Spilnota Detector Media
«Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки Кремлівської пропаганди навколо військового наступу на Україну. Україна роками страждає від кремлівської пропаганди, проте тут ми фіксуємо наративи, меседжі та тактики, які Росія використовує з 17 лютого 2022 року. Нагадаємо, що 17 лютого почалося значне збільшення обстрілів підконтрольної Україні території з боку бойовиків, в яких російська пропаганда звинувачує українські війська.

13 Серпня станом на 1266 день повномасштабної війни наша редакція зафіксувала:

2732
Фейк
816
Маніпуляція
774
Меседж
559
Викриття
Русскій фейк, іді на***!

Російський агітпроп активізовує дезінформацію про нібито незаконний продаж зброї ЗСУ

Російські пропагандистські ресурси посилили кампанію з поширення фейків, стверджуючи, що українські військові нібито незаконно продають зброю, зокрема автомати, снайперські гвинтівки, гранатомети та вибухівку, представникам кримінальних кіл як в Україні, так і за кордоном.

На це звернули увагу аналітики Центру протидії дезінформації.

Скриншот: ЦПД

Метою цих брехливих наративів є створення хибного уявлення про Україну як осередок хаосу та нестабільності, що нібито загрожує безпеці Європи та регіону загалом.

Росія систематично фабрикує подібні фейки, звинувачуючи Україну в «перепродажі західної зброї» злочинним групам. Наприклад, раніше пропагандисти поширювали вигадки про «поставки зброї мексиканському наркокартелю Golfo». Американський блогер Такер Карлсон заявив, що Україна нібито укладає збройні угоди з мексиканськими наркокартелями.

Поширюючи фейки про нібито незаконний продаж зброї українськими військовими, російська пропаганда прагне підірвати довіру до Збройних сил України та держави загалом, створюючи образ корумпованої та неконтрольованої країни.

Звинувачення у «перепродажі західної зброї» спрямовані на те, щоб посіяти сумніви серед західних партнерів щодо доцільності надання Україні військової допомоги, натякаючи, що ця зброя може потрапити до рук злочинців.

Розвінчано фейк про блокування SIM-карт під час повітряної тривоги

У мережі з’явилася інформація, що уряд нібито ухвалив рішення №395 про блокування SIM-карт без верифікації під час повітряної тривоги. Повідомляється, що Міністерство цифрової трансформації разом із мобільними операторами запустило систему, яка забезпечує доступ до зв’язку під час тривоги та захищає SIM-карти від блокування.

На це звернула увагу команда VoxCheck

Насправді це фейкове відео. Уряд не ухвалював жодних рішень щодо блокування SIM-карт під час повітряних тривог, а Мінцифри не розробляло систем для збереження зв’язку в таких умовах. Аудіодоріжка цього ролика була створена за допомогою штучного інтелекту.

Як стверджують аналітики, відео поширюється через тікток-канал «top_news_uaa», який регулярно публікує фейкові повідомлення про нібито грошові виплати від українських мобільних операторів. Для створення контенту автори використовують ШІ, включаючи згенероване аудіо, уривки новин та дипфейки з людьми, які нібито озвучують інформацію.

VoxCheck проаналізував ролик за допомогою сервісу Hive Moderation і підтвердив, що аудіодоріжка створена нейромережею.

На сайті Кабінету Міністрів є документи під номером 395, але вони стосуються, наприклад, оренди майна, призначення заступника міністра оборони чи присвоєння рангів держслужбовцям. Жоден із них не пов’язаний із блокуванням SIM-карт під час тривог.

Мінцифри також не повідомляло про співпрацю з операторами щодо спеціальних систем для зв’язку під час тривог. Хоча в Україні обговорюють можливість вибіркового відключення зв’язку через використання росіянами українських SIM-карт у БПЛА, конкретних рішень із цього питання ще не прийнято.

Мета поширення неправдивих новин — викликати паніку серед населення, посіяти недовіру до державних інституцій, таких як уряд чи Мінцифри, та підірвати стабільність у суспільстві. Фейки часто вписуються в ширші російські наративи, наприклад, про «утиски» громадян чи «неефективність» Української держави.

Над хронікою працюють Андрій Пилипенко, Леся Бідочко, Олександр С'єдін, Костянтин Задирака та Олексій Півторак. Авторка проєкту — Ксенія Ілюк.