З середини серпня в російських новинних ресурсах ширяться заяви народних депутатів України Андрія Левуса та Івана Юнакова, у яких політики нібито визнають, що Київ «сам провокує удари відплати». Фейк розвінчали  фактчекери StopFake

Перші подібні публікації за участю згаданих вище народних депутатів з’явилися в мережі ще 13 серпня на акаунті focus_news_media під заголовком «Дедалі більше голосів за мир: українські політики закликають до перемир’я», після чого потрапили на російський інформаційний ресурс «Брянск.Медиа». Пізніше обидва ролики поширилися анонімними телеграм-каналами та онлайн-виданнями, що працюють в інтересах Росії. При цьому автори цих дописів не вказали ані дати публікації, ані посилань на першоджерело.

Фактчекери з порталу StopFake перевірили достовірність цієї інформації: проаналізували сайти вітчизняних новинних джерел, офіційні акаунти Андрія Левуса та Івана Юнакова, офіційний сайт Верховної Ради, а також завантажили відеоматеріали в сервіс аналізу синтетичного медіаконтенту Hive Detect.

За результатами перевірки команда StopFake не виявила жодних заяв, які приписують згаданим особам, — ані на офіційних сторінках політиків, ані в українських ЗМІ. Ба більше, самі російські медіа ставлять під сумнів достовірність опублікованих відеоматеріалів, зазначаючи, що у відкритих джерелах відсутня будь-яка згадка про подібні заяви Левуса і Юнакова.

Перевірка через Hive Detect показала, що ймовірність генерації відео штучним інтелектом становить 99,3%, а ймовірність використання синтетичного голосу — 98,8%. І хоча сама така перевірка не є стовідсотковою гарантією того, що обидва відео — дипфейки, в сукупності з іншими фактами це дає підстави стверджувати: перед нами дезінформація, яку поширюють російські масмедіа.

Матеріал підготував Євген Запороженко

Російські телеграм-канали вчергове поширюють фейкову інформацію задля дискредитації українських військовослужбовців. Об’єктом інформаційних атак цього разу стала 127-ма ОВМБр, яка виконує бойові завдання на Харківщині.  Фактчекери з VoxCheck встановили, що це фейк, для створення якого росіяни використали типовий для себе метод інформаційного вкиду.  

26 серпня в одному з проросійських телеграм-каналів з’явився допис про злочин, який нібито скоїв військовий Збройних Сил України (ЗСУ), що проходить службу в одному з підрозділів 127-ї окремої важкої механізованої бригади. Згідно з дописом, раніше судимого військовослужбовця випустили в місто на одну добу. Під час застілля разом з «побратимом» між ними виник конфлікт, після чого чоловік схопився за ніж і завдав ним кілька ударів. Винного у вбивстві, як повідомляє російський телеграм-канал, закрили в підвалі, а потім відправили з однією зі штурмових груп до лінії фронту. 

Насамперед варто звернути увагу на заголовок допису — він де-факто є передруком матеріалу регіонального видання «Status-quo». Фактчекери з VoxCheck порівняли заголовок телеграм-каналу з оригіналом і виявили розбіжність у формулюваннях стосовно вбивці: якщо видання «Status Quo» пише про раніше судимого чоловіка, то в російському медіа фігурує «військовий». Імовірно, заголовок підмінили за допомогою фоторедактора або редагування коду сторінки.

По-друге, у повідомленні Головного управління Національної поліції у Харківській області немає жодної згадки про те, що підозрюваний є діючим військовослужбовцем. Поліціянти лише встановили факт скоєння злочину та особу зловмисника, не підтверджуючи причетність останнього до Збройних Сил України.

Росіяни системно публікують недостовірну інформацію, щоб дискредитувати українську армію та військовослужбовців. Зокрема, тиждень тому 127-ма ОВМБр вже ставала жертвою подібних маніпуляцій: фактчекери VoxCheck розповідали про справу «одного з бійців бригади», який нібито влаштував стрілянину на ринку в Харкові. Тоді російські медіа діяли за ідентичним сценарієм: спершу відредагували заголовок, замінивши слово «чоловік» на «військовий», а потім поширили дезінформацію через власні пропагандистські ресурси. Проте ані в оригінальній статті, ані в Головному управлінні Національної поліції версія про «військового» не підтвердилася.

Матеріал підготував Євген Запороженко

У соцмережах і російськомовних Telegram-каналах поширюють інформацію про те, що міжнародна дослідницька компанія Ipsos нібито провела опитування серед громадян Європейського Союзу щодо пріоритетів економічного розвитку. Як стверджують автори повідомлень, 62% опитаних начебто виступили проти фінансової допомоги Україні, а загалом 76% «так чи інакше не погоджуються» з відповідною політикою ЄС.

На підтвердження цієї інформації публікують слайди з логотипом Ipsos. На одному з них зазначено, що опитування нібито проводилося серед 1584 жителів ЄС віком 18–75 років, із яких 24% підтримали фінансову допомогу Україні, 14% не визначилися, а 62% виступили проти.

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Поширені зображення є відредагованими слайдами справжньої презентації Ipsos, яка не стосувалася ані громадян Євросоюзу, ані фінансування України.

Ipsos справді оприлюднив у серпні 2026 року дослідження про пріоритети економічного зростання. Проте його повна назва — Ipsos in the UK polling: Priorities for economic growth, тобто йдеться про опитування у Великій Британії. Як зазначено на сайті компанії, Ipsos опитав 1067 жителів Великої Британії віком 18–75 років. Дослідження проводилося онлайн із 31 липня до 4 серпня 2026 року.

На обкладинці оригінальної презентації написано Ipsos in the UK polling, тоді як на поширеному зображенні абревіатуру UK замінили на EU. Загальний дизайн, дату й логотип Ipsos залишили без змін.

Так само було підроблено шостий слайд презентації. В оригіналі він присвячений тому, чи потрібно зосередитися на розвитку економіки всієї Великої Британії або окремих її регіонів. За перший варіант висловилися 47% опитаних, за регіональний підхід — 29%, ще 19% однаково погодилися з обома твердженнями. У фальшивій версії запитання та результати повністю замінили на вигадані дані про фінансову допомогу Україні.

У справжній презентації Ipsos узагалі немає згадок про Україну або фінансову допомогу. Також вигаданою є вибірка з 1584 громадян ЄС.

Згадка про виділення Україні 6,1 млрд євро має реальну основу. 24 серпня Європейська комісія справді затвердила нові оборонні закупівлі для України на цю суму. Йдеться про системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси й радари.

Проте ці кошти є частиною раніше створеного механізму Ukraine Support Loan обсягом до 90 млрд євро на 2026–2027 роки, а не новою окремою одноосібною «ініціативою Урсули фон дер Ляєн». Україна зможе отримувати виплати після подання контрактів із виробниками оборонної продукції та їх перевірки Єврокомісією. Більшість закупівель планують здійснювати саме в оборонних компаній ЄС.

Для порівняння, останні офіційні загальноєвропейські дані демонстрували протилежну тенденцію щодо допомоги Україні. За результатами весняного Standard Eurobarometer 2026 року, 75% громадян ЄС підтримували надання Україні фінансової та гуманітарної допомоги. Ці результати оприлюднив Європейський парламент. Втім варто зауважити, що формулювання питання у Eurobarometer відрізнялося від запитання, наведеного на підробленому слайді.

Отже, автори фейку поєднали справжній дизайн презентації Ipsos із реальною новиною про оборонні закупівлі для України, але вигадали запитання, вибірку та результати опитування. Ipsos не повідомляв, що 62% громадян ЄС виступають проти фінансової допомоги Україні.