У соцмережах та проросійських ресурсах поширюється твердження, що Німеччина нібито планує розмістити тисячі російських військовополонених у спеціальних таборах на власній території. Підставою слугує відеозапис виступу командувача Земельного командування Гамбурга Курта Леонардса на оборонному симпозіумі. Насправді йдеться про маніпулятивну інтерпретацію: Леонардс обговорював гіпотетичний сценарій великої війни та необхідність загальнодержавної готовності до неї — і жодного рішення про розміщення полонених не анонсував, пише StopFake.

Що поширюють

Публікації стверджують, що на симпозіумі «Війна і мир на морі» в Гамбурзі Леонардс нібито розповідав про «плани розподілу тисяч російських полонених по Німеччині та Європі». Для підсилення ефекту розповсюджують розмиті знімки слайдів із картами Німеччини та стрілками, а самі «табори» порівнюють із таборами часів нацизму.

Що сказав Леонардс насправді

У відеозаписі виступу Леонардс розмірковує про гіпотетичний сценарій масштабного збройного конфлікту та потребу заздалегідь опрацювати концепції загальнодержавної оборони — так звану gesamtstaatliche Verteidigung. Він зазначає: якщо з'являться тисячі військовополонених, їх треба буде десь утримувати і розподіляти по Німеччині та інших країнах Європи. Це стандартне сценарне оборонне планування — обговорення завдань, які держава мала б вирішувати у разі війни, а не оголошення про вже прийняте політичне рішення. Головний акцент виступу — необхідність протягом трьох-чотирьох років сформувати таку переконливість загальнодержавної оборони, щоб ризик провалу для Путіна у разі нападу був надто високим. Тобто йдеться про стримування, а не про підготовку таборів.

Принципово важливо й те, що Леонардс не називає жодної національності полонених — він вживає загальну категорію міжнародного гуманітарного права.

Чому це маніпуляція

Жодного офіційного рішення чи заяви німецької влади про розміщення «тисяч російських військовополонених» не існує. Обговорення логістичних сценаріїв на оборонному симпозіумі — загальноприйнята практика стратегічного планування, обов'язкова для країн НАТО. Правила поводження з військовополоненими для Німеччини визначаються Женевськими конвенціями, які забороняють будь-яку дискримінацію за національною ознакою і вимагають гуманного поводження незалежно від громадянства.

Схема маніпуляції стандартна: нейтральне обговорення військової логістики переподається як доказ агресивних планів. Аналогічні кейси — коли реальні або частково реальні слова західних політиків і військових використовуються для формування картини «підготовки до війни» — Детектор медіа фіксував неодноразово.

У російських медіа й телеграм-каналах поширюється твердження, що в одній з лікарень Латвії нібито знеструмилося реанімаційне відділення через падіння українських безпілотників. Першоджерело — координатор проросійського руху «Антифашисти Прибалтики», який посилається на анонімний дзвінок «місцевих мешканців». Ані латвійська влада, ані лікарні, ані оператори електромереж жодного подібного інциденту не підтверджували, пише StopFake.

Що поширюють

У публікаціях стверджується, що українські дрони «розбомбили електростанції» в Латвії, унаслідок чого в одній з лікарень зупинилася реанімація. Назв міста, медичного закладу та об'єкта енергетики не наводять.

Що відбулося насправді

На початку травня 2026 року кілька безпілотників справді порушили повітряний простір Латвії — вони прилетіли з боку Росії. За даними латвійської армії та поліції, два дрони впали, ще один спричинив короткочасну пожежу на нафтобазі в Резекне, яку швидко ліквідували пожежники (Euronews, Liga.net). Жодних даних про пошкодження електростанцій чи збої в роботі лікарень офіційні джерела не повідомляли.

Чому це фейк

Твердження не містить жодної перевірюваної деталі: немає назв міста, лікарні та пошкодженого об'єкта — тоді як у будь-якій реальній надзвичайній ситуації, що загрожує життю пацієнтів, такі відомості негайно з'являються в офіційних повідомленнях.

Єдиним «джерелом» є координатор «Антифашистів Прибалтики» — структури, пов'язаної з проросійськими медіаресурсами й телеграм-каналами, що системно просувають антибалтійські й антиукраїнські наративи (Novaya Gazeta Europe). Він, своєю чергою, переказує анонімний дзвінок — без документів, фото та офіційних коментарів.

Окрему проблему становить сам сценарій: лікарні країн ЄС, і особливо відділення інтенсивної терапії, належать до критичної інфраструктури та зобов'язані мати резервне електропостачання й протоколи дій при аваріях у мережі. Ситуація, за якої реанімація повністю припиняє роботу через короткочасне знеструмлення, є вкрай малоймовірною — і саме тому подібні інциденти, якби вони траплялися, неодмінно ставали б предметом публічного розслідування.

Фейк вписується у звичний пропагандистський шаблон: представити Україну загрозою для мирного населення Європи, а уряди країн Балтії — безпорадними і байдужими до власних громадян.