У польському сегменті фейсбуку поширюються маніпуляції, нібито падіння невідомого об'єкта в селі Тарнава-Колонія Люблінського воєводства (Польща) — це «українська провокація», а не наслідок російського удару. Це — перекручування фактів слідства, ігнорування офіційних заяв польської влади, і факту того, що розслідування не завершене, наголошують фактчекери Demagog.  

У дописі, що набрав понад 11 тисяч переглядів і майже 3 тисячі поширень, стверджується, що вибух спричинила не ракета, а нібито закладений 10-кілограмовий тротиловий заряд, а відсутність публічно показаних уламків «викликає підозри». Поширював такі тези, зокрема, представник «Польського антивоєнного руху» Петро Панасюк, який заперечує російське походження ракети.

Окружна прокуратура Любліна встановила, що в Тарнаві-Колонії впала саме російська крилата ракета Х-101, вироблена в Росії у першому кварталі 2026 року. Прокурор Марцін Козак повідомив, що на місці падіння та поблизу нього виявили численні фрагменти літального апарата, а вирішальними для ідентифікації стали залишки двигуна та електроніки. Цей тип ракет перебуває на озброєнні саме російських, а не українських збройних сил.

Слідчі досі відновлюють точну траєкторію польоту ракети, співпрацюючи з прикордонною службою та військовим командуванням, і закликають громадян орієнтуватися виключно на офіційні джерела.

Польський Генштаб у публікації в Х закликав не поширювати неперевірену інформацію щодо падіння ракети на полі між населеними пунктами Тарнава-Колонія і Токари в Люблінському воєводстві.

Це черговий приклад того, як після інцидентів із залітанням російського озброєння на територію країн НАТО пропаганда намагається перекласти відповідальність на Україну, посіяти сумнів у достовірності офіційних розслідувань і применшити масштаб російської повітряної загрози для Європи.

Проросійські ресурси поширюють фотографію, на якій нібито український посадовець тисне руку багатодітній родині з Індії, яка нібито отримала трикімнатну квартиру від держави на Київщині. У публікаціях стверджується, що родина Венкатеша Срінівасана мешкає в Україні «трохи більше року», а факт отримання ними житла нібито «шокував» українців. Поширення таких повідомлень зафіксував Центр протидії дезінформації (ЦПД). 

Аналітики «Детектора медіа» також зафіксували приклади таких дезінформаційних повідомлень, зокрема в телеграм-каналах «Одесса Za Победу!» і «Шейх Тамір». 

Розвінчання

Насправді ця історія повністю вигадана. В українському інформаційному просторі та офіційних джерелах немає жодних згадок про родину з таким прізвищем чи про передачу їй житла. Фотографія вперше з'явилася саме в російських джерелах, а аналіз зображення вказує на ознаки цифрового редагування — ймовірно, за допомогою штучного інтелекту або графічних редакторів.

Це не перший подібний вкид: фактчекери вже неодноразово фіксували фейки про «індійських мігрантів» в Україні, — частина ширшої кампанії з розпалювання ксенофобських настроїв за допомогою сфабрикованих сюжетів про мігрантів, яку «Детектор медіа» відстежує вже тривалий час. Мета таких вкидів — посіяти соціальне невдоволення та спровокувати штучну напругу всередині українського суспільства.

Читайте дослідження: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників

Наприкінці липня 2026 року іспанський анклав Сеута на півночі Африки пережив масштабний наплив нелегальних мігрантів: лише за добу кордон з Марокко перетнули, за різними оцінками, від 40 до 60 тисяч людей, іспанська влада залучила армію на підтримку Цивільної гвардії, а кілька держав ЄС (Італія, Франція) заговорили про необхідність посилення контролю на кордоні з Іспанією.

Реальну кризу відразу підхопила проросійська пропагандистська мережа, перетворивши її на інструмент дестабілізації Євросоюзу.

Масштаб кампанії

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що аналітики зафіксували понад 1500 публікацій про Сеуту у виданнях, які належать до мережі проросійських ресурсів — насамперед сайтів «Правда» та RT. Іспанська версія «Правди» самостійно опублікувала приблизно 300 матеріалів на цю тему, а кожна з редакцій RT — понад 25 новин за лічені дні.

Реальний привід, фальшива інтерпретація

Пропагандисти не вигадують, а експлуатують справжню подію, щоб просунути вигідні Кремлю наративи: про «крах міграційної політики ЄС», «хаос і безсилля» іспанської влади, необхідність закриття Шенгену. Це типова тактика використання реального інфоприводу для розхитування довіри до європейських інституцій — та сама модель, яку Москва раніше застосовувала щодо інших чутливих тем.

Показово, що вже ситуація у Сеуті породила суперечливі твердження у західному медіапросторі. Фактчекери Associated Press спростували кілька необґрунтованих тверджень, які паралельно поширювалися онлайн, зокрема:

Мета кампанії

За словами Сибіги, Москва роками використовує міграційну тематику та інші чутливі суспільні питання, щоб «сіяти страх і розхитувати ситуацію в європейських країнах». Ідеться не про підтримку якоїсь конкретної позиції щодо мігрантів, а про використання самого розколу довкола теми — для поглиблення суперечностей усередині ЄС і між державами-членами, підриву довіри до урядів і послаблення європейської єдності напередодні продовження підтримки України.

Міністр закликав європейські країни повністю заборонити діяльність російських пропагандистських ресурсів на своїй території як єдиний дієвий спосіб захисту суспільства від подібного втручання.

Центр протидії дезінформації (ЦПД) опублікував аналітичний звіт про роль платформи Threads в українському інформаційному просторі. Аналітики дійшли висновку, що попри відносно скромну аудиторію — в Україні, за даними DataReportal, потенційне рекламне охоплення платформи наприкінці 2025 року становило лише 1,75 млн акаунтів — Threads стабільно використовують для поширення підроблених скриншотів, вигаданих цитат і справжніх матеріалів, поданих поза контекстом.

Що виявили аналітики

Дописи в Threads легко переносяться в Instagram, Facebook, Telegram, X, TikTok і YouTube, тому первинний фейк часто губить контекст і автора вже на другому-третьому «стрибку» між платформами. За спостереженнями ЦПД, найчастіше маніпуляції стосуються мобілізації, Сил оборони України, керівництва держави та міжнародної підтримки.

Серед задокументованих прикладів:

Важливе застереження від ЦПД

Аналітики окремо наголошують: сам факт появи антиукраїнського чи неправдивого допису не є доказом інформаційно-психологічної операції. Для такого висновку потрібні підтверджені ознаки координації: однакові тексти, опубліковані майже одночасно, схоже оформлення профілів, спільні помилки перекладу, синхронні репости чи посилання на ті самі джерела. Прикладом того, як подібні мережі можуть довго маскуватися під нейтральні акаунти, ЦПД наводить розслідування NewsGuard про 294 фейкові профілі, що видавали себе за жінок, зацікавлених у знайомствах із тайванцями напередодні виборів на Тайвані.

Повний текст аналітичного звіту ЦПД «Роль Threads в інформаційному просторі України» — за посиланням.