Російські пропагандистські ресурси поширюють твердження про те, що удар по Централізованому сховищу відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження нібито був здійснений «українським дроном». Автори таких публікацій заявляють, що за атакою стоїть сама Україна, однак жодних доказів на підтвердження цієї версії не наводять.

Про це повідомляє StopFake.

Натомість офіційні дані українських органів влади та міжнародних інституцій свідчать про протилежне. За інформацією Енергоатома, в ніч на 7 червня 2026 року безпілотник атакував майданчик Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС. Унаслідок удару було частково пошкоджено будівлю прийому контейнерів, однак відпрацьоване ядерне паливо там не зберігалося. Пожежу площею близько 40 квадратних метрів оперативно ліквідували, постраждалих немає, а радіаційний фон залишився в межах норми.

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що зафіксовано пряме влучання російського ударного безпілотника в будівлю прийому контейнерів сховища, розташованого неподалік села Буряківка. Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни і заявила, що удар було завдано дроном типу «Герань-2». На місці атаки правоохоронці виявили та вилучили фрагменти безпілотника, зокрема елементи двигуна та інші деталі, фотографії яких були оприлюднені СБУ. Ці матеріали стали одним із ключових доказів, що спростовують твердження про нібито українське походження дрона.

Внаслідок вибуху пошкоджень зазнали будівлі, де здійснюється прийом і перевантаження відпрацьованого ядерного палива, а також адміністративний корпус Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Українські правоохоронці розслідують інцидент як акт ядерного тероризму та воєнний злочин.

Про атаку повідомило і МАГАТЕ. За даними агентства, удар завдав значних пошкоджень будівлі прийому палива, зокрема фасаду, вікнам і дверям. Вибухова хвиля також пошкодила сусідні споруди. Інспектори агентства, які працювали на місці події, зафіксували структурні ушкодження частини будівлі та офісу гарантій МАГАТЕ, що розташований на території об’єкта. Попри це, радіаційний фон залишався стабільним і не перевищував встановлених норм.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі назвав інцидент приводом для серйозного занепокоєння, наголосивши, що удар стався поблизу місць зберігання значних обсягів ядерних матеріалів. Для оцінки наслідків атаки агентство направило на об’єкт спеціальну групу експертів.

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що удар по сховищу відпрацьованого ядерного палива є черговою атакою Росії на українську ядерну інфраструктуру, яка створює ризики для ядерної та радіаційної безпеки не лише України, а й усієї Європи.

Це не перший подібний випадок. У лютому 2025 року безпілотник пошкодив Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Тоді МАГАТЕ також повідомляло про значні структурні пошкодження без радіоактивного забруднення довкілля. Попри це, російська сторона заперечувала свою причетність і називала звинувачення України «провокацією», що повторює нинішню інформаційну тактику після атаки на сховище відпрацьованого ядерного палива.

У соціальних мережах та Telegram-каналах поширюється фотографія рекламного плаката, який нібито був розміщений в індійському місті Мумбаї. На зображенні дівчина в українському національному вбранні закликає мешканців Індії шукати роботу в Україні та переїжджати до країни для створення родини й побудови майбутнього. На плакаті також вказано адресу порталу VisitUkraine.today. Втім, фотографія є фейковою.

Про це повідомляє StopFake.

У коментарі фактчекерам представники Visit Ukraine заявили, що не мають жодного стосунку до згаданої реклами. В організації наголосили, що поширене зображення є сфабрикованим і має всі ознаки фейку. За їхньою оцінкою, плакат міг бути створений за допомогою графічних редакторів або інструментів штучного інтелекту, після чого його штучно наклали на фотографію міського середовища. У Visit Ukraine також підкреслили, що їхній портал надає інформаційну та юридичну підтримку туристам, біженцям та іноземним громадянам, але ніколи не проводив кампаній, пов’язаних із переселенням населення чи так званим «демографічним імпортозаміщенням».

Цей фейк є частиною ширшої російської дезінформаційної кампанії про нібито масове завезення до України мігрантів з Індії, країн Африки та Близького Сходу. Водночас офіційна статистика спростовує такі твердження. У Державній службі зайнятості повідомляють, що після початку повномасштабної війни кількість дозволів на працевлаштування іноземців суттєво скоротилася і досі не повернулася до довоєнних показників. За даними відомства, із приблизно 2,5 тисячі мігрантів, які прибули до України у 2026 році, лише близько сотні є громадянами Індії.

Попри відсутність реальних підстав для таких заяв, дезінформація вже має негативні наслідки. Зокрема, BBC розповіла історію 25-річного лікаря Харі Ома, який проживає та працює в Україні вже шість років. За словами медика, починаючи з травня він почав отримувати образливі коментарі та навіть погрози через своє індійське походження. Чоловік пов’язує зміну ставлення до себе саме з поширенням у мережі неправдивих повідомлень про масову міграцію іноземців до України.

Детальніше про хвилю дезінформації стосовно мігрантів читайте в дослідженні «Детектора Медіа»: Мігрантофобія. Звідки в медіа та соцмережах береться негатив про іноземних робітників.