Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України спростував чергову інформаційну маніпуляцію, поширену російськими пропагандистськими телеграм-каналами. Ворожі ресурси намагалися дискредитувати Сили оборони України, публікуючи сфабриковане «радіоперехоплення» про нібито накази стріляти по власних військових.

У поширеному «перехопленні» йдеться мовляв, в українському бійцю нібито наказують відкривати вогонь по військових ЗСУ, які «відступають» з позицій під Куп’янськом.

Як зазначає ЦПД, це є черговою вигадкою російської пропаганди. «Радіоперехоплення» було змонтоване росіянами з єдиною метою — дискредитація СОУ та деморалізація українського суспільства.

«Українська армія не має і ніколи не мала загороджувальних загонів», — наголошують у Центрі.

Фахівці ЦПД пишуть, що подібні методи примусу та існування таких підрозділів є типовими саме для російської армії, де вони широко розповсюджені.

Це не перший подібний фейк, який поширює Кремль. Раніше Центр протидії дезінформації вже спростовував неправдиву інформацію про нібито наявність «загороджувальних загонів» ЗСУ на Сумщині.

У світі пропаганди відбулася тиха революція: інформаційні операції, які раніше були прерогативою авторитарних урядів та спецслужб, тепер передаються на аутсорсинг приватним фірмам. Як зазначають у фактчекінгововому проєкті EUvsDisinfo, дезінформація та зовнішнє інформаційне маніпулювання й втручання (FIMI) перетворилися на глобальний бізнес, надаючи авторитарним режимам стратегічне охоплення з «правдоподібним запереченням» (plausible deniability).

Протягом десятиліть інформаційні операції жорстко контролювалися державами. Наприклад, Радянський Союз удосконалив «дезінформацію», а Росія інституціоналізувала її через сучасні цифрові операції, як-от «Агентство інтернет-досліджень» (IRA).

Однак, за останнє десятиліття ця модель комерціалізувалася. Дезінформація стала прибутковою послугою, яку пропонують приватні компанії з досвідом у сфері розвідки, військової справи чи маркетингу. Ці фірми продають повні пакети кампаній FIMI, які включають:

- Фейкові кампанії у соціальних мережах.

- Хакератаки та витоки даних.

- «Управління наративами» для поширення маніпульованого контенту в демократичних країнах.

Аутсорсинг як щит авторитарних режимів

Залучення не повʼязаних із державами фахівців забезпечує авторитарним державам дві ключові переваги: ефективність та можливість заперечення. Вони активно передають інформаційні операції приватним посередникам, захищаючи себе від дипломатичних та правових наслідків.

Ця модель дозволяє маніпуляторам експериментувати з ризикованими тактиками — генерацією контенту за допомогою ШІ, хакерством чи діпфейками, — які були б політично чи дипломатично вибуховими, якби їх здійснювали безпосередньо державні установи.

«Це інформаційний еквівалент використання найманців: клієнт насолоджується результатами, не несучи відповідальності», — пишуть в EUvsDisinfo.

Крім того, аутсорсинг дозволяє здійснювати «інформаційне відмивання» (information laundering), приховуючи справжнє походження дезінформації шляхом її пропуску через приватні фірми, фейкові акаунти та проксі-медіа.

Штучний інтелект: новий мультиплікатор пропаганди

Модель старих «фабрик тролів» (сотні молодих працівників, які вручну публікували пости) замінюється автоматизацією на основі ШІ. Системи, подібні до AIMS, розробки фірми «Team Jorge», можуть керувати тисячами фейкових акаунтів і генерувати багатомовний контент, адаптований до цільової аудиторії, в режимі реального часу.

Те, що раніше вимагало цілої будівлі та сотень співробітників у Санкт-Петербурзі, тепер можна здійснити за допомогою ноутбука.

Асиметрія інформаційної війни

Поява найманих фірм для операцій впливу створила асиметричний дисбаланс. Автократії, захищені цензурою та контролем, отримують максимальне охоплення з мінімальним ризиком. Демократії, обмежені прозорістю та законом, навпаки, стикаються з максимальною вразливістю і обмеженими засобами захисту.

EUvsDisinfo попереджає, що маркетизація дезінформації створює глобальну «сіру зону», де істина є опціональною, а відповідальність — невловимою. Оскільки інструменти ШІ стають дешевшими та потужнішими, ці операції, ймовірно, зростатимуть у масштабах і витонченості.

Російська пропаганда вкотре звинуватила українських військових у скоєнні тяжкого злочину, що є частиною магістрального кремлівського наративу про ЗСУ як «терористів» та «вбивць». Фактчекери проєкту БезБрехні викрили цю фальсифікацію, яка частково опиралась на трагедію, що відбулась насправді.

Для ілюстрації пропагандисти використали скріншот, нібито, з українського видання, де заголовок був поданий українською мовою: «На Сумщині військовий викинув дитину з вікна 7 поверху».

Текст, що супроводжував зображення, детально описував нібито злочин: військовослужбовець 71-ї окремої єгерської бригади перебуваючи у відпустці та сильному алкогольному сп’янінні, влаштував дебош, увірвався у квартиру сім'ї Скляр і «виштовхнув 13-річну дівчинку Іру з вікна сьомого поверху». У фейковому повідомленні також стверджувалося, що військового затримали та справу передано до військової прокуратури.

Фактчекери БезБрехні встановили, що пропагандисти використали реальну новину видання із Сумщини «Панорама», у якій відредагували заголовок.

Оригінальний заголовок новини, на яку посилаються пропагандисти, звучав так: «На Сумщині дитина впала з вікна 7 поверху».

В оригінальному повідомленні йшлося про трагічний нещасний випадок у Конотопі. Журналісти посилалися на публікацію голови Конотопської міської ради Артема Семеніхіна у Facebook, який повідомив про загибель 13-річної учениці 10-ї школи, вихованки ДЮСШ Іри Скляр, «внаслідок падіння з вікна власної квартири».

Таким чином, справжня новина повідомляла про нещасний випадок та самогубство, у якому жодним чином не фігурували військовослужбовці ЗСУ. Пропагандисти підробили заголовок, аби створити необхідний їм образ «злочинця-військового».