Російська псевдофактчекінгова мережа Global Fact-Checking Network (GFCN) спотворила результати розслідування спроби підриву українського літака в Німеччині, подаючи його як доказ нібито політичного переслідування Росії.

Маніпуляції в публікації мережі розібрав Укрінформ. Йдеться про спільне розслідування The Telegraph і Welt am Sonntag щодо диверсії проти вантажного Ан-124 в аеропорту Лейпциг/Галле.

Автори GFCN стверджують, що звинувачення проти Москви штучно пов’язали з передвиборчою кампанією в Німеччині. За їхньою версією, влада нібито місяць приховувала інцидент, щоб оголосити про російську причетність 1 вересня — за п’ять днів до виборів у Саксонії-Ангальті.

Для обґрунтування цієї версії мережа використала помилку в одному з речень The Telegraph, де інцидент датували вереснем. Неточність оголосили навмисною фальсифікацією, не надавши доказів такого наміру.

Однак офіційне повідомлення німецького уряду датує подію 4 серпня 2026 року. Уже 7 серпня її обговорила Національна рада безпеки під головуванням канцлера Фрідріха Мерца. На той час Федеральна прокуратура також перебрала розслідування спроби спричинити вибух в аеропорту. Отже, твердження про приховування інциденту до вересня суперечить публічній хронології. Близькість заяви уряду до виборів сама собою не доводить політичної вмотивованості справи.

Ще одна маніпуляція — твердження, нібито розслідування спирається лише на геолокацію орендованої машини росіянина Олега Льовушкіна. Насправді, як зазначає Укрінформ, у матеріалі The Telegraph описано виявлення ДНК імовірного виконавця, білоруса Андрія Каршакова, на фрагменті рукавички біля антени. Журналісти також повідомляли про компоненти інших дронів і схожість вибухових пристроїв із використаними в диверсіях в інших європейських країнах.

GFCN також апелює до чеського походження вибухівки Semtex та саморобної конструкції пристрою. Проте місце виробництва не визначає маршруту доставки, а використання комерційних деталей не виключає участі спецслужб.

1 вересня німецький уряд публічно поклав відповідальність за спробу диверсії на Росію. Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт послався на матеріали розслідувань, розвідувальні дані та характерні для інших російських операцій технічні рішення.

GFCN заснували російське державне агентство ТАСС, організація «Діалог Регіони» та «Майстерня нових медіа». «Репортери без кордонів» (RSF) у своєму дослідженні мережі назвали її інструментом кремлівської пропаганди, який імітує незалежну перевірку фактів. Організація звернула увагу і на схожість назви GFCN з International Fact-Checking Network (IFCN), що може вводити аудиторію в оману.

За оцінкою RSF, такі проєкти вибірково подають факти, щоб просувати вигідні Кремлю твердження під виглядом професійної журналістської перевірки.

Російські пропагандистські ресурси, орієнтовані на польську аудиторію, та окремі політики в Польщі поширюють фейки про події в Петропавлівській Борщагівці.

За даними Центру стратегічних комунікацій (ЦСК), станом на вечір 5 листопада виявлено понад 1,6 тисячі польськомовних публікацій, переважно в іксі та фейсбуці. У них ідеться про вигадану «в’язницю “Азова”», «40 заручників» і «катування 14-річного хлопця». Один текст про підлітка повторили понад 250 разів.

Найбільшу активність зафіксували 3 листопада. У понад 340 дописах українських військових і політиків таврували як «нацистів», «фашистів» або «бандерівців».

Понад 120 публікацій поширили ресурси російської та білоруської пропаганди, зокрема мережа Pravda (Portal Kombat) і TopWar.pl.

До інформаційної хвилі долучилися політики правопопулістської партії «Конфедерація» Кшиштоф Босак, Конрад Беркович, Кшиштоф Мулава, Павел Усядек та представник «Конфедерації Корони польської» Влодзімєж Скалік. Понад 20 пов’язаних із цими партіями ресурсів опублікували більш ніж 150 повідомлень.

Нагадаємо, сутички 2 листопада сталися біля тимчасового пункту дислокації частини 1-го корпусу НГУ «Азов». Як повідомляла «Українська правда», командування Нацгвардії заявило про чотирьох травмованих військовослужбовців, направлених на обстеження, та проведення службового розслідування. У корпусі заперечили повідомлення про катування й наголосили: якщо незаконні дії підтвердяться, винних мають покарати.

У ЦСК також виявили активність акаунтів з ознаками неавтентичної поведінки. Аналітики пов’язують кампанію з посиленням антиукраїнських настроїв і суспільної поляризації. Водночас Центр зазначає, що більшість польських медіа коректно висвітлюють тему.

Детальніше про дезінформацію, пов'язану з сутичками на Петропавлівській Борщагівці, читайте в матеріалі: «Катівня» під Києвом, «поліцейська держава» і заклики до повстання: як працює антимобілізаційна мережа блогерів.