Проросійські медіа й телеграм-канали поширили фейк, буцімто Національне антикорупційне бюро оголосило підозру Тарасу Чмуту, директору волонтерського фонду «Повернись живим». У публікаціях стверджується, що Чмут нібито брав участь у відмиванні коштів на користь колишнього міністра Олексія Чернишова, а також називають його «правою рукою» Сергія Притули. Ці повідомлення є класичним прикладом безпідставної дезінформації.

На офіційному сайті НАБУ, а також у їхніх соціальних мережах, немає жодних повідомлень про висунення підозри Тарасу Чмуту. Підозра у кримінальних справах, особливо щодо публічних осіб, завжди супроводжується офіційним повідомленням від антикорупційного органу. Жодних згадок про це немає також і в українських медіа. 

На сайті НАБУ фонд «Повернись живим» згадується лише один раз, в контексті переказу на його рахунки арештованих коштів у рамках угоди зі слідством в окремій справі, не пов'язаній ні з Чернишовим, ні з Чмутом. Це не перший чи єдиний приклад, коли в результаті роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) чи НАБУ фонд отримував кошти в результаті угод зі слідством у різних справах. 

Твердження про те, що Чмут є «правою рукою» Сергія Притули, є навмисною маніпуляцією. Тарас Чмут є головою благодійного фонду «Повернись живим», а Сергій Притула — головою свого власного благодійного фонду. Це дві окремі організації, які працюють незалежно одна від одної. Хоча обидва фонди займаються допомогою ЗСУ, вони не мають єдиної ієрархії чи структури підпорядкування.

Теза про «зовнішнє управління» є типовим конспірологічним наративом російської пропаганди. Його мета — дискредитувати як українську владу, так і незалежні антикорупційні органи, представляючи їх як інструменти зовнішнього впливу та дестабілізації. Це спрямовано на підрив довіри до державних інституцій України.

Пропагандисти використали в цьому кейсі метод «гнилого оселедця», змішуючи в одному повідомлення прізвища та назви інституцій із різною репутацією, щоб урівняти їх між собою, створюючи негативне тло. 

Інформація про підозру Тарасу Чмуту — це повністю сфабрикований фейк, спрямований на дискредитацію українських волонтерських рухів та розпалювання внутрішніх конфліктів. Поширення такої дезінформації є спробою посіяти паніку та недовіру до організацій, які відіграють ключову роль у підтримці Сил оборони України.

Проросійські пропагандистські телеграм-канали продовжують маніпулювати обкладинками західних медіа, для просування власних наративів. Фактчекери «Детектора медіа» зафіксували поширення чергової фейкової обкладинки Charlie Hebdo, що висміює президента України. Цього разу пропагандисти зобразили Володимира Зеленського супутником нещодавно померлого рок-музиканта Оззі Осборна, який нібито «вкрав тіло покійного та намагається перевести собі всі його гроші».

Перевірка офіційного сайту Charlie Hebdo показала, що такої обкладинки насправді не існує. Останній номер журналу датований 30 липня і на обкладинці містить зображення прем'єра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Номеру за 26 липня, який вказали пропагандисти, також не існує. 

Нагадаємо, що раніше цього року журнал Charlie Hebdo подав судову скаргу проти невстановленої особи через масове розповсюдження фейкових обкладинок, які імітують стиль видання та підривають його репутацію.

Загалом на «Хроніках дезінформації» дослідники «Детектора медіа» зафіксували понад 30 маніпуляцій з використанням фейкових обкладинок цього журналу. 

Російська пропаганда вчергове намагається дискредитувати не лише персонально Володимира Зеленського, але й тему допомоги Україні, зображаючи владу як «жебрака», який будь-якими методами намагається знайти гроші для «продовження війни». 

Російські медіа поширюють заяву Володимира Путіна про те, що Україна нібито «завищує кількість вивезених до Росії неповнолітніх» і що насправді такої кількості дітей «не існує». Це твердження є неправдивим і не відповідає дійсності. Маніпуляцію спростували фактчекери із StopFake.

На відміну від заяв Кремля, незалежні міжнародні організації, зокрема ООН, Human Rights Watch, ОБСЄ, Amnesty International та інші, неодноразово підтверджували факти масового насильницького переміщення українських дітей. За оцінками експертів, Росія вивозила неповнолітніх із тимчасово окупованих територій без згоди батьків, змінювала їм громадянство, імена та місце проживання, що ускладнює точний підрахунок постраждалих. Утім, масштаб трагедії вимірюється десятками тисяч дітей.

Зокрема, Yale’s Humanitarian Research Lab зібрав докази про викрадення понад 30 000 українських дітей із понад 100 різних населених пунктів. Український державний проєкт Bring Kids Back UA підтверджує наявність 19 546 депортованих дітей, з яких 1 480 повернулись в Україну.