Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

14 Лютого станом на 1451 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
775
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Пропагандисти вкинули новий фейк про втрати України у війні

Російські медіа й телеграм-канали запустили нову хвилю дезінформації, посилаючись на публікацію китайської онлайн-платформи Sohu. У матеріалах стверджується, що Україна нібито втратила понад 700 тисяч військових загиблими з початку повномасштабного вторгнення до кінця 2025 року.

Про це повідомляє Укрінформ.

Першоджерелом неправдивої інформації став анонімний китайський блогер з псевдонімом 凌波爱生活 («Лінг Бо любить життя»). У своїй публікації автор згадує про нібито великі втрати Інтернаціонального легіону, посилаючись на анонімний канал «Отслеживание нацистских наемников», який неможливо знайти у відкритих джерелах.

Щодо втрат українських військових, блогер не надає жодних офіційних підтверджень. Замість цього він посилається на вигадану благодійну акцію «Київстару», яка нібито «підтверджує» його цифри. Проте такої акції оператор ніколи не проводив.

Варто зазначити, що подібний фейк російські ресурси вже поширювали у 2023 році, тоді фігурувала цифра в 400 тисяч загиблих.

Використання «іноземного джерела» — це типова тактика російської пропаганди для надання фейкам видимості достовірності. Мета таких вкидів — підірвати моральний дух українських військових та громадян, а також сформувати в китайської аудиторії хибне уявлення про неминучість поразки України у війні.

«Більше, ніж будь-коли»: заява Трампа про зростання будівництва у промисловості США

Президент США Дональд Трамп заявив відвідувачам ресторану в Айові перед виступом 27 січня, що «зараз у нашій країні будується більше фабрик і заводів, ніж будь-коли раніше». Цю тезу він неодноразово висловлював у виступах на початку 2026 року, стверджуючи, що поточний рівень будівництва промислових об’єктів безпрецедентний і є ознакою успіху його економічної політики. 

Як розповіли фактчекери PolitiFact, статистика, на яку спирається Дональд Трамп, і ця теза виглядає щонайменше неоднозначною. 

По-перше, деякі показники справді свідчать про зростання кількості великих виробничих проєктів. За даними приватної компанії Engineered Vision, у лютому 2026 року в обробці було значно більше проєктів вартістю понад 1 мільярд доларів, ніж у березні 2025 року. Кількість таких масштабних будівництв зросла з 30 до 46 проєктів. Детальніший аналіз нових виробничих проєктів, які адміністрація Трампа зараховує до своїх досягнень, свідчить: частина з них була анонсована або перебувала на стадії підготовки ще до початку його другого терміну. Тобто формально вони могли стартувати вже після інавгурації, однак рішення про інвестування ухвалювалися раніше. Водночас федеральна статистика щодо кількості приватних виробничих підприємств у США частково підтверджує аргументацію Трампа. Попередні дані за 2025 рік демонструють, що в другому кварталі його другого терміну кількість таких об’єктів досягла рекордного рівня. Проте сама по собі ця цифра не дає відповіді на питання, чия саме політика стала каталізатором зростання.

Найбільш показовим індикатором економісти називають витрати на промислове будівництво — комплексний федеральний показник, що охоплює об’єкти різного масштабу. За цими даними, стрімке зростання припало на період президентства Джо Байдена, коли витрати сягнули 40-річного максимуму. Після вступу Трампа на посаду у 2025 році динаміка змінилася: показники залишаються високими порівняно з доковідними роками, однак уже не зростають такими темпами, як раніше.

Експерти пов’язують попередній підйом із масштабними законодавчими ініціативами Байдена — інфраструктурним законом, законом CHIPS та законом про зниження інфляції, які передбачали значні стимули для розвитку виробництва. Політика Трампа, своєю чергою, мала змішаний ефект, тобто спрощення регуляторних процедур могло підтримати бізнес, однак тарифні рішення підвищили вартість імпортних матеріалів і додали невизначеності для інвесторів.

Отже, будівництво заводів у США справді перебуває на високому рівні, однак основний ривок відбувся ще до початку другого терміну Трампа. Дані не дають підстав стверджувати, що нинішні показники є безпрецедентними в історії країни, тому таке твердження можна вважати лише частково правдивим.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.