Російські телеграм-канали поширюють неправдиву інформацію про те, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян нібито придбав маєток у Канаді за 17 мільйонів доларів за допомогою акторки вірменського походження Арсіне Ханджян. Насправді жодних доказів цієї купівлі не існує, а «розслідування» опублікувало маловідоме й сумнівне медіа. Фейки викрили фактчекери VoxCheck.

Уперше повідомлення з’явилося 10 вересня 2025 року на сайті The Times of Canada. Там стверджували, мовляв, Пашинян придбав маєток The Saint George Mansion у провінції Онтаріо, посилаючись на нібито джерела у Канадській асоціації нерухомості. Проте в матеріалі не оприлюднили жодного документа, який підтверджував би купівлю. Ба більше, у статті допустили кілька помилок, зокрема щодо кількості кімнат у маєтку, що свідчить про ненадійність інформації.

Маєток справді продали за 17,1 мільйона доларів, але немає жодних підтверджень, що до угоди причетні Пашинян чи Ханджян. Жодне надійне англомовне чи канадське видання про це не писало. Єдина публікація походить із ресурсу The Times of Canada (timescanada.ca), зареєстрованого лише за шість днів до виходу «розслідування». Це може свідчити про те, що сайт створили спеціально для поширення дезінформації.

Крім того, автором статті назвали канадського журналіста Шона Превіла, однак у його соцмережах немає згадок про цю публікацію, а в його професійній діяльності відсутні матеріали, що стосуються Вірменії. На додачу, справжнє авторитетне видання з подібною назвою має інший сайт (thetimesofcanada.com), тоді як фейкове не містить жодних контактів чи опису.

Ймовірно, цей фейк з’явився на тлі політичної напруги у Вірменії, зокрема закликів розпустити команду Пашиняна через нібито корупційні зв’язки. Подібні маніпуляції поширювалися й раніше: російські ресурси вже вигадували історію про те, що дружина прем’єра начебто незаконно вивела 3,4 мільйона доларів із дитячого онкологічного фонду.

У Європі оприлюднили перше комплексне вимірювання структурних індикаторів поширення дезінформації на великих онлайн-платформах. Дослідження охопило шість сервісів у чотирьох державах-членах ЄС — Франції, Іспанії, Польщі та Словаччині. У звіті представлені результати щодо поширеності дезінформації, а також окреслені питання монетизації та міжплатформної присутності. Звіт підготували дослідники Science Feedback.

За даними аналізу, найбільший рівень поширеності дезінформації зафіксовано у TikTok — близько 20% публікацій з тем суспільного інтересу містять оманливу або неправдиву інформацію. Далі йдуть Facebook із показником приблизно 13% та X/Twitter з 11%. Нижчі показники мають YouTube та Instagram (близько 8%), тоді як найнижчий рівень виявлено у LinkedIn — лише 2%.

Окремо у звіті досліджена «премію дезінформації» — перевага у взаємодіях, яку отримують джерела низької достовірності. На більшості платформ вони значно перевищують за залученістю акаунти з високою репутацією. На YouTube низькодостовірні джерела мають у середньому у вісім разів більше взаємодій на один допис із розрахунку на тисячу підписників. Подібна тенденція спостерігається на Facebook (≈7 разів), Instagram та X/Twitter (≈5 разів), а також TikTok (≈2 рази). Винятком залишається LinkedIn, де суттєвої різниці не зафіксовано.

Що стосується монетизації, публічно доступні дані поки що недостатні для точних порівнянь між платформами. Дослідники зазначають, що окремі джерела дезінформації отримують дохід передусім на YouTube і частково на Facebook. Автори звіту наголошують на важливості застосування статті 40 Акта про цифрові послуги (DSA), яка дозволить забезпечити прозорі й стандартизовані дані про фінансові потоки.

Також виявлено, що низькодостовірні джерела часто присутні відразу на кількох платформах. Вони мають більший інтерес до X/Twitter і Facebook, тоді як LinkedIn та Instagram приваблюють більше джерел високої достовірності. Особливо великих аудиторій дезінформаційні актори досягають на YouTube, тоді як на інших платформах їхня відносна присутність є скромнішою.

Дослідники підкреслюють, що різниця між платформами демонструє: продуктова політика та дизайн алгоритмів мають ключове значення. Приклад LinkedIn свідчить, що можливо створити середовище, яке не винагороджує дезінформацію додатковою видимістю. Саме ці системні ризики прагне зменшити європейський Акт про цифрові послуги, а структурні індикатори мають стати основою для регулярного нагляду і наукових досліджень.

Російські медіа поширили неправдиву інформацію, що Греція разом із кількома державами ЄС нібито заблокувала запровадження нових обмежень на видачу віз громадянам Росії. Першоджерелом цього повідомлення став грецький портал «Pronews.gr», який послався не на офіційні джерела, а на допис у соцмережі Х від анонімного користувача під ніком Spetsnaℤ 007. Фейки викрили фактчекери The Insider.

Користувач, що називає себе «громадянином Російської Федерації», раніше вже поширював проросійські дезінформаційні повідомлення. Зокрема, у березні 2024 року він заявляв, що Тихоокеанський флот РФ прямує до берегів Ємену для можливого зіткнення з британськими й американськими кораблями. Цю «новину» він проілюстрував фото з репетиції військово-морського параду у Кронштадті 2018 року.

Жодних доказів того, що Греція чи інші країни справді блокували рішення ЄС, немає. «Агентство» звернуло увагу, що «Pronews.gr» не вперше поширює фейки: у 2022 році портал приписував Жозепу Боррелю офшорні рахунки на Сейшелах, а у 2023 році повідомляв про нібито знищення секретного бункера НАТО в Україні.

The Insider та The Bell видалили свої публікації, а у «Вот Так» на місці фейкової новини з’явилося спростування. Водночас кремлівські ресурси, зокрема ТАРС, РІА «Новости», «Российская газета» та інші, продовжують поширювати неправдиву інформацію.