У Європі оприлюднили перше комплексне вимірювання структурних індикаторів поширення дезінформації на великих онлайн-платформах. Дослідження охопило шість сервісів у чотирьох державах-членах ЄС — Франції, Іспанії, Польщі та Словаччині. У звіті представлені результати щодо поширеності дезінформації, а також окреслені питання монетизації та міжплатформної присутності. Звіт підготували дослідники Science Feedback.

За даними аналізу, найбільший рівень поширеності дезінформації зафіксовано у TikTok — близько 20% публікацій з тем суспільного інтересу містять оманливу або неправдиву інформацію. Далі йдуть Facebook із показником приблизно 13% та X/Twitter з 11%. Нижчі показники мають YouTube та Instagram (близько 8%), тоді як найнижчий рівень виявлено у LinkedIn — лише 2%.

Окремо у звіті досліджена «премію дезінформації» — перевага у взаємодіях, яку отримують джерела низької достовірності. На більшості платформ вони значно перевищують за залученістю акаунти з високою репутацією. На YouTube низькодостовірні джерела мають у середньому у вісім разів більше взаємодій на один допис із розрахунку на тисячу підписників. Подібна тенденція спостерігається на Facebook (≈7 разів), Instagram та X/Twitter (≈5 разів), а також TikTok (≈2 рази). Винятком залишається LinkedIn, де суттєвої різниці не зафіксовано.

Що стосується монетизації, публічно доступні дані поки що недостатні для точних порівнянь між платформами. Дослідники зазначають, що окремі джерела дезінформації отримують дохід передусім на YouTube і частково на Facebook. Автори звіту наголошують на важливості застосування статті 40 Акта про цифрові послуги (DSA), яка дозволить забезпечити прозорі й стандартизовані дані про фінансові потоки.

Також виявлено, що низькодостовірні джерела часто присутні відразу на кількох платформах. Вони мають більший інтерес до X/Twitter і Facebook, тоді як LinkedIn та Instagram приваблюють більше джерел високої достовірності. Особливо великих аудиторій дезінформаційні актори досягають на YouTube, тоді як на інших платформах їхня відносна присутність є скромнішою.

Дослідники підкреслюють, що різниця між платформами демонструє: продуктова політика та дизайн алгоритмів мають ключове значення. Приклад LinkedIn свідчить, що можливо створити середовище, яке не винагороджує дезінформацію додатковою видимістю. Саме ці системні ризики прагне зменшити європейський Акт про цифрові послуги, а структурні індикатори мають стати основою для регулярного нагляду і наукових досліджень.