Пропагандистськими телеграм-каналами шириться інформація про те, що військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади нібито здійснив спробу зґвалтування двох жінок та неповнолітньої впродовж одного вечора. Фейк розвінчали фактчекери VoxUkraine. 

Що відбулося: Поширена інформація є недостовірною, а заголовок новини, який використовується як доказ — сфальсифікованим. Жодних підтверджень щодо причетності підозрюваного до Сил оборони України немає ні в матеріалах медіа, ні в офіційних зведеннях Офісу Генерального прокурора.

Деталі перевірки:

13 липня 2026 року президент Франції Емманюель Макрон за підсумками саміту "Коаліції охочих" у Парижі оголосив, що Франція готова надати Україні ліцензії на власне виробництво ракет SCALP, зенітних ракет Aster 30 (для комплексів SAMP/T) та керованих авіабомб AASM Hammer. Також ідеться про постачання 16 винищувачів Rafale (очікуються у 2028–2029 роках) та додаткових радарів. 

Проте вже наступного дня, 14 липня, у X (Twitter) стартувала скоординована хвиля публікацій, що спотворюють цю новину й супроводжують її серією фейкових наративів. Аналітики "Детектора медіа" проаналізували щонайменше 8 таких постів — і всі вони мають ознаки російської кампанії з дезінформації "Матрьошка". Поширені відео стилізовані під відомі медіа, пости публікувалися серіями протягом одного дня, та набирали майже однакову кількість переглядів (близько 119–120 тисяч у кожного). Також у таких постах в Х зафіксоване масове тегування десятків реальних редакцій і фактчекерів (@Reuters, @AFP, @BBC, @euronews, @KyivIndependent, @radiosvoboda тощо).

Фейкові наративи та їхнє спростування

1. "Україна фігурує у скандалах з перепродажем зброї на чорному ринку" (підробка під AFP). Теза без жодних джерел чи доказів, покликана дискредитувати рішення про ліцензію ще до його деталізації. Жодних підтверджень масштабного перепродажу французької зброі Україною немає в жодному розслідуванні авторитетних медіа чи офіційних органів.

2. "Макрон намагається уникнути критики / стоїть осторонь лінії вогню" (підробка під AFP). Спроба представити рішення Макрона як суто іміджевий хід, а не стратегічне партнерство — при тому що ліцензії на Aster 30, SCALP і AASM підтверджені офіційними заявами з Єлисейського палацу й українською стороною.

3. "МЗС Ізраїлю протестує проти передачі технологій виробництва SCALP, бо вони можуть потрапити до терористів" (підробка під Jerusalem Post). Жодних офіційних заяв ізраїльського МЗС на цю тему не існує; наратив експлуатує тему "небезпечної зброї в чужих руках", типову для кампаній, що намагаються посварити Україну з іншими партнерами.

4. "За даними ISW, понад 40% допомоги Україні розкрадено корумпованими чиновниками" (підробка під логотип Institute for the Study of War). ISW не публікував такого дослідження чи заяви. Це класичний прийом — приписати конкретну цифру авторитетній аналітичній структурі, щоб надати фейку вагомості; сама теза експлуатує наратив про "корумповану Україну", що системно просувається проросійськими джерелами.

5. "Передача технологій — це піар-хід Макрона, виробництво реально стартує щонайменше через п'ять років" (підробка під RFI). Офіційні джерела говорять про запуск ліцензованого виробництва AASM і SCALP ще до кінця 2026 року — тобто наратив про "п'ять років" суперечить оприлюдненому графіку.

6. "Франція вперше затримує постачання критичної військової допомоги Україні, зокрема винищувачів Rafale" (підробка під BFM TV). На момент саміту йшлося саме про новий контракт на 16 Rafale з очікуваним постачанням у 2028–2029 роках — це узгоджений графік, а не "затримка" чи "вперше" зірвані терміни.

7. "Ракети насправді не вироблятимуться в Україні, постачання продовжиться з Франції" (підробка під Bloomberg). Пряма підміна суті новини: саме ліцензія на локальне виробництво в Україні (а не постачання готових виробів) — головний зміст оголошення Макрона.

8. "Макрона звинувачують у підриві обороноздатності самої Франції" (підробка під La Tribune). Наратив спрямований уже на французьку аудиторію — щоб посіяти внутрішній спротив рішенню, зобразивши його як загрозу для безпеки самої Франції.

Чому це "Матрьошка"

Усі виявлені пости об'єднує спільний почерк: коротке відео з підробленим водяним знаком/лого відомого видання (AFP, Bloomberg, RFI, BFM TV, La Tribune, "JP", ISW), субтитри з викривленою тезою, публікація у той самий день (14 липня, з інтервалом у 15–20 хвилин), майже ідентична кількість переглядів (119,2–119,5 тис.) і масове тегування великої кількості справжніх західних медіа та інституцій в описі посту.

Це не органічне поширення, а типова ознака мережевої, ймовірно із застосуванням ботів, кампанії, метою якої є не так переконати аудиторію, як створити "шум" навколо реальної новини про французько-українську оборонну співпрацю та підважити довіру до неї одразу з кількох напрямків — від "корупції" до "зради з боку партнерів".

11 липня 2026 року в маршрутному автобусі №8 у польському місті Бельсько-Бяла 54-річний чоловік влаштував словесну атаку на трьох українських дівчат-підлітків, дві з яких — 11-річні. Він погрожував їм, погрожував, що знає, де вони живуть, і вимагав "забиратися до своєї України". Одна з дівчат зняла інцидент на телефон, відео поширилося в мережі.

Пізніше міське транспортне управління підприємства (MZK Bielsko-Biała) випустило заяву, що вони вжили заходів для збереження записів із камер відеоспостереження, а також отримання пояснень від водія, який керував транспортним засобом. Поліція Шльонського воєводства затримала його вже 13 липня; справу кваліфікували як образу на національному ґрунті, підключилися районна прокуратура в Живці та слідчі органи. Президент компанії MZK Губерт Маслянка публічно заявив, що не підтверджує жодної версії про те, що дівчата нібито ображали чи плювали на чоловіка — дівчата поводилися спокійно.

Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Польщі — відреагували міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський, юристи, журналісти. Водночас навколо реальної події швидко почала розростатися дезінформаційна "надбудова" — саме її і розібрали польські фактчекери з Demagog.org.pl у трьох окремих матеріалах.

1. Міф про "провокацію" з боку дівчат

Невдовзі після публікації відео в соцмережах (Facebook, X) з'явилися допити про те, що напад буцімто був спровокований самими дівчатами — начебто вони ображали чоловіка й плювали на нього. Цю версію активно просували проросійськи налаштовані акаунти та частина коментаторів під офіційними постами поліції.

MZK у офіційній заяві від 14 липня спростувало ці твердження: аналіз записів з відеоспостереження в салоні автобуса не показав жодних ознак провокативної поведінки дівчат. Єдине, що зафіксовано, — одна з дівчат поклала ноги в бік сусідньої лавки, де сиділа її подруга; це не заважало іншим пасажирам, дівчата переважно користувалися телефонами. Коли чоловік зробив їм зауваження, вони одразу прибрали ноги, а одна пересіла до подруги. Проте це не завадило йому продовжити словесну агресію.

2. Фотографія "усміхненої українки" — підробка через ШІ

Паралельно в мережі почало ширитися фото нібито усміхненої дівчини — з підписами на кшталт "ось як насправді виглядає перелякана українка, на яку напали в автобусі", що мало натякати на награність чи інсценування ситуації. Найпершу відому публікацію з цим зображенням, яка зібрала понад 96 тисяч переглядів у X, розмістив користувач, що видає себе за очільника "Польсько-російської асоціації примирення" — організації, не зареєстрованої в жодному офіційному польському реєстрі.

Фактчекери Demagog переглянули повне відео інциденту — такого кадру там немає. Аналіз зображення інструментом vera.ai (плагін InVID) показав високу ймовірність його зміни за допомогою штучного інтелекту. Тобто саме фото — фотоманіпуляція, яка не може слугувати доказом того, як насправді трималися дівчата.

3. Фейкова "донька активіста"

Третя хвиля дезінформації базувалася на неправильному прочитанні заголовка. Український активіст Михайло Стрельников, який мешкає у Вроцлаві, поширив відео інциденту й окремо розповів, що подібна ситуація траплялася і з його власними доньками — але ніде не стверджував, що жертва на відео є його родичкою. Видання Onet 14 липня опублікувало матеріал під заголовком, що поєднував ці дві теми ("активіст розповів про напад, пише про свою доньку"), що зробило заголовок двозначним.

Скориставшись цим, окремі акаунти (зокрема пов'язаний з мережею антиукраїнської дезінформації "Центр юридичних послуг") поширили твердження, що постраждала дівчина — саме донька Стрельникова, подавши це як "доказ" спланованої провокації. Сам Стрельников офіційно спростував цей зв'язок: за його словами, донька мешкає у Вроцлаві й на рік старша за постраждалу дівчинку з Бельсько-Бялої.

Чому це важливо

Схема, за якою розгорталася ця історія, типова для антиукраїнських дезінформаційних кампаній у Польщі: реальний інцидент з очевидною відповідальністю кривдника швидко "перекривається" вигаданими деталями (провокація з боку жертв), підробленими візуальними доказами (фото, змінене ШІ) та фейковими зв'язками (неіснуюча спорідненість із активістом) — усе для того, щоб змістити суспільне обурення з нападника на жертв і представити інцидент як інсценування. Джерела частини цих постів — акаунти та структури, вже пов'язані з мережами поширення антиукраїнського наративу в Польщі.