Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

05 Серпня станом на 1623 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2746
Фейк
827
Маніпуляція
776
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Вибух ракети у Люблінському воєводстві: пропагандисти видають російський удар за «українську провокацію»

У польському сегменті фейсбуку поширюються маніпуляції, нібито падіння невідомого об'єкта в селі Тарнава-Колонія Люблінського воєводства (Польща) — це «українська провокація», а не наслідок російського удару. Це — перекручування фактів слідства, ігнорування офіційних заяв польської влади, і факту того, що розслідування не завершене, наголошують фактчекери Demagog.  

Приклад дезінформаційного повідомлення, скриншот з фейсбуку. Джерело: Demagog

У дописі, що набрав понад 11 тисяч переглядів і майже 3 тисячі поширень, стверджується, що вибух спричинила не ракета, а нібито закладений 10-кілограмовий тротиловий заряд, а відсутність публічно показаних уламків «викликає підозри». Поширював такі тези, зокрема, представник «Польського антивоєнного руху» Петро Панасюк, який заперечує російське походження ракети.

Окружна прокуратура Любліна встановила, що в Тарнаві-Колонії впала саме російська крилата ракета Х-101, вироблена в Росії у першому кварталі 2026 року. Прокурор Марцін Козак повідомив, що на місці падіння та поблизу нього виявили численні фрагменти літального апарата, а вирішальними для ідентифікації стали залишки двигуна та електроніки. Цей тип ракет перебуває на озброєнні саме російських, а не українських збройних сил.

Слідчі досі відновлюють точну траєкторію польоту ракети, співпрацюючи з прикордонною службою та військовим командуванням, і закликають громадян орієнтуватися виключно на офіційні джерела.

Польський Генштаб у публікації в Х закликав не поширювати неперевірену інформацію щодо падіння ракети на полі між населеними пунктами Тарнава-Колонія і Токари в Люблінському воєводстві.

Скриншот посту Генштабу Війська польського у Х 

Це черговий приклад того, як після інцидентів із залітанням російського озброєння на територію країн НАТО пропаганда намагається перекласти відповідальність на Україну, посіяти сумнів у достовірності офіційних розслідувань і применшити масштаб російської повітряної загрози для Європи.

Індійській родині нібито подарували квартиру на Київщині: черговий фейк про мігрантів

Проросійські ресурси поширюють фотографію, на якій нібито український посадовець тисне руку багатодітній родині з Індії, яка нібито отримала трикімнатну квартиру від держави на Київщині. У публікаціях стверджується, що родина Венкатеша Срінівасана мешкає в Україні «трохи більше року», а факт отримання ними житла нібито «шокував» українців. Поширення таких повідомлень зафіксував Центр протидії дезінформації (ЦПД). 

Аналітики «Детектора медіа» також зафіксували приклади таких дезінформаційних повідомлень, зокрема в телеграм-каналах «Одесса Za Победу!» і «Шейх Тамір». 

Розвінчання

Насправді ця історія повністю вигадана. В українському інформаційному просторі та офіційних джерелах немає жодних згадок про родину з таким прізвищем чи про передачу їй житла. Фотографія вперше з'явилася саме в російських джерелах, а аналіз зображення вказує на ознаки цифрового редагування — ймовірно, за допомогою штучного інтелекту або графічних редакторів.

Це не перший подібний вкид: фактчекери вже неодноразово фіксували фейки про «індійських мігрантів» в Україні, — частина ширшої кампанії з розпалювання ксенофобських настроїв за допомогою сфабрикованих сюжетів про мігрантів, яку «Детектор медіа» відстежує вже тривалий час. Мета таких вкидів — посіяти соціальне невдоволення та спровокувати штучну напругу всередині українського суспільства.

Читайте дослідження: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників

Мігрантська криза в Сеуті стала приводом для проросійської інформаційної кампанії в Європі

Наприкінці липня 2026 року іспанський анклав Сеута на півночі Африки пережив масштабний наплив нелегальних мігрантів: лише за добу кордон з Марокко перетнули, за різними оцінками, від 40 до 60 тисяч людей, іспанська влада залучила армію на підтримку Цивільної гвардії, а кілька держав ЄС (Італія, Франція) заговорили про необхідність посилення контролю на кордоні з Іспанією.

Реальну кризу відразу підхопила проросійська пропагандистська мережа, перетворивши її на інструмент дестабілізації Євросоюзу.

Карта, що показує розташування африканських іспанських територій Сеути та Мелілли відносно Гібралтару та материкової частини Іспанії. Джерело: ВВС 

Масштаб кампанії

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що аналітики зафіксували понад 1500 публікацій про Сеуту у виданнях, які належать до мережі проросійських ресурсів — насамперед сайтів «Правда» та RT. Іспанська версія «Правди» самостійно опублікувала приблизно 300 матеріалів на цю тему, а кожна з редакцій RT — понад 25 новин за лічені дні.

Пост міністра Сибіги у Х 

Реальний привід, фальшива інтерпретація

Пропагандисти не вигадують, а експлуатують справжню подію, щоб просунути вигідні Кремлю наративи: про «крах міграційної політики ЄС», «хаос і безсилля» іспанської влади, необхідність закриття Шенгену. Це типова тактика використання реального інфоприводу для розхитування довіри до європейських інституцій — та сама модель, яку Москва раніше застосовувала щодо інших чутливих тем.

Показово, що вже ситуація у Сеуті породила суперечливі твердження у західному медіапросторі. Фактчекери Associated Press спростували кілька необґрунтованих тверджень, які паралельно поширювалися онлайн, зокрема:

  • твердження, що наплив спричинила іспанська амністія для нелегальних мігрантів — реальний зв'язок не підтверджений;
  • конспірологію про те, що Марокко навмисно «відкрило» кордон за вказівкою третіх сил;
  • теорію змови, нібито наплив мігрантів — це «помста» Іспанії за її позицію щодо Ірану та Гази з боку Трампа й Ізраїлю (доказів немає);
  • панічні прогнози, що мігранти масово потраплять на континентальну Європу — єврокомісар з міграції Магнус Бруннер наголосив, що жодна людина не перетнула кордон материкової частини ЄС, оскільки для Сеути діє спеціальний прикордонний режим.

Мета кампанії

За словами Сибіги, Москва роками використовує міграційну тематику та інші чутливі суспільні питання, щоб «сіяти страх і розхитувати ситуацію в європейських країнах». Ідеться не про підтримку якоїсь конкретної позиції щодо мігрантів, а про використання самого розколу довкола теми — для поглиблення суперечностей усередині ЄС і між державами-членами, підриву довіри до урядів і послаблення європейської єдності напередодні продовження підтримки України.

Міністр закликав європейські країни повністю заборонити діяльність російських пропагандистських ресурсів на своїй території як єдиний дієвий спосіб захисту суспільства від подібного втручання.

Як Threads стає інструментом для дезінформаційних вкидів про Україну

Центр протидії дезінформації (ЦПД) опублікував аналітичний звіт про роль платформи Threads в українському інформаційному просторі. Аналітики дійшли висновку, що попри відносно скромну аудиторію — в Україні, за даними DataReportal, потенційне рекламне охоплення платформи наприкінці 2025 року становило лише 1,75 млн акаунтів — Threads стабільно використовують для поширення підроблених скриншотів, вигаданих цитат і справжніх матеріалів, поданих поза контекстом.

Що виявили аналітики

Дописи в Threads легко переносяться в Instagram, Facebook, Telegram, X, TikTok і YouTube, тому первинний фейк часто губить контекст і автора вже на другому-третьому «стрибку» між платформами. За спостереженнями ЦПД, найчастіше маніпуляції стосуються мобілізації, Сил оборони України, керівництва держави та міжнародної підтримки.

Серед задокументованих прикладів:

  • «Злита база» «Резерв+». У травні 2024 року поширювали фото нібито витоку даних мільйона користувачів застосунку. VoxCheck знайшов у «доказі» скасовані військові звання й дані людей, старших за граничний вік військового обліку.
  • Фейкове зґвалтування в Одесі. У лютому 2025-го через тредс поширили вигадану історію про військовослужбовця в СЗЧ, який нібито вчинив насильство щодо поліціянта. Підтверджень від правоохоронців чи медіа немає.
  • Підроблені цитати Ілона Маска й Трампа-молодшого. Маску приписали вигаданий допис про «останній долар для Зеленського», а Трампу-молодшому — вигадане твердження, що Зеленський тричі просив запрошення на інавгурацію.
  • Фотомонтаж з Оленою Зеленською у радянській військовій формі та неправдива історія про нібито збір нею даних про позиції ЗСУ.
  • Маніпуляція про відмову Німеччини від постачань техніки. Реальне повідомлення про паузу в передачі техніки зі складів Бундесверу подали як повне припинення військової допомоги, замовчавши, що контракти з промисловістю продовжували виконуватися.
  • Перекладання відповідальності на Україну. Після удару по житловому будинку в Білгороді у травні 2024-го тредс використали для звинувачень України у прямому ракетному ударі — всупереч наявним даним про приліт з території Росії.

Важливе застереження від ЦПД

Аналітики окремо наголошують: сам факт появи антиукраїнського чи неправдивого допису не є доказом інформаційно-психологічної операції. Для такого висновку потрібні підтверджені ознаки координації: однакові тексти, опубліковані майже одночасно, схоже оформлення профілів, спільні помилки перекладу, синхронні репости чи посилання на ті самі джерела. Прикладом того, як подібні мережі можуть довго маскуватися під нейтральні акаунти, ЦПД наводить розслідування NewsGuard про 294 фейкові профілі, що видавали себе за жінок, зацікавлених у знайомствах із тайванцями напередодні виборів на Тайвані.

Повний текст аналітичного звіту ЦПД «Роль Threads в інформаційному просторі України» — за посиланням.

Над хронікою працюють Маріанна Присяжнюк, Андрій Пилипенко, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.