Аналітики проєкту StopFake зауважили, що в мережі поширюють повідомлення, нібито українці у Франції почали нищити каси самообслуговування в ресторанах швидкого харчування McDonald's через появу в меню бургера з назвою «СВО» (chicken-bacon-onion — курка-бекон-цибуля). Автори дописів стверджують, що ця абревіатура буцімто дуже нагадує російський пропагандистський термін «спеціальна військова операція», а на підтвердження додають фото розбитої каси з написом «Сл Укр!».

Проте ця історія — вигадка.

Зображення, яке активно розповсюджують телеграм-канали, було створене за допомогою штучного інтелекту. Жодних підтверджень про подібні інциденти у французьких ресторанах немає.

У меню McDonald’s справді існує бургер CBO — Chicken, Bacon & Onion. Його назва є звичайним акронімом інгредієнтів і використовується в різних країнах Європи. Однак немає жодних достовірних повідомлень про те, що цей бургер викликав хвилю обурення або став причиною актів вандалізму.

За даними сервісу Osavul, зображення почало масово поширюватися з 9 лютого, передусім через проросійські телеграм-канали.

Перевірка фото за допомогою сервісу SightEngine засвідчила, що воно повністю або частково згенероване чи відредаговане інструментами штучного інтелекту Google. На це вказує цифровий водяний знак SynthID, інтегрований у пікселі зображення та виявлений чатботом Gemini.

Додатковий візуальний аналіз також підтверджує підробку. Тріщини на «розбитому» склі мають неприродний, характерний цифровий вигляд. У правому верхньому куті уламки й павутиння тріщин більше схожі на накладений графічний ефект, ніж на результат реального удару. Вертикальні кольорові смуги на екрані мають надто правильну форму та яскравість, що не відповідає освітленню приміщення. А білі написи демонструють типові цифрові патьоки й ідеально накладаються поверх тріщин — у реальних умовах фарба проникала б у пошкодження або розподілялася б інакше на нерівній поверхні розбитого скла.

Отже, історія про «обурення українців» через бургер CBO є черговою інформаційною маніпуляцією, побудованою на штучно створеному зображенні та покликаною спровокувати негативні емоції й міжнаціональну напругу.

Подібні історії формують образ українців як «агресивних» або «невдячних» біженців, які нібито створюють проблеми в країнах перебування. Мета — підірвати довіру до українців у ЄС, спровокувати роздратування місцевих жителів і політичні дискусії щодо обмеження підтримки. Використання акроніма у фейку — спосіб вкотре легітимізувати російське пропагандистське означення війни проти України та «вшити» його в повсякденний контекст.

«Сотні трун прибули до Польщі»: як російська пропаганда та ШІ «ховають» польських солдатів

Пропагандистські телеграм-канали, користувачі соцмереж та агенти російського впливу поширюють чергову дезінформаційну хвилю про нібито масову загибель польських військових на Донбасі. Для «переконливості» пропагандисти використовують архівні кадри та зображення, згенеровані штучним інтелектом. Фактчекери Demagog (Польща) та Myth Detector (Грузія) розібрали цю маніпуляцію. 

У поширюваних на різних платформах, здебільшого фейсбуці та іксі, повідомленнях стверджується, що на початку 2026 року на Донбасі нібито було знищено цілу бригаду польських «найманців», які входили до складу так званої коаліції охочих.

Першоджерелом однієї з хвиль поширення фейку став Томаш Шмидт (Tomasz Szmydt) — колишній польський суддя, який втік до Білорусі та розшукується в Польщі за шпигунство. До кампанії також долучилися російськомовні фейсбук-акаунти і сайти, що посилаються на сумнівні китайські ресурси (зокрема з платформи Baijiahao).

Фактчекери польського проєкту Demagog та грузинського Myth Detector детально проаналізували візуальний контент, який супроводжує ці дописи. 

Фотографія, на якій зображено літак польських ВПС та десятки солдатів біля трун, є повністю сфабрикованою.

Інші кадри, які видають за «репатріацію тіл з України», насправді були зняті 15 років тому. Це архівне відео прибуття тіл польських солдатів, які загинули під час місії в Кабулі (Афганістан) у 2011 році. Цей же відеоряд пропаганда вже намагалася використати у 2022 році, що тоді офіційно спростував уповноважений уряду Польщі з питань безпеки інформпростору Станіслав Жарін.

Фейкороби також у подібних публікаціях використовували статтю у The Washington Post, приписавши заступнику міністра оборони Польщі Павлу Залевському слова про те, що Польща «не готова до війни через втрати на Донбасі». У цій статті справді обговорювалися виклики сучасній безпеці, проте жодної згадки про сотні загиблих поляків в Україні в матеріалі немає. Пропагандисти просто «склеїли» прізвище політика з вигаданим контекстом.

Маніпуляція термінами: що таке «Коаліція охочих»?

Пропагандисти використовують термін «Коаліція охочих» (Coalition of the Willing), щоб налякати аудиторію прямою участю військ НАТО у війні. Проте це формат дипломатичної та політичної співпраці країн, які допомагають Україні з озброєнням, гуманітарними місіями та гарантіями безпеки. Вона не є військовим альянсом, який бере участь у бойових діях. Жодна країна-член коаліції не проводить наразі операцій на території України.

Мета таких фейків — посіяти паніку в польському суспільстві та зменшити підтримку України. І створити ілюзію величезних втрат серед країн Заходу. А також дискредитувати військову допомогу, видаючи її за «пряме втручання», що нібито призводить до катастроф. Отже, інформація про масову загибель польських військових в Україні є повністю вигаданою.