Російські медіа стверджують, нібито Захід опинився на межі «величезного дефіциту пального» через українські удари по російських нафтопереробних заводах. За версією пропагандистів, Європа та США вже переживають «найгострішу паливну кризу», яка найближчим часом лише погіршуватиметься.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Світовий ринок дизельного пального справді перебуває в умовах обмеженої пропозиції та високих цін. Однак російські медіа маніпулятивно зводять комплексну глобальну проблему переважно до українських ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

Твердження про те, що Європа вже потерпає від фізичного дефіциту пального, суперечить оцінці Єврокомісії. 8 вересня її Координаційна група з питань нафти повідомила, що на той момент проблем із постачанням нафти та нафтопродуктів до Євросоюзу не було.

Попит на дизельне й авіаційне пальне в Європі забезпечували завдяки збільшенню виробництва на європейських НПЗ і альтернативним поставкам зі світового ринку. Комерційні та аварійні запаси нафтопродуктів у ЄС також залишалися на достатньому рівні.

Водночас Єврокомісія визнала значну нестабільність цін і ризик подальшого посилення напруження восени та взимку. Серед причин вона назвала нестабільність на Близькому Сході, загальну геополітичну невизначеність і сезонне зростання попиту. Отже, подорожчання пального або обмежена пропозиція на світовому ринку ще не означають, що Європа вже зіткнулася з нестачею фізичних обсягів пального.

Українські удари по російських НПЗ справді вплинули на світовий ринок. За даними Reuters, у вересні три із шести найбільших виробників дизельного пального в Росії значно скоротили або повністю зупинили виробництво після атак безпілотників. Ці шість підприємств разом забезпечують приблизно половину російського виробництва дизеля.

Зокрема, завод у Кіришах повністю припинив роботу, а Волгоградський НПЗ і завод НОРСІ працювали приблизно на чверть номінальної потужності. Скорочення виробництва змусило Москву обмежити експорт бензину, дизельного та авіаційного пального.

Проте в тому самому матеріалі Reuters зазначає, що глобальну пропозицію пального одночасно підірвали бойові дії навколо Ірану. На ситуацію також впливають російські експортні обмеження, перебої з переробленням і постачанням на Близькому Сході, сезонне збільшення споживання та ширші наслідки розв’язаної Росією війни проти України.

Отже, удари по російських НПЗ є одним із чинників напруження на ринку, але не єдиною причиною його нинішнього стану. Російська пропаганда вириває цей фактор із глобального контексту, щоб покласти відповідальність за проблеми світового паливного ринку на Україну та представити удари по інфраструктурі, яка підтримує російську воєнну машину, як загрозу для всього світу.

У румунському сегменті фейсбуку поширюють твердження, нібито Росія офіційно підтвердила, що затриманий у Румунії за підозрою в підготовці диверсій російський шпигун насправді є українцем — «офіцером СБУ Альбертом Ковальовим». Автори дописів також ставлять під сумнів сам факт арешту, оскільки не знайшли справи на ім’я Івана Куценка у відкритій частині румунського судового порталу.

Про це повідомляє румунське медіа Factual.

Насправді жодних підтверджень того, що затриманий є українцем або співробітником СБУ, немає. Ба більше, офіційна позиція російського МЗС прямо суперечить поширюваному повідомленню.  

10 вересня 2026 року посольство Росії в Бухаресті повідомило, що румунська прокуратура поінформувала його про затримання та арешт на 30 діб «громадянина Російської Федерації, який має дозвіл на проживання в Румунії». Посольство попросило надати його співробітникам зустріч із затриманим і заявило про готовність забезпечити йому консульську та юридичну допомогу саме як громадянину Росії. Імені Альберта Ковальова, українського громадянства чи будь-якого зв’язку затриманого зі Службою безпеки України в повідомленні немає.

8 вересня Служба розвідки Румунії повідомила, що спільно з прокуратурою DIICOT, структурами Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та іноземними партнерами запобігла диверсійній операції на території країни. Фігуранта справи відомство назвало «громадянином Росії, який проживає в Румунії».

За даними слідства, від лютого до липня 2026 року чоловік збирав і передавав інформацію про румунські та багатонаціональні військові об’єкти в Бухаресті й повітах Клуж, Констанца, Келераш та Ілфов. Він також фотографував військову техніку, переміщення особового складу та українські вантажні літаки «Антонов», які тимчасово перебували на території Румунії. 40-річного громадянина Росії затримали за підозрою у спробі вчинення диверсійних дій.

Румунські органи офіційно не оприлюднювали імені підозрюваного. Ім’я Івана Куценка спочатку з’явилося в румунських медіа, які посилалися на власні джерела. Згодом російське незалежне видання Agentstvo перевірило російські бази даних і знайшло інформацію про 40-річного Івана Куценка з Новосибірська, який раніше відвідував Румунію та Молдову.

Відсутність справи у відкритому пошуку румунського порталу Portal Just також не доводить, що її не існує. ЗМІ повідомляли, що справа про арешт має номер 5766/2/2026 і перебуває на розгляді Апеляційного суду Бухареста. Сам судовий портал пояснює, що не всі справи публікуються у відкритому доступі: матеріали, позначені судом як конфіденційні, вилучають із системи публічного пошуку.

Фактчекери також перевірили різні варіанти написання імені «Альберт Ковальов» на сайтах Міністерства закордонних справ Росії та СБУ, але не знайшли жодного офіційного повідомлення чи надійного джерела, яке пов’язувало б людину з таким ім’ям із румунською справою. Єдина реальна особа, яку вдалося знайти за українським варіантом цього імені, — український футбольний тренер, який не має стосунку ані до СБУ, ані до затримання в Румунії.

Отже, немає жодної інформації про те, що затриманий є офіцером СБУ Альбертом Ковальовим. Навпаки, російське посольство офіційно назвало його громадянином Російської Федерації. Поширюваний фейк покликаний перекласти відповідальність за ймовірну диверсійну діяльність із Росії на Україну, а також дискредитувати румунські правоохоронні органи та спецслужби.