили в Україні, що буває, коли поганий комік стає президентом». 

Число «300», використане у фейку як кількість підписантів листа, майже напевно запозичене з реальної кількості засновників асоціації (близько 300 акторів у 2014 р.) — типовий прийом Матрьошки: вплетення справжнього факту чи цифри для підвищення правдоподібності вигаданого твердження.

Жодних підтверджень існування такого відкритого листа, заяви асоціації чи підписів названих акторів (Бінош, Юппер, Кассель) щодо Аталя, Глюксманна чи Філіпа в результатах пошуку не виявлено.

Пряме порівняння з наративом про «поганого коміка», що «стає президентом» (очевидна алюзія на Володимира Зеленського, показаного на кадрі), додатково вказує на прокремлівське спрямування меседжу — типове для мережі «Матрьошка», яка регулярно використовує антиукраїнську риторику як фонову тему.

Висновки

Зафіксована аналітиками «Детектора Медіа» хвиля дезінформації виконує функцію «дискредитації викриття»: пропагандисти намагаються переконати аудиторію, що самé повідомлення про російське втручання це вигадка, та інструмент цензури. Це посилює загрозу, оскільки атакує не лише репутацію конкретного політика, а й довіру до державних інституцій протидії дезінформації у Франції (Viginum) та до легітимних медіа, чиї бренди були підроблені.

Жодне з п'яти перевірених тверджень не підтверджується реальними публікаціями відповідних видань чи організацій.